Скільки коштує влада народу? Щотижневий аналітичний огляд №19

8 июня 2015, 12:47
Заступник директора ГО «Публічний аудит»
0
441
Скільки коштує влада народу? Щотижневий аналітичний огляд №19

Щотижневий аналіз ефективності роботи органів державної влади.

Скільки коштів і часу потрібно на ремонт доріг державного значення, чому проблема покращення автодоріг ускладниться з переходом на децентралізації? Чому в найближчі роки слід готуватися до підвищення тарифів на залізничні перевезення? Через що доводиться ставити під сумнів оптимістичні прогнози Міністра фінансів стосовно зростання економіки вже в наступному році? Про це, а також про те, чому складається враження, що уряд та НБУ вирішили вилучити з рук українців ту готівкову валюту, яку вони заощаджували роками, читайте в черговому щотижневому аналізі ефективності роботи органів державної влади.

Міністерство інфраструктури України

Державна служба автомобільних доріг

Верховна рада України

«Утримання розваленого дорожнього господарства, під прикриттям децентралізації, Уряд намагається перекласти на плечі місцевих бюджетів».

Для того щоб привести всі українські дороги в порядок, в тому числі дороги місцевого значення, знадобиться близько 1 трлн гривень.

Про це в інтерв’ю заявив радник міністра інфраструктури по автодорогах і автотранспорту Роман Хміль.

Верховна Ради України ухвалила Закон «Про внесення змін до статті 91 Бюджетного кодексу України» щодо співфінансування ремонту та утримання доріг державного значення.

Цим законом доповнено перелік видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, видатками на капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Аналіз:

Підзаголовок до розділу обрано невипадково.

Давайте для себе з’ясуємо, за рахунок яких коштів повинні утримуватися в належному стані автомобільні дороги України в першу чергу?

Це кошти дорожнього збору, митні збори з імпорту пального, а також нещодавно введений 5% збір із продажу підакцизних товарів, які реалізовуються на АЗС.

У травні міністр інфраструктури Андрій Пивоварський зазначав: «Кабмін запланував створити спецфонд, куди надходитимуть кошти дорожнього збору, який зараз сплачується, але йде не на дороги». Ці слова свідчать про те, що кошти, які повинні йти на дороги, використовуються зовсім для інших цілей, а наслідки ми з Вами відчуваємо на власних сідницях)У той самий час, згідно з даними Міністерства інфраструктури, щоб відремонтувати дороги державного значення, потрібно щорічно витрачати від 50 до 100 млрд гривень – тоді проблема якості доріг вирішиться за 10 та 20 років відповідно. Будівництво нових доріг у цю суму не входить.

Сьогодні в Україні збирають 100 євро з кожної тони імпортованого дизельного палива, і по 200 євро – з бензинів. Нещодавно (з січня 2015-го) ввели податок – 5% із підакцизних товарів (що продаються на АЗС), який надходить до місцевих бюджетів.

Разом до кінця року заплановано за рахунок цих коштів наповнити бюджет на суму 45–50 млрд грн.

Однак, як ми вже зазначали, на початок року за валютним курсом 1$ – 16,1, 1€ – 18,2 кредитний портфель Державного агентство автомобільних доріг України нараховував близько 43 млрд грн. (Сьогодні за курсом 23 — це 65 млрд грн). Пік боргового навантаження припадає на 2015 рік. Загальна сума непогашених залишків за цими кредитами сягає понад 12,5 млрд грн, а за облігаційними зобов’язаннями – 8,4 млрд грн. Тобто, сукупна заборгованість становить понад 70 млрд грн.

Таким чином, із запланованих коштів максимум, який буде профінансовано державою, це погашення боргів Укравтодору для недопущення чергового дефолту.Відповідно, така тенденція матиме місце найближчі декілька років.

Що робить уряд та ВР України? Вони вносять зміни до Бюджетного кодексу, які передбачають можливість фінансування ремонту доріг державного значення за рахунок коштів місцевого бюджету, начебто, на паритетних договірних засадах.

Насправді ж наступним кроком Центральних органів виконавчої влади буде активна інформаційна компанія, за допомогою якої людей намагатимуться переконати, що урядом створено всі механізми, аби органи місцевого самоврядування фінансували та ремонтували дороги на території відповідних адміністративно територіальних одиниць, тому населенню потрібно всі обурення адресувати місцевим обранцям.

Крім цього, радник міністра інфраструктури з особливим цинізмом у згаданому вище інтерв’ю зазначив: «від 30% до 40% ринку нафтопродуктів в Україні зараз знаходиться в «тіні». Якщо вийде повністю вивести їх з «тіні», ми зможемо щорічно тільки за рахунок існуючих акцизів збирати до 70 млрд гривень на рік».

Правильно, тільки чинний уряд вже другий рік в цьому напрямі особливих здобутків не продемонстрував, а коли питання реконструкції автодоріг стане головним болем місцевих бюджетів, то й поготів їх не доведеться чекати. Нас швидше переконають, що 40 % населення «пересіло» на електромобілі (наслідком чого стало скорочення споживання пального), ніж здолають його тіньову частину.

Таким чином, поряд із беззаперечними плюсами процесів децентралізації, які відбуваються в державі, є й мінуси, одним із яких є ярмо утримання доріг місцевими бюджетами.

Міністерство інфраструктури України

3 червня Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський презентував законопроект про залізничний транспорт, який на десятки років має вирішити проблеми галузі.

Зазначений законопроект передбачає новий підхід до тарифоутворення на залізничному транспорті. Відтепер тариф матиме конкретно визначені складові: інфраструктурну, вагонну та тягову. До інфраструктурної складової тарифу буде включено інвестиційну частину. Кошти, зібрані на інфраструктуру, витрачатимуться на її утримання, а інвестиційна частина тарифу буде спрямовуватися на фінансування інвестиційних проектів із розбудови інфраструктури залізниці.

«Також це шлях до кардинального покращення ситуації з рухомим складом. Ні держава, ні Укрзалізниця в середньостроковій перспективі не мають коштів для суттєвого оновлення вагонного парку і тяги. Поява приватних перевізників, які інвестуватимуть у нові локомотиви та вагони, допоможе пришвидшити цей процес».

Закон передбачає новий підхід до організації перевезень пасажирів у соціальному сегменті. «Відомо, що є комерційно вигідні напрямки перевезень і соціальні, тобто такі, що є збитковими для Укрзалізниці». Як наслідок, заплановано розподіл сфери діяльності на комерційну з перевезення вантажів та перевезення пасажирів.

Аналіз:

Зважаючи на оголошений наприкінці травня Укрзалізницею технічний дефолт за внутрішніми зобов’язаннями, сьогодні в України немає інших варіантів, крім як створювати умови для інвесторів та міжнародних учасників ринку перевезення (як пасажирів, так і вантажів залізними дорогами), за яких вони погодяться вкладати власний капітал у відбудову транспортних артерій країни.

Перетворення Укрзалізниці в публічне акціонерне товариство з капіталізацією статутного капіталу – це перший крок до участі в товаристві іноземного інвестора саме як співвласника. Хоча президент України в четвер, 4 червня, і заявив: «ми не будемо продавати “Укрзалізницю” чи “Укроборонпром”», але це абсолютно не означає, що частину акцій (не контрольний пакет, а хоча б блокуючий), не буде реалізовано з часом, припустімо в 2016–2017 роках.

Зрозуміло, ці процеси позначаться на тарифах у бік їх підвищення. Основне в цьому процесі – це захист верств населення, для яких право пільгового проїзду дозволяє підтримувати контакти зі своїми родинами.

Із цього приводу офіційну позицію Міністерства соціальної політики України висловив Павло Розенко: «Хочу сказати, що пільги на проїзд залишаться. Але, згодом, будемо змінювати принцип надання пільг на проїзд… на сьогодні взаємозаліки між державою і організаціями, які надають послуги, – суцільні корупційні схеми та неефективне використання бюджетних грошей. Ми не можемо перевірити і переконатися в обсягах наданих перевізниками пільгових послуг і проконтролювати цільове використання бюджетних грошей автопарками та іншими організаціями. Перемогти корупцію в цій сфері можливо тільки шляхом монетизації пільг на проїзд, коли пільговик фізично оплачує свій проїзд, а держава ці гроші компенсує персонально йому. Сподіваємося, що працювати вона почне з 2016 року».

Раціональне зерно в словах міністра є. Справді, якщо людина отримає «живими» коштами цю пільгу, то при необхідності придбає квиток.

Проте, на нашу думку, оготівковування пільги має відбуватись до, а не після подорожі. Пов’язано це з банальною зручністю для пасажирів, а також об’єктивними факторами, коли коштів на квиток може й не бути, а очікувати, що їх держава тобі поверне після мандрівки через проходження, швидше за все, дуже віддаленої від простої бюрократичної процедури, просто немає змоги. Тому вбачалось би за доцільне Міністерству дещо змінити концепцію виплати та все ж піти назустріч пасажирам!

Міністерство фінансів України

Національний банк України

Верховна рада України

У постанові Верховної Ради України «Про основні напрямки бюджетної політики на 2016 рік» оприлюднено очікувані макроекономічні показники України за підсумками 2016 року: очікується зростання економіки на 2% за інфляції 9% і середньорічного курсу гривні на рівні 22,5 грн за долар.

Аналіз:

Знову ж таки, наступний рік, якщо вірити таким документам, це рік зростання, але варто зрозуміти, відносно якого показника буде порівняння. Відправною точкою стане 2015 рік.М. Георгієв, представник місії МВФ в Україні, цього тижня повідомив, що Фонд погіршує очікувані показники економіки України за результатами 2015 року. Зниження економіки — 9 %, інфляція — 46 %.

Як наслідок, наступного дня й Національний банк України повідомив про намір у червні переглянути в бік погіршення своїх прогнозів щодо ВВП та інфляції, оскільки оцінки МВФ були зроблені на основі спільних консультацій із фахівцями уряду та Нацбанку.

Крім цього, МВФ акцентував увагу на тому, що уряду необхідно знайти консенсус із кредиторами, щоб отримати гроші Фонду.

Позиція зрозуміла: якщо домовленості досягнуто не буде, сенсу фінансувати країну, яка ці ж кошти віддаватиме відразу за боргами, немає, оскільки ні розвитку, ні зростання у цьому випадку не буде, а наслідком стане неповернення кредитів, виданих Фондом, за аналогією з Грецією.

У той же час протирічить економічним показникам, визначеним у згаданій вище Постанові ВР України, і повідомлення Міністра фінансів України стосовно того, що кредитно-фінансова допомога Україні обсягом 40 млрд доларів стабілізує економіку, але не призведе до її зростання.

У цьому випадку варто зазначити, що згадані 40 млрд доларів – це увесь обсяг допомоги протягом 4–5 років, а не лише за 2015–2016 роки, і якщо ця сума за цей період не зумовить зростання економіки у 2020 році, то про яке зростання може йти мова у 2016?

Національний банк України

Кабінет міністрів України

За оперативними даними, у січні-травні 2015 року до зведеного бюджету надійшло (збір) 220,2 млрд грн, що на 54,0 млрд грн, або на 32,5 %, більше січня-травня попереднього року.

Аналіз:

Давайте подумаємо, за рахунок чого відбувається зростання дохідної частини бюджету. Для повноти картини доречно навести узагальнені статистичні показники.

Українці в травні продали на 177 млн доларів валюти більше, ніж купили.У першому кварталі 2015 року експорт товарів та послуг із України скоротився на 32,6% в порівнянні з показниками минулого року, а імпорт знизився на 35,6%.

Скорочення імпорту має призвести й до скорочення бюджетних надходжень – як за рахунок митних платежів, так і за рахунок надходжень із податку на додану вартість, оскільки зменшується обсяг реалізації продукції. У першому кварталі 2015 року найбільше скоротився експорт товарів таких груп, як мінеральні продукти (передусім вугілля) – на 57,2%, чорні метали та вироби з них – на 38,9%, засоби наземного транспорту – на 72,6%, машини та обладнання – на 38,9%.

Тобто, скорочується внутрішнє виробництво товарів та продукції, яка мала попит за кордоном, а відповідно, валютна виручка в країну не надходить, тому повинні скорочуватися податкові відрахування до бюджету.

Більше того, така ситуація повинна спричинити дефіцит валюти на міжбанку, що має вплинути на курс гривні, але цього не відбувається, більше того, всупереч усім законам економіки міжнародні резерви збільшуються та становлять, за останніми даними НБУ, 9,6 млрд доларів, курс гривні зміцнюється та тримається у вузькому коридорі.

Це все свідчить про таке:

- виходячи з прогнозів інфляції, наведених вище показників експортно/ імпортних операцій, сьогоднішній курс гривні визначається в ручному режимі, немає нічого спільного з її реальною вартістю та вже в короткій перспективі буде знижуватися;

- збільшення надходжень до бюджету є наслідком зростання цін, для оплати яких українці витрачають кровні валютні заощадження, оскільки гривневих доходів на це не вистачає, в силу 2-річного заморожування індексації заробітних плат та пенсій;

- підвищення цін призводить до збільшення бази оподаткування, а відповідно, і до збільшення надходжень до бюджету, що в жодному випадку не є досягненням уряду, яке б свідчило про ефективність його політики;

- складається враження, що Уряд та НБУ узгодили спільні дії, які полягають у тому, щоб акумулювати, а швидше, вилучити з рук українців ту готівкову валюту, яку вони заощаджували роками.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

НАК Нафтогаз України

Цього тижня в Брюсселі відбулась зустріч експертів України, Росії та ЄК щодо умов постачання російського газу.

Аналіз:

Суть цих переговорів навіть не в тому, що домовлено закачати в ПГС 19 млрд куб м газу.

Про що тут говорити? Сьогодні з усього імпортного газу російський найдешевший, тому і закачуватимемо ми саме його. Такий обсяг та розрахунки за нього матимуть наслідком від’ємне сальдо платіжного балансу за підсумками ІІІ кварталу 2015 року.

Цікаве інше.У підписаному за результатами зустрічі протоколі знайшло втілення положення про те, що Європейська комісія надасть фінансову допомогу НАК «Нафтогаз України» на придбання газу за умови недостачі коштів.

Раніше таких умов не було, оскільки функцію «гаманця» для НАКу виконував НБУ, але умовами нової програми співпраці з МВФ обмежено можливість регулятора фінансувати та валютувати НАК за рахунок міжнародних резервів. Останньою сумою прямої валютної інтервенції мають стати 100 млн доларів влітку 2015 року, після чого НАК має набути статусу повноцінного гравця валютного ринку.

А тепер зважте обсяг закачування та потребу у валюті, що чекає на українську гривню, якщо такий покупець вийде на міжбанківський валютний ринок? Правильно, повторення лютого 2015 року. Це знову свідчить про те, що вживаються всі дії до нерозгойдування курсу, але вони мають тимчасовий характер та не триватимуть вічно.

Кабінет міністрів України

Міністерство охорони здоров’я

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк цього тижня наголосив, що країна має рухатися додержавної страхової медицини. «Ми з вами повинні рухатися до державної страхової медицини. Так живемо не тільки ми, так живе Європа, так живуть Сполучені Штати Америки. Усе, що по “швидкій”, повинно на сто відсотків фінансуватися державою. Окрім цього, держава повинна забезпечити первинну допомогу».

Завдяки впровадженню державної страхової медицини, як підкреслив він, «той, хто заплатив кошти, знатиме, що операція на сотні тисяч гривень буде оплачена з державного страхового медичного фонду».

Цього ж тижня відбулася презентація проекту реформування системи охорони здоров’я.

Аналіз:

Маючи гіркий досвід «ефективного» державного управління коштами фондів гарантування вкладів фізичних осіб, пенсійного фонду, в перспективу державного страхового медичного фонду не особливо віриш. Якщо вже переходити до страхової медицини, обов’язкові відрахування здійснювати на користь приватних страхових фондів, при чому з міжнародним іменем, які за умови створення привабливих умов із задоволенням запропонують свої послуги більш як 40 млн потенційних пацієнтів-клієнтів.

Реформування закладів охорони здоров’я передбачає зміну як організаційної форми, так і алгоритму фінансування.

За прогнозами уряду, такі зміни дозволять залучати кошти приватних фондів та донорів, які допоможуть інвестувати в сучасні технології для надання якісної медичної допомоги пацієнтам.

Правову форму ЗОЗ обиратиме своїм рішенням орган місцевого самоврядування, що відповідає принципам децентралізації.

Перехід від бюджетної установи до форми державного підприємства, комунального підприємства, господарського товариства або інших організаційно-правових форм відбуватиметься згідно з чинним законодавством.

Зміна принципу оплати праці персоналу – зі ставки на плату за надані послуги. Ось перші кроки для переходу до приватної медицини: і страхування, і заклади з залученням інвесторів, оплата за надані послуги. Держава поступово скидає з себе тягар фінансування «безкоштовної медицини», яка вже давно є насправді платною.У цілому, якщо страхова медицина дійсно працюватиме, ініціатива хороша – за умови, не приведи Господи, настання страхового випадку, особа, її родичі та близькі не будуть відволікатися на пошук коштів для оплати лікування – це буде робота страхової компанії та медзакладу.

Разом з тим варто також врахувати наявність категорій населення, яке не матиме можливості сплачувати протягом трудового шляху відрахування на медичне страхування – щодо них уряд повинен забезпечити безкоштовне надання медичної допомоги, незалежно від організаційної форми закладу охорони здоров’я.

Президент України

Президент України Петро Порошенко закликав Кабінет Міністрів прискорити процес індексації зарплат і пенсій населенню країни.

Аналіз:

Програмою фінансової підтримки та співпраці з МВФ передбачено проведення індексаціїпенсій у вересні 2015 року, тобто за місяць до місцевих виборів. Цікаво буде поспостерігати за тим, як подаватиметься ця індексація – як виконання доручення президента чи як результат надзусиль уряду?

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: народ,влада
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.