Підсумки року Гонтаревої: інший погляд

1 июля 2015, 11:03
Заступник директора ГО «Публічний аудит»
0
491
Підсумки року Гонтаревої: інший погляд

19 червня голова НБУ звернулася до українців із нагоди першої річниці перебування на посаді.

«Оцінюючи результати того, що зроблено, з упевненістю можу сказати, що точка неповернення до старої системи Національним банком вже пройдена. І ми продовжуємо йти до нашої мети – фінансової стабільності в державі та надійного банківського сектору з відновленою довірою нашого населення».

Якщо оцінювати результати роботи НБУ під керівництвом Валерії Олексіївни виключно з точки зору закладення фундаменту для подальшого процвітання (ймовірного) та вжитих організаційних заходів без проекціювання на проміжні наслідки, то, звісно, раціональні кроки на шляху досягнення «процвітання» зроблено. Водночас як банкір та досвідчений фінансист голова НБУ не аналізує у власному зверненні «ціну», яку заплачено за ці кроки. 

По-перше, справді, відбулася реорганізація структури НБУ, ефективність якої складно сьогодні оцінити громадськості, так само як і посилення інституційної самостійності НБУ. Загалом тенденція відповідає світовим трендам, але ми відчуємо її ефект у середньостроковій перспективі: буде він позитивним чи негативним, ми оцінюватимемо тоді, коли система пропрацює принаймні рік. 

По-друге, умовно запроваджено зобов’язання комерційних банків розкривати відомості про власників та кінцевих бенефіціарів. 

Зазначений захід не можна розглядати відокремлено від механізму обмеження інсайдерського кредитування та відповідальності акціонерів за умисні дії з доведення банку до стану неплатоспроможності чи банкрутства. Адже це елементи єдиного механізму, спрямованого на можливість стягнення збитків та компенсацію втрат вкладникам (як фізичним, так і юридичним особам), якщо банк умисно доведений до фінансової неспроможності. 

Станом на сьогодні цей механізм не працює, оскільки досі не розкрито структури внутрішнього кредитування банками власних акціонерів та пов’язаних осіб. Обсяг такого кредитування не зведено до мінімуму, а заходи, спрямовані на це, заплановані й на наступний рік. Тому ми спостерігаємо лише перший крок, не маючи змоги оцінити результати роботи цього механізму. 

Запроваджено норми, які встановлюють відповідальність банкірів за дії, які довели фінустанови до умисного банкрутства. ГО «Публічний аудит» ще навесні аналізувала прийняті ВР норми – на жаль, висновки зроблено невтішні: диспозиції носять формальний та недієвий характер; щодо службових осіб й акціонерів банківських установ, виведених з ринку протягом 2014 та першого кварталу 2015 років, застосовуватися не можуть. 

Нагадаємо, що 6 березня цього року представники НБУ, після підписання Президентом України Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних із банком осіб», на прес-конференції озвучили ймовірну суму збитків банківського сектору від таких дій у сумі 58 млрд грн. Крім цього, повідомлялося про зареєстровані з цього приводу 239 кримінальних проваджень. Відтоді інформація про компенсацію, доведення провини чи ефективну роботу зазначеного механізму відповідальності не оприлюднюється в силу її відсутності. 

Тому, хоча кроки з забезпечення прозорості та відповідальності працівників банківського сектору справді були необхідні Україні, запроваджено їх зі значним запізненням – вже після того, як 48 банківських установ було виведено з ринку фінансових послуг, та, вочевидь, після того, як їх топ-менеджмент «пограбував» вкладників. 

Йдемо далі. Справді, низку банків виведено з ринку фінансових послуг справедливо, виходячи з невиконання фінансових нормативів діяльності, інші – ні. Результат – і фізичні, і юридичні особи втратили власні обігові та депозитні кошти, збільшилося навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який повинен виплатити вкладникам збанкрутілих банків суму в 56 млрд грн. Активи виведених банків неякісні та в умовах суцільного економічного спаду, відсутності попиту не зможуть компенсувати витрати Фонду, не говорячи вже про втрати клієнтів банківських установ та макроекономічні ефекти у вигляді девальвації гривні, суттєвим фактором якої став ефект доміно: незначна, в порівнянні з сьогоднішньою, девальвація гривні на ранніх етапах переходу до гнучкого курсоутворення призвела до припинення виплат із рахунків клієнтів, визнання банків неплатоспроможними, втрати довіри населення до депозитів як до способу надійного зберігання власних накопичень, а як наслідок – подальшого відтоку капіталу, який опосередковано розкачував і без того нестійку гривню. 

Наступне досягнення – «перехід до гнучкого курсу гривні, збалансування платіжного балансу в цілому. Зараз помірні курсові коливання вже не сприймаються як «кінець світу» та не провокують панічної поведінки». 

Ось у цьому випадку НБУ умисно опускає саме те, про що йшлося на початку, а саме «ціни». 

Нагадаємо, напередодні призначення на посаду голови Національного банку України у розширеному інтерв'ю Валерія Гонтарева, зокрема, зазначила, «що за її розрахунками, при курсі американського долара 11,5 гривня недооцінена на 17 відсотків щодо інших валют». Коли б стабілізувалася ситуація економічна та політична, вона очікувала посилення курсу до 9,8–10,7 грн/1$. 

18.06.14 середньозважений курс гривні до долара на міжбанківському валютному ринку становив 11,8 грн. 

Офіційно встановлений Національним банком України курс станом на 18 червня цього року сягнув 21,65 грн/1$. 

У зв’язку з цим гривня за офіційним курсом протягом року перебування Гонтаревої на чолі НБУ знецінилася відносно долара на 84%. 

Від’ємне сальдо торгового балансу скоротилося з 2 млрд протягом 4 місяців 2014 року до близько 800 млн протягом 4 місяців 2015 року. 

Таке скорочення в першу та, мабуть, єдину, чергу стало можливим за рахунок обмежень, які діють на міжбанківському валютному ринку та дозволяють Нацбанку станом на сьогодні утримувати умовний баланс між попитом та пропозицією валюти. 

До речі, ці обмеження відповідно до програми співпраці з МВФ могли та повинні були бути зняті до 15 травня 2015 року – за умови, якщо НБУ вважатиме, що зникла напруга. Натомість їх було продовжено на три місяці, до 4 вересня поточного року, – про це йдеться в постанові Національного банку України від 03.06.2015 №354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України». 

Продовживши термін дії валютних обмежень, НБУ фактично зберіг за собою можливість ручного регулювання обсягу потреби у валюті для імпортерів на міжбанку, які, нагадаємо, повинні погоджувати контракти з НБУ.

Експортери ж, як і раніше, зобов’язані продавати валютну виручку. 

Далі пролунало твердження про припинення практики відмивання брудних грошей всередині банківської системи – масштаби оцінювалися в сотні мільярдів гривень у рік. На наш погляд, такі категоричні твердження є передчасним та не відповідають дійсності. 

Якщо відстежити повідомлення СБУ, опубліковані за останній місяць, тільки цим правоохоронним органом припинено діяльність конвертаційних центрів, які не функціонують без банківських установ, із обігом у декілька десятків мільярдів гривень щомісяця. Крім цього, вже колишній голова СБУ Наливайченко, 12 червня відкрито заявляв про існування в структурі НБУ департаменту, який володіє інформацією про кошти, які відмиваються через банківські установи з точністю до сотень гривень. 

У власному зверненні голова НБУ пригадала фактично все, упустивши основну на сьогодні функцію центробанку, за якою можна виміряти ефективність діяльності. 

Статтею 6 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що основною його функцією є забезпечення стабільності грошової одиниці України, при виконанні якої НБУ має виходити з пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. 

За підсумками року споживчі ціни підвищилися на 24,9 % унаслідок девальвації гривні, підвищення адміністративно регульованих цін. За визначенням регулятора, зниження обмінного курсу гривні перш за все вплинуло на динаміку базового ІСЦ, який упродовж року збільшився на 22,8 %. Зростання базової інфляції в 2014 році відбувалося під впливом підвищення цін на продукти харчування з високим ступенем оброблення та подорожчання непродовольчих товарів, значна частка яких є імпортованими. 

Індекс споживчих цін на кінець травня 2015 року, у порівнянні з груднем 2014 року, підвищився на 40,1 %; індекс цін виробників також – на 22,7 %, а на кінець цього року інфляція перевищить 46 %. 

Підсумовуючи виступ, В. Гонтарева зазначила: «Уже через рік ми плануємо перейти до етапу сталого розвитку і зростання банківської системи... вийти на тренд розвитку ринків капіталу… нарощення внутрішніх та зовнішніх інвестицій. 

А для цього нам потрібне поступове скасування адміністративних обмежень. Ми вже погодили з МВФ графік та умови поступової лібералізації як на валютному ринку, так і на ринку депозитів. 

Ми усвідомлюємо, що сьогодні Україна як ніколи потребує інвестиційних ресурсів, але також розуміємо, що, разом з економічною вигодою, інвестора насамперед цікавить захищеність його інтересів та стабільність». 

Із цих слів можна зробити висновок, що валютні обмеження, які сьогодні дозволяють говорити про врівноважений платіжний баланс, почнуть поступово скасовуватися (для збереження балансу). Проте відбудеться це тільки тоді, коли в українську економіку почнуть надходити інвестиції, притік яких наразі пов’язують виключно з приватизаційними проектами. Перші об’єкти плануються до завершення приватизаційної процедури в кінці 2015 року – отже, цілком ймовірно, що наявні обмеження будуть актуальними для української економіки протягом усього 2015 року.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.