Об'єктивка, або Що нам продають за наші податки, №20

14 июня 2015, 00:03
Заступник директора ГО «Публічний аудит»
0
77
Об єктивка, або Що нам продають за наші податки, №20

Щотижнева оцінка ефективності роботи органів влади.


Міністерство енергетики та вугільної промисловості

Міністерство енергетики і вугільної промисловості України ініціює зниження ставки ренти для нафто- і газовидобувних компаній до 35%. Про це сказав під час брифінгу в Києві міністр енергетики і вугільної промисловості України Володимир Демчишин.

Аналіз:
Мотивами ініціатив, які озвучив міністр, є збільшення національного видобутку державними компаніями та стимулювання інвестицій у галузь. Зменшення ставки у поєднанні зі збільшенням видобутку дозволить продовжити фінансування субсидій для населення за рахунок ренти.

Громадські активісти, а також населення, дізнавшись про таку ініціативу, передчасно вирішили, що логічним наслідком стане пропорційне зменшення тарифу на природний газ, оскільки рента стягується з закупівельної ціни, яку отримує добувне підприємство.

На жаль, логіка споживача та можновладця – в діаметрально протилежних полюсах. Зі зменшенням ставки ренти, тариф не буде переглядатися.

Відповідно до чинної програми співпраці з МВФ, Україна взяла на себе такі зобов’язання (дослівно): «… ціни, що сплачуються дочірнім газодобувним компаніям НАК «Нафтогаз України», будуть поступово, до кінця квітня 2017 року, підвищені принаймні до рівня, еквівалентного $ 150».

Виходячи з цього, зменшення ренти, зменшить тільки надходження до бюджету з кожної добутої 1000 куб. м газу і пропорційно збільшить дохід добувних компаній, які за оптимістичним прогнозом будуть спрямовані на інвестпроекти з розвитку видобутку, а за песимістичним – будуть списані на собівартість виробництва чи адміністративні витрати.

Міністерство фінансів України

Аналіз:
Доволі цікаво розвивається ситуація щодо реструктуризації зовнішнього боргу України. Висвітленню цього питання вітчизняні ЗМІ приділяють мало уваги – при тому, що наступного тижня, ймовірно, Україна оголосить технічний дефолт.

Так, 5 червня, відбулася телефонна розмова представників Міністерства фінансів України зі Спеціальним комітетом, що представляє комерційних зовнішніх кредиторів України.

Пропозиція Комітету у перекладенні їх вимог на рахунки Національного банку України визнана Мінфіном неприйнятною, оскільки з резервів НБУ борги погашатися не будуть.

У відповідь на це 11 червня Комітет комерційних зовнішніх кредиторів України заявив про готовність до переговорів із Мінфіном і бачить перешкоди тільки в категоричності міністерства.

«Міністр Наталія Яресько впродовж місяця наполягала на ухваленні комітетом погодженого з МВФ рішення. Ми глибоко стурбовані такою позицією міністра, яка діє не в інтересах України. Ми готові і бажаємо розпочати переговори у будь-який час».

Відверто турбує те, що вирішення такого питання відбувається через ЗМІ.
Аналогічним чином здійснюється тиск на кредиторів: нагадаємо, що цього ж тижня міністр заявила, що Україна не може чекати до вересня досягнення домовленостей із кредиторами щодо реструктуризації $15,3 млрд – тому, швидше за все, застосує мораторій.

Варто зазначити, що введення мораторію на рівні внутрішнього законодавства не означає та не передбачає за собою правових наслідків на зовнішній арені.

Здавалося б, наступні великі виплати за облігаціями чекають на Україну у вересні. Можна було б не турбуватись, але наступного тижня вона має погасити купони за двома випусками.

Погашати їх – означає йти на поступки кредиторам та збільшувати боргове навантаження на бюджет із обслуговування зовнішнього боргу.

Тому, ймовірно, Уряд прийме рішення про припинення задоволення вимог кредиторів із сплати купонного доходу, і не сплатить їх, як наслідок для всього світу, це означатиме технічний дефолт.

На підтвердження цього свідчать слова міністра фінансів, озвучені в ході інтерв’ю: «…борг буде реструктуризовано. Хоча б тому, що коштів у нас немає. Але якщо, Боже борони, буде дефолт, що це означатиме? Чесно кажучи, на український народ він не матиме жодного впливу. Зрозуміло, що дефолт негативно позначиться на можливостях України виходити на міжнародні ринки запозичень, але ми цієї можливості не маємо і сьогодні <…>. Дефолту не варто боятися. Потрібно розуміти ситуацію: єдині, хто відчує негативний ефект дефолту, — це комерційні підприємства, які зараз можуть дати собі раду та мають можливість виходити на зовнішні ринки запозичень. Звичайно, для них відсоткові ставки підвищаться. Але таких компаній в Україні, на жаль, дуже мало».

Висновок від Міністерства – грошей нема, тому платити не будемо, дефолт? Нічого страшного. Тому, громадяни, не переймайтеся.

НАК Нафтогаз України

Директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко повідомив, що компанія розглядає проект із заміни застарілих котлів, встановлених у приватних будинках, на ефективніші, які працюють на альтернативному паливі.

Аналіз:
Пан Вітренко, який так і не зміг пояснити, чому в звітах про виконання фінансових планів НАК «Нафтогаз України» за 2013 та 2014 рік містяться недостовірні дані, а саме розбіжності в обсягах реалізації природного газу населенню та для потреб населення теплогенеруючим підприємствам (не мало не багато на близько 7 млрд куб. м), цього разу з’явився на публіці з повідомленням, яке загалом не має відношення до діяльності компанії. Він зазначив у виступі, що «…майже 70% споживання припадає на осіб, які використовують природний ресурс для індивідуального опалення. … “Нафтогаз”, можливо, відіграватиме певну роль у проекті з заміни котлів». А можливо і не відіграватиме?

Державний монополіст, керівництво якого говорить про збитковість та про вжиття всіх можливих заходів, спрямованих на її подолання, вирішив зайнятись соціальним проектом? Не віриться.

Якщо ми не помиляємось, для таких проектів запроваджено систему «пільгового» кредитування від Ощадного банку – для цього створено Держенергоефективність.

Нагадаємо, Міністерство фінансів України, підбиваючи підсумки роботи за першу половину 2015 року, зазначило, як досягнення, «значне зниження дефіциту НАК «Нафтогазу» (до 29,7 млрд гривень з близько 110 млрд гривень у 2014 році).

Можливо, «відігравання ролі» НАК «Нафтогаз України» в проекті зі заміни котлів, полягатиме в частковому фінансуванні витрат на їх придбання? У такому випадку збільшаться збитки компанії, покриття яких призведе до зростання тарифу. За таких умов, чомусь, думається, що пану Вітренко варто розвивати бізнес у дещо іншому напрямі.

ДП НАЕК «Енергоатом»

Аналіз:

Тонкою стрічкою цього та минулого тижня, серед безумовно важливих для економічного життя країни, промайнули повідомлення, пов’язані з посиленням конфлікту довкола державного монополіста з виробництва атомної електроенергії.

Тиждень тому Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин заявив, що підтримує приватизацію великих державних підприємств. «Енергоатом міг би коштувати 30 мільярдів, а то й більше. Можна продати 50% або 10% для початку. Але це не відбувається, тому що ми говоримо, що це стратегічний актив, який чіпати не можна», − підкреслив він. Демчишин висловив упевненість, що придбанням «Енергоатому» могли зацікавитися такі підприємства, як AREVA або Energy de France (EDF), німецька RWE, E.ON.

«Так, нинішній керівник «Енергоатому» − адекватна людина. Але я впевнений, що в світі є більш прогресивні люди. Тому можна приватизувати і продавати на біржі, як свого часу робили поляки, продаючи свої стратегічні активи», − підкреслив міністр.

Вже цього тижня Демчишин повідомив, що міністерство працює над тим, аби підвищити ефективність атомної енергетики, яка використовується на 85%, хоча може забезпечувати значно більше. Зокрема, добудовуються лінії, що дозволять Хмельницькій та Рівненській АЕС постачати електроенергію в Центральну Україну.

«Глобально – максимальна загрузка «Енергоатому». Це дешева електроенергія, чиста, що не вимагає додаткових закупівель вугілля. Додатково, це – виручка для самого Енергоатому, а це в свою чергу додатково дає змогу збалансовувати тариф», – підкреслив міністр.

У свою чергу цього тижня голова «Енергоатом» Юрій Недашковський висловив своє обурення діями силовиків, зокрема працівників СБУ: з його слів, підрозділи «Альфи» з двох сторін основного входу і чорного входу (оточили будівлю)… пред’явили ухвалу Печерського суду про проведення обшуку центрального офісу компанії і її приміщень. «Чомусь озброєні люди приходять <…> для того, щоб вилучити документи, які ми віддаємо самі, постраждав один із охоронців, зняли побої. <…> За останній рік це треті “маски-шоу” в компанії, хоча ми добровільно надаємо інформацію, яку від нас вимагають».

На це прес-служба СБУ оприлюднила повідомлення, яке швидше нагадує сценарій фантастичного детективу, ніж перспективну з точки зору кримінального судочинства фабулу кримінального провадження:

Довгостроковий контракт між «Енергоатом» та «Східний гірничозбагачувальний комбінат» передбачав постачання концентрату для потреб енергокомплексу за рахунок власних потужностей комбінату.

За даними СБУ, службові особи комбінату закупили в 2014 році урановий концентрат у спеціально створеної ними за кордоном комерційної структури за $ 90 доларів за кілограм на суму $ 18 млн, а в офіційній документації вказали вартість $138 за кілограм. Прямі збитки оцінено в $10 мільйонів.

Ці кошти службові особи комбінату вивели в тіньовий сектор через рахунки підконтрольних фіктивних підприємств.

Урановий концентрат на ДП НАЕК «Енергоатом» був поставлений за $ 138. Для того щоб замовник погодився придбати продукцію за явно завищеною ціною, представники комбінату залучили до шахрайської схеми службових осіб «Енергоатому».

Найбільш цікаво звучить формулювання СБУ про збитки внаслідок цих діянь: «у свою чергу це призвело до штучно завищених тарифів на електроенергію для вітчизняних підприємств та населення у 2014 році».

Все описане вище з точки зору практичного доказування більше схоже на здогадки та бажання працівників СБУ, ніж на факти.

Такі поняття, як: «створені ними комерційні структури за кордоном», «тіньовий обіг», «щоб замовник погодився придбати…», «залучили до шахрайських дій» — більше нагадують белетристику, ніж юридичний виклад. Яка ринкова вартість уранового концентрату? Хто виробник предмета поставки, яким чином партію було відпущено з виробництва, за якою вартістю, хто був покупцем? Це питання, на які слідство має відповісти, з’ясовуючи насамперед характер збитків, вже не говорячи про підслідність. А головне, якщо і далі не вдаватися в деталі, цікаво: як ця закупівля вплинула на відпускний тариф електроенергії ДП «НАЕК Енергоатом» на користь Енергоринку, якщо протягом 2014 року він не покривав собівартість виробництва?

Далі ситуація довкола ДП «НАЕК Енергоатом» зачепила інтереси МЗС. Недашківський стверджує, що відомство перешкоджає денонсації договору з Росією на добудову третього і четвертого блоків Хмельницької АЕС.

«Ми направляємо в Міністерство закордонних справ звернення – давайте денонсуємо угоду з РФ, а вони нам пишуть зауваження: ”ваші будівельні конструкції не витримають іншого обладнання”». При цьому він додав, що представники чеської компанії Skoda згодні брати участь у добудові цих блоків тільки після денонсації угоди з Росією.

Пригадаймо, що на початку травня 2015 року було поширено повідомлення стосовно звернення Федеральної прокуратури Швейцарії до України та Чехії з запитом про надання правової допомоги в рамках розслідування кримінальної справи, начебто, проти Миколи Мартиненка, народного депутата України від Народного Фронту, якому нібито інкримінували отримання хабаря від компанії-постачальника обладнання для атомних електростанцій Skoda JS. Зокрема, журналісти швейцарської газети SonntagsZeitung з’ясували, що Мартиненко підозрюється в отриманні хабаря в розмірі 30 мільйонів франків, які були заблоковані на рахунках в банку Hottinger у Швейцарії. Керівництво фінустанови помітило підозрілі транзакції та поскаржилося правоохоронцям, а за документами, гроші начебто спрямовувалися на рахунки Мартиненка за «договорами про консультування».

Усе це, якщо співставити дійових осіб, їх зв’язки, креатури та інтереси, дуже схоже на боротьбу представників двох впливових політичних сил за ласий шматок української енергетики.

Питання в тому, яким чином розв’яжеться ситуація – або шляхом, окресленим Міністром, тобто продажу, або компанія таки залишиться державною, з сьогоднішнім топ-менеджментом чи зміною групи керівників на представників, близьких до іншої політичної сили.

Міністерство соціальної політики

Аналіз:

8 червня відбулася колегія Міністерства соціальної політики України, на якій розглянуто питання стану впровадження нового порядку призначення субсидій.

За квітень поточного року проти квітня 2014-го кількість отримувачів субсидій підвищилася на 24,4 % – до 1 млн 136,8 тис. сімей. Середній розмір субсидії по країні становив 335 грн проти 71,6 грн минулого року.

ГО «Публічний аудит» неодноразово звертала увагу і представників влади, і громадськості на прогалини в організації процесу надання субсидій, а також на провалену інформаційно-роз’яснювальну роботу в цьому напрямі.

Про те, що ці висловлювання мали під собою підґрунтя, свідчать підсумки колегії:

— робота нового формату призначення субсидій продемонструвала проблеми щодо оперативності обміну інформацією з Державною фіскальною службою і житлово-комунальними організаціями;

— лише 15–20 % декларацій про доходи громадян були заповнені без помилок і надійшли до органів соцзахисту;

— в окремих регіонах проблеми очевидні – є області, де субсидії призначені 5–7 % тих, хто звернувся.

У зв’язку з цим буде запропоновано скасувати необхідність зазначення в деклараціях разових державних виплат, як-от: допомога на поховання, кошти, що одноразово виплачуються Матерям-героїням, та низка інших аналогічних виплат.

Програма надання субсидій, за твердженням представників міністра, буде відкоригована, оскільки з початком нового опалювального сезону очікується нова хвиля звернень – як мінімум ще на мільйон.

При цьому станом на сьогодні варто звернути увагу на те, що проблеми є на стадії призначення субсидій. Коли ж органи соціального захисту почнуть вибіркову перевірку відомостей, зазначених у деклараціях, щодо осіб, яким субсидія призначена, виявлятимуть факти невідповідності, скасовуватимуть надану субсидію та нараховуватимуть подвійний штраф, – ось тоді населення дійсно зрозуміє, в яку чергову авантюру їх втягнула держава.

Міністерство економічного розвитку

Кабінет Міністрів України 4 червня прийняв Постанову «Про деякі питання проведення аудиту суб’єктів господарювання державного сектору економіки».

Аналіз:
Цей документ визначає порядок проведення аудиту найбільших держкомпаній.

Аудиторська компанія обиратиметься на основі проведення процедури закупівлі.

Дія Постанови поширюється на акціонерні та унітарні держпідприємства, активи яких перевищують 250 млн грн (в Україні 183):

— для держпідприємств із активами понад 2 млрд грн або річною виручкою понад 1,5 млрд грн (84 об’єкти) встановлено найбільш жорсткі критерії відбору аудиторських фірм: реєстрація в Україні, відповідний досвід аудиту, не менше 100 аудиторів у штаті (в тому числі не менше 15 аудиторів з міжнародним сертифікатом АССА, IFAC, AICPA, ICAEW та не менше 5 аудиторів із українським сертифікатом), чинний договір страхування професійної відповідальності, а також річний обсяг виручки не менше 30 млн грн, що є показником незалежності такої аудиторської фірми від одного замовника;

— для держпідприємств із активами понад 250 млн грн (99 об’єктів) встановлено менш жорсткі критерії відбору аудиторів;

— скасовує чинні обмеження на витрати держпідприємств на проведення аудиту (до цього держкомпанії могли витрачати на ці цілі не більше 1,5% чистого прибутку).

Обсягу виручки представництв чотирьох найвідоміших міжнародних аудиторських компаній в Україні з наступного року можна тільки позаздрити: фактично, вони розділять між собою увесь ринок цих послуг для державних підприємств.

Що ж, головне, щоб результати їх діяльності дійсно оприлюднювалися, а не обмежувалися лише оголошеннями стосовно проведення закупівель, як це, до прикладу, вже 3 роки поспіль відбувається з закупівлею послуг із технічного аудиту та оцінкою вартості активів НАК «Нафтогаз України».

Крім цього, доцільно розглянути можливість розроблення законодавчого механізму – припустімо, за результатами проведення аудиту ефективності діяльності підприємства, а також зобов’язати його керівників виконати рекомендації в безальтернативному порядку. Просто для того, щоб гроші, витрачені на оплату послуг аудиторів, не обмежувалися оплатою виключно за констатацію факту наявності проблеми.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: бюджет,влада,уряд
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.