Монетарні реалії 2015 року (ч. 2)

17 июля 2015, 00:22
Заступник директора ГО «Публічний аудит»
0
206
Монетарні реалії 2015 року (ч. 2)

Пропонуємо розглянути додаткові фактори які визначають стійкість грошової одиниці в Україні: міжнародні резерви, торговий баланс та НАК «Нафтогаз України».

У попередній публікації «Публічний аудит» продемонстрував закономірності, які існують між такими макроекономічними показниками як: номінальний ВВП, інфляція, грошова маса та спрогнозував вплив у 2015 році цих факторів на цінність української гривні.

Міжнародні (золотовалютні) резерви України (далі – міжнародні резерви) станом на 01.01.2015 становили $ 7,5 млрд, зменшившись за рік на $ 12,9 млрд, або на 63,2 %.

Зменшення обсягу міжнародних резервів відбулося за рахунок: продажу Національним банком України іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України на суму, еквівалентну $ 10,1 млрд, платежів уряду України з погашення та обслуговування державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті на загальну суму, еквівалентну $ 6,6 млрд, у тому числі платежів із погашення зобов’язань перед МВФ на суму, еквівалентну $ 3,8 млрд, платежів раніше зарезервованих коштів для НАК «Нафтогаз України» у розмірі $ 3,1 млрд.

Основними джерелами поповнення міжнародних резервів у 2014 році були надходження на рахунки уряду України від міжнародних організацій на суму, еквівалентну $ 5,5 млрд, отримання коштів від МВФ за програмою «Стенд-бай» 2014 року на загальну суму, еквівалентну $ 4,6 млрд та купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України в обсязі $ 1,0 млрд.

У першому півріччі 2014 року Національний банк України продав на міжбанківському валютному ринку $ 4,4 млрд в еквіваленті (з них понад 51% – для підтримки платежів НАК «Нафтогаз України»), а в другому у 2 рази більше – $ 8,8 млрд (із них 75% – для підтримки платежів НАК «Нафтогаз України»).

Інтервенції Національного банку України в ІІ півріччі 2014 року на міжбанківському валютному ринку становили понад $ 1,8 млрд.

Від’ємне сальдо валютних інтервенцій Нацбанку становило майже $ 12,3 млрд (в еквіваленті) в порівнянні з $ 3,1 млрд у 2013 році.

Основними факторами тиску на міжнародні резерви, які з-поміж іншого слугують засобом для забезпечення цінності національної грошової одиниці, був у минулому році НАК «Нафтогаз України» та погашення зовнішньої заборгованості України.

У цьому році завдяки новій програмі співпраці з МВФ НБУ обмежений у можливості здійснювати адресні інтервенції на користь НАК «Нафтогаз України». На сьогодні за умовами договору, якщо вони не будуть переглянуті, МВФ дозволив провести на користь «Нафтогаз України» адресні валютні операції на загальну суму не більше $ 1,686 млрд, із них $ 1,486 млрд – у першому кварталі, та $ 200 млн – у другому.

У подальшому НАК «Нафтогаз України» повинен стати самостійним гравцем на міжбанківському валютному ринку та купувати валюту для виконання своїх договірних зобов’язань на рівних із іншими умовах.

Таким чином, НАКу для придбання валюти, аби розрахуватися за природний газ, який обсягом 19 млрд куб. м має бути придбаний та закачаний у ПГС, потрібно буде виходити на міжбанк та купувати долар уже не в НБУ, а в учасників ринку (зазвичай це експортери).

Закачування літом за ціною орієнтовно в $ 285 за тис. куб. м потребуватиме $ 5,4 млрд при щоденному обігу в $150–280 млн (і купівля, і продаж) на міжбанківському валютному ринку. Отже, НАК «Нафтогаз України» мав би протягом щонайменше двох місяців викупити всю пропозицію по іноземній валюті на міжбанку.

Звісно, такого не допустять, оскільки це удар по цінності національної грошової одиниці, який може призвести до злету ціни долара до захмарних висот. Неспроста НАК «Нафтогаз України», заручившись підтримкою ЄК, проводить переговори з ЄБРР та іншими фінансовими інституціями щодо надання валютної фінансової допомоги на закупівлю газу у випадку нестачі в нього власних коштів для цього. Водночас постійна потреба НАКу у валюті, його самостійна участь протягом ІІ половини 2015 року та в подальшому на міжбанківському валютному ринку буде створювати значний попит – як наслідок, реальний ринковий курс гривні до долара неодмінно буде знижуватися.

За таких умов, особливо важливе значення на шляху до забезпечення стабільності національної грошової одиниці матиме баланс експорту та імпорту, оскільки коли на міжбанк вийде гравець, попит якого вираховується мільярдами доларів щорічно, необхідно, щоб його потреба забезпечувалась відповідною сумою експортної виручки.

Тому ми й переходимо, на нашу думку, до найбільш вагомого фактору впливу на цінність національної грошової одиниці — торгового балансу.

У 2014 році відбулося скорочення експорту товарів на 15,0%, до $ 55,3 млрд. Імпорт товарів зменшився на 27,8 % до $ 61,3 млрд, що зумовлено зниженням реального ефективного обмінного курсу гривні на 19,2 % та скороченням внутрішнього попиту (обіг роздрібної торгівлі знизився на 8,6%, а промислове виробництво скоротилося на 10,1 %).

Від’ємне сальдо платіжного балансу за підсумками року становило 4 % від ВВП – 62 млрд грн.

У квітні 2015 року сальдо поточного рахунку було додатним у розмірі $ 187 млн (у квітні минулого року дефіцит становив $ 22 млн).

Скорочення експорту товарів прискорилося в порівнянні з березнем до 39,1% у річному вимірі. Експорт товарів становив $ 3,2 млрд, його обсяги зменшилися за всіма основними групами товарів, у тому числі за продукцією машинобудування – у 2 рази, мінеральними продуктами (у тому числі руди) металургійною продукцією – у 2,7 рази, продовольчих товарів – на 40,1 %.

У січні-квітні експорт товарів знизився на 34,5 % (якщо порівнювати з відповідним періодом попереднього року).

В абсолютних цифрах експортовано товарів на $ 12, 840 млрд, у той час як у минулому році за аналогічний період ця сума становила $ 19, 616 млрд.

Значно більше скоротився імпорт товарів – у січні-квітні 2015 року на 37,2 %, і становив $ 13,63 млрд, у той час як за аналогічний період 2014 року він становив $ 21,69 млрд.

Скорочення експорту свідчить про неконкурентноздатність вітчизняної продукції за кордоном, зменшення виробництва ліквідної продукції, в тому числі внаслідок військового конфлікту, результатом чого буде зменшення обсягу валютних надходжень у країну, тобто тих надходжень, які забезпечують потребу імпорту у валюті, а не спрямовуються на виконання боргових зобов’язань Уряду чи на наповнення міжнародних резервів.

Відповідно до програми співпраці з МВФ обсяг міжнародних резервів повинен бути доведеним до рівня, який забезпечує імпорт протягом 3,3 місяців, тобто близько $ 17,5 млрд.

Оскільки, за даними НБУ, міжнародні резерви сьогодні становлять орієнтовно $ 10 млрд, розраховувати на те, що вони найближчим часом використовуватимуться на міжбанківському валютному ринку для задоволення ситуативного попиту імпортерів, не доводиться.

Водночас ми простежуємо тенденцію до скорочення від’ємного сальдо торгового балансу – з 2 млрд протягом 4 місяців 2014 року до близько 800 млн протягом 4 місяців 2015 року.

Таке скорочення в першу та, мабуть, єдину чергу має місце за рахунок обмежень, що діють на міжбанківському валютному ринку та дозволяють НБУ станом на сьогодні утримувати умовний баланс між попитом та пропозицією валюти.

До речі, ці обмеження відповідно до програми співпраці з МВФ могли та повинні були бути зняті до 15 травня 2015 року – за умови, якщо НБУ вважатиме, що зникла напруга. Натомість їх продовжено на три місяці, до 4 вересня поточного року, – про це йдеться у постанові Національного банку України від 03.06.2015 №354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».

Продовживши термін дії валютних обмежень, НБУ фактично зберіг за собою можливість ручного регулювання обсягу потреби у валюті для імпортерів на міжбанку, які, нагадаємо, повинні погоджувати контракти з НБУ. Експортери ж, як і раніше, зобов’язані продавати валютну виручку.

Відкладений попит на валюту на міжбанку оцінити доволі складно, але те, що він є – з боку як юридичних осіб приватного права, так і державних компаній-монополістів (зокрема, НАК «Нафтогаз України» та ДП «НАЕК Енергоатом», які користувалися преференціями протягом усього минулого року), — беззаперечно. Момент, коли ці гравці ринку стануть повноправними учасниками валютних відносин у країні, припадає на кінець літа та початок опалювального сезону.

Як проміжний висновок до всього викладеного вище, зазначимо: на сьогодні в Україні накопичилось занадто багато факторів, які штучно стримуються урядом та Національним банком, дозволяючи зберегти відносну стійкість національної грошової одиниці. Втім до завершення року кожен з них зробить свій внесок у знецінення гривні. Питання лише в тому, наскільки?

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.