Скільки коштує влада народу? Щотижневий аналітичний огляд №25

18 июля 2015, 23:54
Заступник директора ГО «Публічний аудит»
0
429
Скільки коштує влада народу? Щотижневий аналітичний огляд №25

Чим запам'ятався тиждень, що минає.

Цього тижня серед основних подій, які відображають суспільні процеси в Україні, визначають умови її подальшого розвитку, а відповідно, і майбутнє українців, «Публічний аудит» вирішив виокремити такі: Кабінет МіністрівУкраїни, Верховна Рада України.

Щодо питань видобування природного газу

Кабінет Міністрів зареєстрував у Раді законопроект про зниження з 1 жовтня 2015 рентних платежів, що стягуються при видобутку приватними компаніями природного газу.

За повідомленням заступника міністра фінансів Олени Макеєвої, проект пропонує скоротити рентні ставки з 55% для родовищ, глибина яких менше 5000 м, і 28% для родовищ, глибина яких більше 5000 м, до 29% та 14% відповідно, ввівши ці ставки вже з 1 жовтня 2015 року.

Крім того, для нових родовищ з 1 січня 2016 пропонується ввести рентні ставки на рівні 20% і 10% відповідно, зі збереженням існуючої ставки податку на прибуток, і додаткову надбавку до податку на прибуток у розмірі 30 %. Макеєва зазначила, що вже найближчим часом американські компанії TrailStone, Frontera й інші можуть вийти на газовий ринок України.

«Публічний аудит» у попередньому тижневому огляді прогнозував невідворотність зменшення ставки рентних платежів – насамперед через скорочення видобутку вуглеводнів приватними видобувними компаніями, що ставило під загрозу виконання амбітного плану Уряду стосовно збільшення власного видобутку протягом найближчих п’яти років у 2–2,5 рази, а також фінансування бюджетних видатків на надання населенню субсидій.   

Поряд з цією знаковою подією тижня стало рішення представництва «Шеврон Юкрейн Б.В.» про припинення діяльності в Україні.Відповідно до угоди про розподіл продукції від 5 листопада 2013 року компанія мала здійснювати розроблення Олеської площі (Львівська та Івано-Франківська обл.), прогнозний ресурс якої оцінювався в 2,98 трлн кубометрів газу. Щорічний видобуток міг становити 5-10 млрд кубометрів.

Chevron на першому етапі (два-три роки) мав вкласти в сейсмічні дослідження, розвідку і буріння свердловин близько $ 350 млн, а загальний обсяг інвестицій оцінювався в $ 10 млрд. Тут варто пригадати і фактичне припинення роботи Shell.   

Уже сьогодні очевидно, що для цих компаній умисно створювались умови, за яких вони б добровільно покинули ці проекти, а на заміну їм лобіювались інші – ймовірно, ближчі сьогоднішній владній верхівці, про які в тому числі згадує заступник міністра фінансів та прем’єр-міністр України.  

Варто пригадати, що 25 березня 2015 року Кабінет Міністрів погодив План заходів щодо реформування газового сектору, який, зокрема, передбачає  протягом липня 2015 – квітня 2016 року (п. 11) проведення комплексного аудиту приватних та державних надрокористувачів нафтогазоносних надр щодо дотримання вимог законодавства про надра, зокрема виконання угод про умови користування.За результатами, протягом квітня 2016 – квітня 2017 року будуть вирішуватися питання про анулювання ліцензій тим надрокористувачам, які не виконують програму робіт. Із подальшою реалізацією на відкритих аукціонах їх спеціальних дозволів (п. 12, 13).  

Крім цього, положення п. 16, 17 доручено НАК «Нафтогаз України», Міністерству енергетики та вугільної промисловості розробити та затвердити програму ДОБРОВІЛЬНОЇ ПОСТУПОВОЇ ВІДМОВИ не менше, ніж від 5% загальної кількості спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, виданих ПІДПРИЄМСТВАМ, ЧАСТКА ДЕРЖАВИ В СТАТУТНОМУ КАПІТАЛІ ЯКИХ СТАНОВИТЬ БІЛЬШЕ 50%. Із подальшою реалізацією через публічні аукціони.

Це, в поєднанні зі зменшенням фіскального тиску на надрокористувачів, створить комфортні умови видобутку для тих компаній, до яких вже придивилися особи, які очолюють виконавчу владу.  

Погодьтеся, коли йдеться про відкриті та прозорі аукціони та одночасно вказуються конкретні найменування інвесторів, все це не вписується в концепцію боротьби з корупцією, а більше спадає на вдало розіграну комбінацію задля реалізації лобі.

Українці в Америці

Міністерство аграрної політики та продовольства

Американські інвестори під час зустрічей у Вашингтоні з представниками українського уряду висловили готовність вкласти загалом близько $1,5 млрд у вигляді інвестицій та кредитів у розвиток агропромислового сектору України, про що зазначив Олексій Павленко. Він додав, що американські компанії допоможуть Україні зібрати врожай, здійснивши постачання до України сільськогосподарської техніки на $1 млрд.

«Публічний аудит» нещодавно завершив дослідження, присвячене діяльності НАК «Украгролізинг», основним завданням якої є розвиток агропромислового виробництва шляхом передачі техніки та обладнання у фінансовий лізинг на вигідних для сільгоспвиробників умовах.  

При обсязі освоєних із бюджету 1,1 млрд грн, фінансові результати компанії внаслідок неефективного управління у 2014 році втілилися в збиток у розмірі 55,5 млн грн, у 2013 – 450,7 млн грн, у 2012 – 16,6 млн грн, у 2011 – 3,1 млн грн, у 2010 – 17,3 млн грн. Такі негативні результати пов’язані й з тим, що техніка, яка купувалася за бюджетні кошти, насправді аграріям потрібна не була, значна її частина простоювала, а компанії, для яких вона набувалась за завищеними цінами, в подальшому відмовлялися від виконання договору. Як наслідок, у плюсі залишалися всі, крім державного бюджету та фермерів, яким потрібна була державна підтримка. Загалом інформація про готовність інвесторів зі Сполучених Штатів інвестувати в аграрну Україну – позитивна новина, наміри щодо постачання техніки для збору урожаю – також. Поряд з цим необхідно заздалегідь опрацювати питання розподілу техніки, аби її отримали та використовували фермерські господарства реального сектору економіки, а не підставні компанії.   

Підготовка до опалювального сезону

Кабінет Міністрів України

НАК «Нафтогаз України»  

На початку червня у Брюсселі відбулася зустріч експертів України, Росії та ЄК щодо умов постачання російського газу.   У підписаному за результатами зустрічі протоколі зазначалося, що ЄК надасть фінансову допомогу НАК «Нафтогаз України» на придбання газу – за умови представлення їй детальних планів видобутку, розподілу та використання природного газу.

За експертними оцінками Єврокомісії, для забезпечення початку опалювального сезону необхідно було придбати та закачати в ПГС 7 млрд кубометрів газу, враховуючи тенденції ціноутворення на європейському газовому ринку, для цього необхідно акумулювати $ 1,4–1,5 млрд.

Для вирішення проблеми фінансування постановою Кабінету Міністрів України №459 від 24.06.15 створено в 2015 році стабілізаційний (резервний) енергетичний фонд у розмірі $ 1 млрд.

Попри готовність ЄС надати фінансову допомогу, спостерігаючи за тим, як розвивається ситуація, можна зробити висновок, що НАК «Нафтогаз України» не вдалось надати європейцям документи,  які б відображали дійсний баланс природного газу в Україні.  

Цього тижня стало відомо, що ЄБРР надасть тільки $300 млн кредиту для підтримки України в питанні постачання газу з Європейського Союзу.

А вже 15 липня НАК оприлюднила повідомлення про те, що запрошує фінансові установи взяти участь у відкритих торгах на надання банківських платіжних контргарантій на $ 40 млн для забезпечення поставок газу з Європи.

Призначення фінансової послуги — отримання банківських гарантій платежу за першою вимогою від іноземних банків, які мають кредитний рейтинг не нижче Baa2 Moody’s або аналогічний від S&P або Fitch для забезпечення придбання та транспортування газу в Україну.

Кінцевий строк подання пропозицій до участі в конкурсних торгах – 20 серпня 2015 року.

Зважаючи на це, а також враховуючи строки розкриття та оцінки, визначення переможця (тобто, тільки процедурний етап) відбудеться в кращому випадку наприкінці вересня.  Безпосередня ж угода з банківською установою припаде вже на період опалювального сезону.  

Отже, на сьогодні під загрозою опинилася можливість України виконати підготовчі до опалювального сезону заходи. Очевидно, що необхідних $1,5 млрд для закупівлі та закачування природного газу в ПГС немає.  

Однак, турбує не стільки це, а те, що НАК «Нафтогаз України» та загалом Уряд, маючи можливість залучення міжнародної допомоги на значно вигідніших, ніж запропонують посередники, умовах, черговий раз довели європейцям свою професійну непридатність.

Верховна Рада України  

На законодавчий орган лягла відповідальність із прийняття всіх важливих та таких, що відкладались останні декілька місяців, законодавчих актів.  

Йдеться про внесений Президентом проект змін до Конституції України, прийняття законодавчих актів щодо дерегуляції, встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги не нижче економічно обґрунтованих, законів про поліцію, місцеві вибори та ряд інших.  

Водночас прийняття цих законопроектів вже розглядається не з точки зору законодавчої техніки, узгодженості чи інтересів суспільства, а виходячи з необхідності прийняття для отримання чергового траншу МВФ. Законотворчий процес здійснюється під тиском, з перекладенням відповідальності за отримання фінансової допомоги саме на ВР України.  

А в четвер на засіданні ВР України за узгодженими діями парламентарів спостерігали високі гості іноземних держав, зокрема помічник держсекретаря США Вікторії Нуланд.  Проявами тиску можна вважати такі публічні заяви.  

Говорити про отримання коштів МВФ у липні, напевно, не доводиться, – зазначили в Міністерстві фінансів України. Причина в тому, що Верховна Рада своєчасно не прийняла ряд змін у законодавство, на яких наполягали представники МВФ. У Мінфіні сподіваються на виділення Україні другого траншу в серпні в разі ухвалення Верховною Радою необхідних законопроектів і внесення обумовлених чинних змін.

Крім цього, директор європейського департаменту МВФ Пол Томсен 12 липня зазначив, що МВФ спостерігає із занепокоєнням за недавніми законодавчими ініціативами. Прийняття законодавчих ініціатив на кшталт законопроекту 1558-1 з конвертації валютних кредитів у гривню ляжуть важким тягарем на банки, вони істотно послаблять поточні зусилля на шляху відновлення фіскальної стійкості та макроекономічної стабільності в Україні. Як наслідок, Верховна Рада України проявила неймовірну узгодженість у власних діях, до яких долучились представники фракції, що не входять до коаліції, сформувавши формальну широку коаліцію. За три дні прийнято чотири законопроекти, які є контрольними маркерами виконання програми співпраці з МВФ та передбачають цілу низку важливих змін.   

Так, попри наявність відверто дискусійних положень, прийнято Постанову «Про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) і про його направлення до Конституційного Суду України».

Проголосовано в цілому:  

— законопроект №2029-а щодо регулювання в сфері комунальних послуг, який забороняє встановлювати тарифи на послуги менші за економічно обґрунтовані («Публічний аудит» оприлюднить детальний аналіз цього закону в понеділок);

— законопроект № 2956 щодо механізмів впливу на підприємства-боржники «Нафтогазу України» – запропоновано не поширювати дію мораторію, встановленого Законом «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», на застосування примусової реалізації майна для погашення заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» та її дочірніми підприємствами, що здійснювали постачання природного газу;

— законопроект № 2873 щодо уточнення підслідності Національного антикорупційного бюро;  

— законопроект №2045-а щодо системи гарантування вкладів фізичних осіб, за яким до сфери гарантування виплат долучаються вклади фізичних осіб-підприємців; встановлено особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, в особі Міністерства фінансів України або банку (в якому частка держави становить понад 75 % акцій);  

— ратифіковано низку угод із іноземними інституціями, що дозволять залучити додаткове фінансування;

— ухвалено Закон «Про внесення зміни до статті 46 Закону України “Про запобігання корупції”», відповідно до якого встановлюється обов’язок осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, серед іншого, зазначати  в декларації за минулий рік інформацію про кошти та інші активи (як в Україні, так і за кордоном), бенефіціарними власниками (контролерами) яких є вони та/або члени їх сімей;

— зміни до статті 247 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 247 якого доповнено положенням, що дає можливість розгляду клопотань про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії відповідним слідчим суддею поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування;

— внесено зміни до Податкового кодексу України щодо трансферного ціноутворення;— проголосовано за новий Закон України «Про місцеві вибори»…

Подібну інтенсивність парламентарів ми спостерігали навесні цього року, напередодні прийняття аналогічних рішень Міжнародним валютним фондом.   

Таким чином, за три дні парламент зняв із себе відповідальність за ймовірний дефолт України та на нетривалий час перекинув м’яч на частину поля Уряду. Звісно, до цих законів будуть вноситися зміни, але персональні бонуси, отримані представниками парламентських фракцій за забезпечення настільки консолідованого голосування, ми зможемо спостерігати доволі скоро і, чомусь видається, вони проявляться в кадрових рішеннях чи перерозподілі сфер впливу на дохідні сектори державної економіки (обшуки в Укрзалізниці, що відбулися в четвер, можуть свідчити про те, що постачання електроенергії її структурним підрозділам зацікавило інших гравців ринку, які вдало проконсультували правоохоронців стосовно того, як працювала схема постачання протягом тривалого часу).  

«Публічний аудит» свідомо ніколи не торкався у своїх публікаціях питань, пов’язаних із діяльністю правоохоронних органів, військовим конфліктом на сході країни.  Однак цього разу дозволимо собі виняток, оскільки оминати увагою події, які загрожують безпеці громадян та не пов’язані з діями зовнішніх агресорів, — не можна.  

Міністерство внутрішніх справ

Служба безпеки України  

Президент України

Кабінет Міністрів України  

Ситуація, яка сколихнула суспільство та досі залишається невирішеною, локалізована в містечку Мукачеве. Якщо абстрагуватись та не робити висновків, чому представники мілітарно-політичної організації зустрічаються з народним депутатом на території Закарпатської області, які питання обговорюють, конфлікт можна характеризувати таким чином: дві групи осіб, використовуючи вогнепальну зброю, за відсутності законних на те підстав, вирішували особисті суперечки в спосіб, небезпечний для життя та здоров’я мешканців територіальної громади, при цьому вчинили посягання на життя працівників правоохоронних органів.  

По суті, конфлікт досі не вирішений, і він створює небезпечний прецедент, коли  особа під егідою високих цілей вдається до застосування вогнепальної зброї, якою вона володіє незаконно, щоб вирішити власні меркантильні інтереси.

Особливо дієвими подібні способи вирішення особистих життєвих проблем можуть здатися в умовах банального збідніння населення – статистику ми наводили в попередньому тижневому огляді. Такі засоби боротьби неприйнятні для громадянського суспільства цивілізованих, розвинутих країнах.  Дії ж таких осіб є злочинними.  

Ця проблема в українському суспільстві назрівала вже давно, однак до активних дій з її вирішення влада не вдавалась. Результатом такої бездіяльності стала загибель людей.

Якщо зауважити, то випадків із тяжкими наслідками, пов’язаними з використанням зброї  та боєприпасів, цього тижня було ще декілька, останній – 16 липня в м. Івано-Франківськ, де стався вибух гранати в одному з житлових будинків, — двоє постраждалих.

Напередодні — у Львові, де біля двох дільничних пунктів міліції трапилися вибухи. Поранення отримали 24-річний лейтенант міліції, його госпіталізували в лікарню з множинними осколковими пораненнями голови та 31-річна дільничний інспектор.  

Відстежити закономірності нескладно. У сьогоденній Україні проблеми з обігом зброї та боєприпасів відсутні – це перше, а друге, і це тривожить навіть більше, злочинці обирають жертвами тих, на кого покладено обов’язки з забезпечення безпеки громадян, громадського спокою, тобто правоохоронців. Свідчить це про те, що страху чи інстинкту самозбереження від можливого покарання люди, які переступають закон, не відчувають, натомість їх опановує зворотнє почуття безкарності.   

Такі сигнали повинні були побудити до активних дій український політикум. Натомість фактично жодних кроків для забезпечення конституційних прав громадян на безпечне життя не вжито.  

Кабінет Міністрів вирішив використати ці події як додатковий інформаційний привід для самореклами, прем’єр-міністр України доручив Голові Державної фіскальної служби Роману Насірову звільнити всіх працівників Закарпатської митниці ДФС – від начальника митниці та керівництва митних постів до рядового працівника, що останній виконав без зволікань.  

На що вплинуло це рішення?  Якби ці заходи було вжито до летальних наслідків, під егідою всеохоплюючої чергової неефективної спроби боротьби з корупцією, їх можна було б зрозуміти. А так працівники, які не мають безпосереднього відношення до події, втратили робочі місця. Чи вирішив цей захід щось? Ні. Корупція як була невід’ємною частиною діяльності митниці, так і залишається.

Конфлікт у Мукачевому не вичерпано, учасників до відповідальності не притягнуто. Безпечніше в Україні не стало.  Президент України тільки в середу, тобто на 5-й день, змінив губернатора Закарпатської області та вельми акуратно висловив намір найближчим часом виступити з ініціативою про тимчасове надання правоохоронцям права притягати до відповідальності як терористів всіх озброєних осіб, що не служать у силових відомствах.  

На думку автора, такий законопроект має бути внесений на розгляд ВР України ще на початку тижня як першочерговий та проголосований цього пленарного тижня. Інакше парламентарі про нього за декілька тижнів не згадають, а з плином часу президент та суспільство про анонс не пригадають.  

А на сам кінець хочеться навести витяг з прес-релізу Міністерства фінансів України щодо результатів переговорів із комітетом кредиторів: «У ході зустрічі у Вашингтоні було досягнуто подальшого прогресу з низки істотних питань. За результатами зустрічі сторони домовилися зосередити свою увагу на усуненнi розбiжностей між своїми позиціями».

Про те, що мали на увазі та яку інформацію хотіли повідомити своєму народові цим повідомленням, мабуть, не здогадуються і в самому міністерстві.  Пропонуємо власний варіант, набагато простіший: домовилися домовлятись далі. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.