Скільки коштує влада народу? Щотижневий аналітичний огляд №27

5 августа 2015, 13:33
Заступник директора ГО «Публічний аудит»
0
138
Скільки коштує влада народу? Щотижневий аналітичний огляд №27

Цього тижня вперше спробуємо розпочати з похвали урядовців, а кожен читач сам зробить для себе висновки, є ці досягнення позитивними для нього та його родини чи ні.

Ринок корисних копалин

Кабінет Міністрів України  

Державна служба геології та надр України

У низці публікацій, присвячених громадському руху «Тарифна мобілізація» та декількох тижневих оглядах поспіль, ми згадували затверджений 25.03.15 Кабінетом Міністрів України План заходів щодо реформування газового сектору.

Шановні читачі, на наших очах твориться історія, оскільки визначені планом заходи виконуються, що свідчить про дотримання виконавської дисципліни в Кабінеті Міністрів України. Молодці.  

На підтвердження:  

Цього тижня Віце-прем’єр-міністр України Валерій Вощевський доручив Державній службі геології та надр провести комплексний аудит ресурсного потенціалу надр та потужностей видобутку корисних копалин в Україні. Наступним кроком стане залучення інвестицій для розвитку галузі.    

«Прикро констатувати, але на сьогодні у Держгеонадра не можуть чітко сказати, скільки в Україні свердловин. Тому в найближчі тижні фахівці відомства повинні провести інвентаризацію всіх надр, щоб ми розуміли, де і що працює, і кому належить», – зазначив Валерій Вощевський.

Крім цього, Держгеонадра 24 липня 2015 року провела відкритий аукціон із продажу дозволів на користування надрами, на який було виставлено нафтогазові (нафта, газ природний, конденсат) ділянки в Харківській, Львівській та Закарпатській областях.  

Ділянки користувалися небувалим досі інтересом: зареєструвалося 18 учасників, і ці дозволи пішли з молотка за суми, що в десятки разів перевищували початкову вартість. Наприклад, Рудниківська площа була придбана за 11 555 180 грн при стартовому прайсі – 295 180 грн.

Ці дві події повністю перекликаються з заходами визначеними пунктів 11, 12, 13 зазначеного вище плану, який передбачає протягом липня 2015 – квітня 2016 року проведення комплексного аудиту приватних та державних надрокористувачів нафтогазоносних надр із питань дотримання вимог законодавства про надра, вирішення питання про анулювання ліцензій тим надрокористувачам, які не виконують програм робіт. Із подальшою реалізацією на відкритих аукціонах їх спеціальних дозволів  та  положеннями п. 16, 17, відповідно до яких доручено розробити та затвердити програму добровільної поступової відмови з подальшою реалізацією через публічні аукціони не менше, ніж від 5 % загальної кількості спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, виданих підприємствам, частка держави в статутному капіталі яких становить більше 50%.

Також наведемо цитати з інтерв’ю Андрія Коболєва. На питання, пов’язані з «Укргазвидобуванням», він зазначив: «…я ожидаю, что новый руководитель сможет подготовить Укргаздобычу к тому, чтобы она в 2017 году смогла стать независимой ликвидной компанией для продажи. Я не говорю, что мы продадим её в 2017 году, но подготовить компанию, чтобы она стала ликвидным продаваемым активом – новый руководитель обязан».

Уряд якісно укорінює в голови українців думку про те, що держава є неякісним управлінцем тією власністю, якою володіє. Тож, майбутнє – за приватними інвесторами.  

Цілком можливо, що в цьому є раціо, і жоден з нас не заперечував би проти цього, якби рівень доходів дозволяв оплачувати ту ціну на природні ресурси, яку в рахунках виставляють монополісти. Проте станом на сьогодні це швидше нагадує знущання, а слова Коболєва дають обґрунтовані підстави вважати, що стратегія Уряду спрямована на повну відмову від видобувної галузі в структурі державного господарства – так само, як і тенденції з державними вугільними шахтами, про які ми зазначали в попередньому огляді.  

Фактично, в газовій галузі приціл взято на досягнення монополізму держави тільки в сфері транзиту вуглеводнів.  

Крім того,  важливою подією цього тижня  на шляху до формування ринку природного газу стало проведення перших електронних торгів форвардними контрактами на постачання природного газу.  

Ціна тисячі кубів палива становила 5225 гривень. Планується, що торги будуть відбуватися в щоденному режимі .  

Це перший крок до впровадження норм закону «про ринок природного газу», що передбачає створення ринку газу, в якому можуть вільно брати участь як іноземні, так і внутрішні трейдери, постачальники.

Норми закону розглядають газ як товар, за наявності якого у власності продавець може виходити на товарну біржу (чи укладати прямі контракти зі споживачами), пропонувати свій лот, а покупці (найімовірніше, на початкових стадіях це будуть великі промислові споживачі) – викуповувати цей товар за цінами, які відповідають ринковій кон’юнктурі в тому числі на міжнародних біржах.   

Варто зазначити, що на липень НКРЕ встановила граничний розмір тарифу для промислових споживачів у розмірі 6600 грн за тисячу кубів. У підсумку, за результатами проведеного аукціону, угоди укладалися за ціною, що менша більш ніж на 1300 грн.  

Якщо НКРЕКП уже сьогодні дотримувався норм Закону «Про ринок природного газу», відповідно до яких регулятор повинен аналізувати ситуацію на ринку газу та робити відповідні коригування при встановленні тарифів, то в майбутньому цілком закономірно має бути зменшений граничний тариф на природний газ для промислових споживачів.   

У контексті проведення торгів наведемо ще одну цитату Коболєва щодо приходу в жовтні 2015 року на український ринок американської компанії TrailStone, інших трейдерів, ймовірним наслідком чого буде можлива втрата частини ринку НАК «Нафтогаз України».

«Даже не возможно, а скорее всего Нафтогаз потеряет часть рынка. <…> Нафтогазу на прозрачном конкурентном рынке, на котором играет какое-то значимое количество западных компаний, либо вообще не останется места, либо останется очень мало. Нафтогаз на это идет осознано. Мы не строим монопольную империю, наоборот – считаем, что в результате реформы, как и в любой другой стране, государственная компания не сможет быть эффективным игроком на рынке торговли газом.

Нафтогаз может исполнять определенные функции, скажем функцию поставок газа социальной категории потребителей по каким-то особым ценам. Но что касается вопросов торговли, то госкомпания не сможет конкурировать ни с частными добывающими компаниями в силу бюрократии, ни тем более с западными компаниями, потому что стоимость капитала для них в разы ниже, чем для нас».

Це коротке речення містить у собі прихований зміст:  

Підвищені тарифи на природний газ для населення сьогодні мають за мету вивести на рівень беззбитковості компанію, створити фінансовий ресурс для погашення існуючих боргових зобов’язань, а також створити можливість поступового підвищення закупівельного тарифу для ПАТ «Укргазвидобування» до $ 150.  

Залучення іноземних трейдерів зменшить необхідність закупівлі безпосередньо самим НАКом газу для потреб промисловості, оскільки відносини набудуть виключно ринкового характеру, покупець (споживач) і продавець (трейдер, видобувач), а це зменшення навантаження на валютні резерви НБУ, зменшення необхідності державних дотацій та, відповідно, скорочення видаткової частини державного бюджету України.

Ринок газу розглядається сьогодні тільки в розрізі промислових споживачів, гарантованим постачальником для населення поки що залишиться НАК. Поряд з цим разом із проаналізованою вище концепцією відмови держави від видобувної галузі на користь приватних компаній, не буде підстав зменшувати ціни на природний газ для населення, оскільки нівелюється поняття газу імпортного та національного видобутку.  

Фото: Надано Вадимом Кривенко

Підхопивши практику колег, Міністерство екології та природних ресурсів цього тижня повідомило, що для підвищення ефективності збуту бурштину доцільно створити бурштинову біржу в місті Рівне (про це заявила заступник Міністра Світлана Коломієць).

За її словами, Україна посідає провідне місце в світі за запасами бурштину, та перше в світі за його якістю. У той час, коли в Польщі та Росії доля каміння ювелірної якості становить 10–15%, в Україні – 25 %. Крім того, невелика глибина залягання призводить до того, що собівартість видобутку українського бурштину-сирцю на 20–40 % нижча за калінінградський. Єдина в світі бурштинова біржа розташована не в нас, а в Гданську, і наші ювеліри змушені купувати на Гданській біржі нелегально вивезений український бурштин, але вже значно дорожче», – зазначила Світлана Коломієць.

Бурштинові біржі мають стати єдиним майданчиком для легальної торгівлі «сонячним камінням».  

Мінприроди наполягатиме, щоб у фінальній редакції законопроекту «Про видобуток бурштину» залишилася норма щодо створення біржі та чи не вперше в українській історії (через уведення низки норм) враховані державні інтереси.

Нагадаємо, за підрахунками спеціалістів, обсяг незаконно видобутого бурштину становить щонайменше від 150 до 300 тон на рік, а тіньовий ринок оцінюється майже в півмільярда доларів.

Складно не погодитися з такою позицією – вона, за умови реалізації, переведе тіньові відносини видобутку в прозоре русло, наслідком чого стане соціальна захищеність людей, зайнятих у галузі, надходження валюти в країну для підтримання платіжного балансу, додаткові надходження до місцевих бюджетів.  

Поряд з цим розраховувати на те, що тіньовий ринок розміром в $ 500 млн не знайде протекції в стінах парламенту, є безглуздям. Швидше за все, процес прийняття закону «Про видобуток бурштину» буде щонайменше тривалим. Крім цього, відсутність вимог щодо його прийняття від МВФ, найімовірніше, не забезпечить його ухвалення. Чому ми згадуємо в цій темі про МВФ? Усе просто – станом на сьогодні в Україні приймаються два типи законів: перші лобіюють інтереси бізнес-груп, а другі потрібні для отримання міжнародної допомоги. Ні під перший, ні під другий тип закон про видобуток бурштину не підпадає.  

Регуляторна діяльність

Національно комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг    

Національна комісія з питань регулювання зв'язку та інформатизації  

Цього тижня НКРЕКП також намагалася заслужити схвалення від населення. Щоправда, Нацкомісія зробила тільки половину роботи на шляху до досягнення цілі.   

Так, у повідомленні регулятора зазначалося, що в результаті аналізу офіційної звітності та пояснень ліцензіатів виявлено включення до витрат теплової генерації необґрунтованих витрат, що призводить до «уявних» збитків, невиконання плану накопичення вугілля, «уявної» недостачі коштів для виконання ремонтів із метою подальшого тиску на державні установи для включення таких витрат до розрахунку тарифів.

Наприклад, лише за останні чотири роки оплата «ДТЕК Східенерго» на користь пов’язаної особи ТОВ «Техремпоставка» за оренду становила $ 356 млн, що за поточним курсом сягає 7,7 млрд грн «уявних витрат».

Також викликає занепокоєння зростання таких витрат до 589 млн грн у I півріччі 2015 року, що на 198 млн грн більше, ніж за аналогічний період в минулому. При цьому вся сума ремонтів підрядним способом за I півріччя за 2015 рік становить 64 млн грн.

У світлі цього логічним наслідком виявлення таких фактів повинен бути перегляд закупівельних тарифів на електроенергію теплової генерації в бік зменшення, оскільки фактично відбувається скорочення витрат на їх виробництво.  

Проте такої інформації НКРЕКП не опублікувало. Можливо, воно з’явиться після аналізу всієї звітності теплогенеруючих підприємств та виявлення додаткових завищень витрат.  

Ще одним приємним меседжем користувачів стаціонарних телекомунікаційних послуг побалувала Національна комісія з питань регулювання зв'язку та інформатизації, яка прийняла рішення підвищити граничні тарифи на фіксований місцевий зв'язок на 17,5%. Чому приємним?

«Укртелеком» просив підвищити тариф у середньому на 25%. За словами голови НКРСІ Олександра Животовського, не було враховано, зокрема, пропозиції «Укртелекому» коригувати тарифи з урахуванням зменшення абонентської бази – чим менше задіяних ліній, тим вищий тариф. «Укретелеком» є основним гравцем на ринку фіксованого місцевого зв'язку. Компанія контролює на ньому близько 78% та обслуговує близько 7,5 млн абонентів.  

Закономірність доволі цікава – чим більше людей відмовляється від цього виду послуг, компанія, замість того, щоб заохочувати тих, хто нею користується, до збереження, фактично робить все, щоб і вони відмовилися. Поряд з цим є й інший фактор – основну групу споживачів складають ті категорії громадян, які в силу об’єктивних причин не можуть забезпечити себе альтернативними засобами комунікації і, відповідно, не матимуть іншого вибору, ніж сплачувати тариф, якого вимагає монополіст.  

Крім цього, зазначена комісія прийняла цього тижня рішення «для користувачів мобільного зв’язку», погодивши проект постанови про внесення змін у декілька підзаконних актів, які стосуються реєстрації абонентів мобільного зв'язку в своїх операторів.

«90% абонентів мобільний зв'язок надається на умовах анонімності», – заявив глава НКРЗІ Олександр Животовський.

За його словами, реєстрація абонентів – це загальносвітовий тренд. Вона відкриває двері для нових послуг, у тому числі фінансових, для яких важлива безпека.

Декілька слів щодо цього – особи, які об’єктивно потребують додаткових фінансових послуг із використанням індивідуалізованих та ідентифікованих телефонних номерів, не позбавлені можливості їх отримати, уклавши контракт із одним із операторів. Тому не варто бажання правоохоронних органів, які реалізуються цією постановою, завуальовувати під потребу населення.   

Також доцільно, зважаючи на те, що це питання стосується інтересів користувачів, винести його на громадське обговорення та дослідити дійсні, а не ефемерні прагнення українців. Заздалегідь розуміючи результат, цього не зроблено.  

Приватизація ДП «Укрспирт»

Плановий внутрішній аудит діяльності ДП «Укрспирт» виявив понад 3 млрд грн фінансових порушень, серед яких 1,2 млрд грн – завдані підприємству збитки. Перевірка охопила період із 1 січня 2012 року по 31 березня 2015 року.

Одно из предприятий Укрспирта
Фото: 112.ua

Виявлено такі основні порушення: реалізація продукції за цінами, що нижча собівартості; закупівля сировини з необґрунтовано завищеною вартістю; оплата послуг, надання яких не підтверджено відповідними документами; нестача майна та цінностей, у тому числі, паливно-мастильних матеріалів, зерна та автомобілів. Найбільше фактів протиправної діяльності встановили в 2014 році. Наприклад, проведення господарських взаємовідносин із компаніями, що мають ознаки фіктивності, призвели до втрат на суму близько 1 млрд грн. У результаті держбюджет не отримав понад 400 млн грн податків. У жовтні 2014 року в приватної компанії були замовлені послуги з пакування кукурудзи за цінами, які в 7 разів перевищували ринкові. Як наслідок, втрачено 903,5 тис. грн. Під виглядом впровадження альтернативних джерел енергії здійснювалась закупівля деревних пелет за суттєво завищеними цінами, чим нанесено понад 2,1 млн грн збитків.  

Якщо оцінювати привабливість держпідприємства з точки зору особистої інтересів його керівників, а не вигоди для бюджету, то, судячи з висновків аудиторів, вона вкрай висока.  

Тим не менше, вбачається абсолютно безальтернативним процес приватизації підприємства.  

Позицію очільника Фонду державного майна з питань приватизації «Публічний аудит» наводив у тижневику минулого тижня.  

Цього разу ми вирішили акцентувати увагу на деталях приватизації ДП «Укрспирт»якими поділився теперішній виконувач обов’язків керівника підприємства Роман Іванюк:  

«… я, как человек из бизнеса, не понимаю. Я пришел и показал конкретный финансовый результат: 100 млн грн прибыли за полгода. В госбюджет уплачено 119 млн грн. В 2014 году Лабутин хвастался, что он получил 49 млн грн, и больше быть не может. При этом реализация у нас упала на 30%. Вроде бы есть результат, а общего видения по части будущего предприятия – нет.

Мы рассматривали несколько сценариев приватизации. Продать «Укрспирт» в одни руки нельзя. Основная идея концепции – обеспечить интересы всех участников рынка. Речь о создании от трех до пять предприятий с лицензиями на производство и оптовую реализацию питьевого спирта.  

Принцип такой: не должно остаться бесхозных заводов, предлагается запретить запуск новых мощностей на протяжении пяти-семи-десяти лет. Собственникам лицензий нельзя будет увеличивать производство больше определенного объема <…> он должен быть плавающими. Если в 2015 году ты произвел «х», то в 2016 году можно не более 1,5 × х.   

Мы опасаемся, что собственник проинвестирует в один базовый завод, и тогда необходимость в остальных отпадет. Мы хотим, чтобы работали все заводы. Есть лучшие заводы Украины. На базе каждого из них будет создано предприятие. Дальше идут заводы второй очереди – они будут равномерно распределены между пятеркой хороших. Главное, чтобы эти новые предприятия были сбалансированы по техническим характеристикам и мощностям.

Если мы все активы распределим следующим образом – три-пять предприятий будут заниматься питьевым спиртом, по три предприятия станут работать в сегменте биоэтанола и технического спирта, два будут ориентированы исключительно на экспорт, то 250–350 млн долл. – это будет их общий target».

На перший погляд позиція розумна – вона як повинна забезпечити соціальні умови при приватизації, тобто в першу чергу збереження робочих місць, так і створить стимули для інвестицій у розвиток всіх заводів, а не окремих, оскільки більше ліцензій видаватись не буде. Однак подивимось, чи доживе ця концепція до безпосереднього процесу приватизації. Підстави сумніватися в цьому викликані провалом першого конкурсу на заняття посади керівника підприємства та неквапливим процесом перебігу повторного відбору, який експерти пов’язують із тим, що цей стратегічний об’єкт не можуть поділити між собою групи впливу Президента та прем’єр-міністра України.  

За словами сьогоднішнього керівника підприємства, «Укрспирт» має значний експортний потенціал:  

«Объективно себестоимость производства этого спирта (спирт из мелассы) составляет до 100 грн за долл. При нынешнем курсе это 4,5 долл. Если бы этот завод был отдельным юрлицам (в Тернопольской области), он мог бы продавать в Европу спирт по 5 долл.

Если я как руководитель ГП продам этот спирт в Европу по 5 долл., мне сразу же инкриминируют часть 5 статьи 191 Уголовного кодекса – растрату госимущества в особо крупных размерах. Потому что получится, что я заведомо наношу убытки государству. Этот же спирт у нас продается по 240 грн за долл.

Отдельная история связана с экспортными возможностями предприятия. «Укрспирту» поступили предложения заключить контракты на поставки спирта с концентрацией меньше 80% от компании Universal Kemocal Ltd в объеме 1,9–2,25 млн долл. в год, фирмы Farmont – 200 тыс долл., фирмы Sadelon – 600 тыс. долл. в год.

На последнем заседании Кабмин не предоставил монополисту право экспортировать спирт с концентрацией менее 80% спирта по коду 2208. ГП экспортирует только спирт с концентрацией 80% и более по коду 2207».  

Таким чином, до якого висновку можна прийти, ознайомившись з цими даними? ДП «Укрспирт» далеке від поняття збитковості, й ефективний менеджмент на чолі підприємства здатен забезпечити високі економічні результати діяльності.  

Водночас зацікавленість окремих осіб у передачі цього активу в приватні руки в поєднанні з озвученою орієнтовною його вартістю у випадку приватизації, мабуть, таки переважить.  

Національний банк України і системи безготівкових розрахунків

 

Фото: EPA/UPG

«За оцінками Мінекономрозвитку, тіньова економіка становить 42 %. Але ці показники значно вищі. Приміром, в ритейлі тіньова економіка становить 60%. 40% становить тіньова економіка фармацевтичної галузі, 67% – у легкій промисловості», – про це повідомила заступник міністра фінансів Олена Макеєва.   

Такий високий рівень тіньової економіки не дозволяє повноцінно наповнювати скарбницю за рахунок надходжень від податків і зборів, зазначила Макєєва.

Одним засобів боротьби з тіньовою економікою, за твердженням Національного банку України, є підвищення відсотку безготівкових розрахунків населенням та максимальна лібералізація зазначеного ринку.   

Так, протягом останнього тижня Національний банк України для досягнення цілей, визначених Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 року, затвердив цілу низку нововведень. Йдеться про постанови Правління Національного банку від 24 липня 2015 року «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» № 480 (далі – Постанова № 480) та «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань здійснення операцій з електронними грошима» № 481 (далі – Постанова № 481).

Зокрема, визначено умови внесення до Реєстру платіжних систем відомостей про міжнародні системи інтернет-розрахунків – таких, як PayPal, ApplePay, GoogleWallet, уточнено вимоги до документів учасників ринку платіжних послуг у частині фінансового моніторингу, що підвищить прозорість розрахунків та унеможливить проведення незаконних операцій.

Крім того, передбачено можливість здійснення розрахунків електронними грошима, випущеними за межами України, для їх використання в міжнародній системі інтернет-розрахунків за умови, що введення/виведення коштів до/з такої системи здійснюється виключно з/на рахунків/рахунки в банках.  Відповідно до Постанови № 481 Національний банк збільшив граничну суму розрахунків електронними грошима протягом календарного року (з 35 тис. до 62 тис. грн.)  

Також цього тижня Національний банк виніс на громадське обговорення проект постанови «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 “Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою”», зі строком проведення до 25.08.15.   

Проектом пропонується зменшити максимальну суму готівкових розрахунків  утричі. Тобто, до рівня 50 тис. грн – між фізичними особами з підприємствами (підприємцями) протягом дня за товари (роботи, послуги); 50 тис. грн – між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.

В обґрунтуванні проекту НБУ виокремлює такі очікувані результати: «… заходи, що спрямовані на обмеження готівкових розрахунків, спричинять поступову легалізацію доходів і, відповідно, сприятимуть зменшенню тіньової економіки».

Варто зазначити, що громадське обговорення є не більше, ніж формальністю, яка не вплине на кінцеве прийняття Постанови зі змінами.  

Оскільки відповідні заходи передбачені програмою співпраці з МВФ, який станом на сьогодні є дороговказом та маршрутом для України, відхилення від неї може призвести до перегляду умов фінансування, а на це ні НБУ, ні Міністерство фінансів України не наважаться.  

Однією з основних тенденцій, якими пронизана програма, є максимальний розвиток в Україні систем безготівкових розрахунків, що в 2020 році повинні зумовити скорочення обсягу готівки в обігу з теперішніх 18 % (відносно ВВП) до 12 %. Рівень безготівкових платежів у локальній платіжній системі, який наразі становить 1,2 %, повинен підвищитися не менше, ніж до 30 %.  

У цілому розвиток безготівкової системи розрахунків більше потрібен органам державної фіскальної служби, які за умови запровадження декларування видатків громадян зможуть співставляти реальні видатки з доходами.   

За рахунок збільшення обсягу безготівкових платежів інформація про особу, якою володітимуть органи державної влади, буде більш повною. Фактично, це крок на шляху до боротьби з заробітними платами в конвертах, спрямований на наповнення бюджету за рахунок подохідного податку.   

Ці заходи разом із раніше анонсованою нульовою декларацією громадянина фактично переведуть фінанси кожної сім’ї з особистої справи в публічну.   

Загалом цього не приховують і в Національному банку – цитату з обґрунтування наведено вище.  

Реформа держслужби загалом та Державної фіскальної служби зокрема

Міністр Кабінету Міністрів України Ганна Онищенко взяла участь у круглому столі на тему: «Реформування державної служби: достойні зарплати vs корупція». Під час свого виступу вона зазначила: «Реформа, яку ми повинні провести, дасть відповідь на запитання: чому людина хоче залишитись на посаді у державному секторі? І відповіддю на нього має стати стимул у отриманні достойної заробітної плати і можливість у повній мірі використовувати свій професійний потенціал».

Таким чином, урядовці розуміють, що для подолання корупції держслужбовцям треба створити достойні умови оплати праці, за яких вони не почуватимуться жебраками. Звісно, морально-вольові риси не менш важливі, але ними чи ентузіазмом родину не прогодуєш і за спожиті комунальні послуги не заплатиш.  

Більше того, не всім державним службовцям заробітну плату виплачують спеціалізовані фонди США.   

Заробітна плата рядового працівника ДФС у столиці коливається в діапазоні 2000–4000 грн. Звісно, це вище мінімальної заробітної плати, але чи достатньо для того, щоб вимагати у працівника чесності?  

У світлі цього щонайменше дивними можна назвати слова А. Яценюка: «єдино правильне рішення – це повне оновлення кадрового складу Державної фіскальної служби та Державної фінансової інспекції за таким самим принципом, як відбувався набір до нової патрульної служби Києва».  

При всій повазі до роботи нової патрульної поліції, за кількамісячний ознайомчий курс, навчитися керувати ТЗ можна, а ось розібратися в тонкощах української податкової системи – ні. І це не говорячи вже про те, що, підписуючи офіційний документ, податкове повідомлення-рішення, акт перевірки, відповідна посадова особа бере на себе відповідальність за зміст та  можливі наслідки – навіть у випадку, якщо помилку допущено з необережності.  

«Найбільш важкий, але найбільш ефективний» – «фактично створювати з нуля нову Державну фіскальну службу і Державну фінансову інспекцію, так само, як набиралася поліція в місті Києві».

Нам треба прийняти дуже складне, але єдино правильне рішення – фактично повне, стовідсоткове оновлення всього кадрового складу», – наголосив Арсеній Яценюк.

Прем’єр підкреслив, що зараз у Державної фіскальної служби – 58 тисяч працівників. У Державній фінансовій інспекції – ще п’ять тисяч: «Витрати на оплату праці неймовірні. Необхідно реально скоротити кількість, прибрати низку функцій, які вам не потрібні – запровадити електронні сервіси, зменшити звітність, змінити систему перевірок».

У цей же час, підкреслив Глава Уряду, фонд оплати праці необхідно залишити без змін: «Це підвищує мотивацію. Ми не будемо скорочувати кількість і скорочувати зарплату. Ні. Скоротили кількість – і збільшили заробітну платню».

Очільник Уряду, можливо, розраховує за аналогією з митницею передати функції податкової в обслуговування іноземній компанії?  

Насправді ж в умовах необхідності наповнення державного бюджету, реформування податкового законодавства, введення спецрахунків експериментувати та на 100 % оновлювати особовий склад ДФС означає провалити виконання бюджету. Тому розглядати ці повідомлення як відповідальні, тобто такі, за які людина, яка їх озвучить, згодом не забере свої слова назад, не варто. На підтвердження цього наступного дня Голова державної фіскальної служби Роман Насіров озвучив наміри збільшити заробітну плату співробітників відомства на 50%.  

«Ще рано казати, наскільки Мінфін може надати нам можливість збільшити зарплати, але підтвердження, які у нас вже є від Міністерства фінансів, – загальний фонд заробітної плати на 2016 не буде зменшено. І з потенційним скороченням штатної чисельності приблизно на 20% ми можемо якнайменше використати ці кошти на підняття заробітної плати», – зазначив Р. Насіров.

Стан розрахунків за природний газ та субсидії

Кабінет міністрів України  

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

Міністерство соціальної політики України  

«Розрахунки за природний газ… Досить суттєвою проблемою в газі є рівень розрахунків. Населення розраховується на рівні 80%», – про це повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин.  

Для порівняння, станом на травень-червень рівень оплати становив 96%. 

Фото: EPA/UPG

І таке зниження відбувається в неопалювальний період, коли споживання всіх послуг фактично зведене до мінімуму. На контрасті з цими відомостями цікаво звучить повідомлення очільника Мінсоцполітики, який поінформував, що станом на 29 липня житлові субсидії, згідно з новим порядком, були надані понад 1,9 млн сімей, на розгляді в органах соціального захисту населення перебуває ще близько 550 тис.

За його словами, протягом останніх двох тижнів середня кількість звернень про надання субсидії підвищилася приблизно в 10 разів. «Протягом перших місяців роботи нової системи за призначенням субсидій зверталося в середньому 5–7 тисяч родин протягом тижня. За останні два тижні ця кількість зросла до 60 тисяч. Це означає, що нова система субсидій реально працює».

Власне, правила формальної логіки звичайної людини не дають підстав робити такі ж висновки, як робить міністр.  

У свою чергу  Глава Уряду звернувся до міністра соціальної політики Павла Розенка з пропозицією внести зміни до постанови і доручити комісіям органів місцевого самоврядування в таких окремих випадках приймати рішення щодо компенсації найбільш малозабезпеченим громадянам сум коштів, які вони заплатили за житлово-комунальні послуги навіть у тому випадку, якщо людина невчасно оформила субсидію. «Це буде серйозний крок допомогти людям», – зазначив Арсеній Яценюк. Також він підкреслив, що протягом серпня будуть повторно розіслані через систему «Укрпошти» заява і декларація для оформлення субсидій, а також роз'яснювальний лист від Уряду – «як оформляється субсидія, що зроблено в цьому питанні, і що зроблено взагалі в соціальних та економічних питаннях».

Інтенсифікація процесу надання субсидій є прямозалежною від рівня платежів. Крок здійснюється не стільки назустріч людям, скільки на користь надавачів послуг, монополістам. Компенсація здійснюється на їх користь, неплатежі призводять до затримки розрахунків підприємств-постачальників із тим же НАК «Нафтогаз України», що в свою чергу не володіє ресурсом для закупівлі природного газу, який необхідно закачати в ПГС. Тобто, підвищення тарифів призвело до того, що система ЖКГ може просто рухнути, як картковий будинок. Зважаючи на те, що напряму дотувати НАК Уряд не може (діють обмеження МВФ), він готовий роздати субсидії всім охочим і, використовуючи цей механізм, наповнити кошторис компанії.  

Знову ж таки ця ситуація є свідченням поверхневого та недбалого підходу до реформ, бо людина не може заплатити тим, чого в неї немає. Наслідок неплатежів очевидний – або зменшення тарифу, або зростання заборгованості й подальше банкрутство галузі. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.