Діалог з борцем проти корупції

19 апреля 2015, 14:56
Проповідник, правозахисник, видавець, письменник, журналіст.
0
390
Діалог з борцем проти корупції

Facebook, мій приват, 19 квітня 2015 року.


Борис. Юра, треба грамотний журналіст.

Юрій. Тема?

Борис. Шановний пане Юрію! Потрібно створити професійний анонс антикорупційного проекту. Дякуємо.

Юрій. Хочу уточнити, скільки платите і на якого корупціонера показувати пальцем.

Борис. Дякую. Не платимо нічого, а тільки запрошуємо в партнерство. Пальцями не показуємо, бо це безкультурно.

Юрій. Ясно. Що ж, боротьба з корупцією - мета благородна. Корупцією є нехтування цінностями заради примх. Корупція руйнує людську віру в себе і робить людину залежною від чогось чи когось. Найбільш поширені види корупції - агресія, жадібність, страх, прив'язаність. Всім цим арсеналом олігархи узалежнюють людину від своїх корпорацій, серед яких домінуючими є нації - охоронні фірми з давньою історією і корпоративною культурою, що володіють певними територіями. Нація є сучасною феодальною вотчиною: вона виготовляє гроші, що символізують своїх людей на своїй землі, і олігархи володіють цими грошима через банки. Соціал-демократична квазірелігія, тобто поклоніння ідолу натовпу, дозволяє олігархам зняти з себе велику частину відповідальності за людей і землю, користуючись міфом про те, що народ є Богом і він сам є владою собі. Насправді суспільну думку формують жерці (менеджмент) олігархії - журналісти, соціологи, політики, чиновники, політологи, зірки, інтелектуальні та моральні авторитети, психологи, тощо - і вони ж, а не олігархи, платять ганьбою, а іноді й кров'ю у тих випадках, коли їх невігластво, грубість та прямолінійність спричиняє до тимчасової десакралізації народу. Єдиним способом подолання корупції є розвиток релігії, не прив'язаної ані до землі, ані до натовпу - релігійної віри в найвищу цінність людини. Ідея зрозуміла?

Борис. Зрозуміло. Подолання корупції тісно пов'язане зі зростом культури, невід'ємною, органічною частиною якої є релігія, в сукупності з науковими досягненнями, новітньою технікою та технологіями.

Юрій. У певному розумінні, так. Але олігархічна культура та олігархічні релігії тільки сприяють поширенню корупції, корумпують людей. "Від причастя відлучає Філарет за хабарі. Гріх хабарництва прощає лиш конверт на олтарі". Олігархічні технології корумпують людину, прив'язуючи людину до грошей через благодійність та оплату праці. Гроші є не більш ніж чесне слово, і кожна людина, а не тільки держава, може продукувати скільки завгодно цих чесних слів. Але, звісно, ви повинні бути відкриті до спілкування і тримати своє слово, щоб ваше чесне слово дорого коштувало. Можна користуватися чесним словом олігархів, посилюючи тим часом своє чесне слово, але не треба давати себе корумпувати, прив'язуватися до олігархічних вотчин. Таких, наприклад, як фейсбук, це вотчина Цукерберга. У нього транснаціональна вотчина, капітал у кожній державі, тобто, він є співвласником кожної держави. Соціальний капітал накопичується через благодійність, безкоштовні послуги, але вимоги щодо реального імені, зафренжування реальних знайомих та реклама на ФБ прив'язують людину до землі, а лайки прив'язують людину до натовпу. Це вигідно місцевим олігархам, співвласникам землі та натовпу, які платять Цукербергу за нову ультрасучасну можливість прив'язувати до себе власні нації. Але Цукерберг поки младоолігарх, він не має власного плану світоустрою і в основному слідує плану, якому його вчили у Гарварді, вотчині Рокфеллерів; у цьому сенсі він так само корумпований, як і більшість з нас. Вотчина Цукерберга залежна від власників світової фінансової системи через контрольовані ними банки, уряди, релігійні, освітні, наукові та культурні, громадські інституції.

Борис. Ми розглядаємо соціальні сітки як певний технологічний засіб протидії корупції.

Юрій. Ви не подолаєте корупцію в соціальних мережах без створення своїх соціальних мереж.

Борис. Джерела корупції - спокуси незаконного збільшення добробуту. Від Надежда Горбачева, Источник коррупции: "Учреждение земского самоуправления во второй половине XIX века стало знаковым событием в истории России. Значение земской реформы заключалось не только в том, что новое учреждение способствовало развитию хозяйства и инфраструктуры регионов, разрешению социальных проблем и противоречий, но и в том, что правительство признало необходимость привлечения общественности для рассмотрения этих вопросов и предоставило определённую самостоятельность в этом направлении. Министр финансов Сергей Юльевич Витте в конфиденциальной записке отмечал значение земства как «школы представительных учреждений»1. Решения, определяющие те или иные направления деятельности, хотя и ограниченные рамками Положения 1864 года, принимались в губернских земских собраниях и неизбежно зависели от корпуса гласных, а значит, от их мнений, компетенций, личного опыта и других факторов. Следовательно, личный состав собраний непосредственно влиял на то, какие проблемы поднимались и решались в земствах, каковы были взаимоотношения с губернскими властями и так далее. Гласные губернских земств играли важную роль в процессе принятия решений, определяли тенденции развития земского самоуправления. Земские депутаты имели различные интересы и мотивацию к участию в работе земств. Это могли быть политические резоны, когда гласный имел возможность воспользоваться земством как «трибуной» для трансляции своей гражданской позиции. Другие мотивы могли быть связаны с сословной, профессиональной и иной принадлежностью гласных, то есть со стремлением отстаивать разного рода корпоративные интересы. Одним из стимулов к земской деятельности могло выступать и стремление занять земскую должность, которая прямо или косвенно приводила к росту финансового благополучия. С одной стороны, земский депутат мог получать приличное по меркам второй половины XIX века жалованье, а с другой — появлялись соблазны незаконного увеличения благосостояния". З Вікіпедії: "Спокуса — те, що спокушає, особливо до зла. Терміни спокуса, спокушення можуть мати теж інші значення: стан коли особа спокушується чи заманюється до зла, вчинок спокушування чи випробовування, стан ментального конфлікту між небесними та пекельними впливами (за богослов'ям та за певних переконань). Спокушувати, в значенні дієслова, означає намагатися переконати (особу) вчинити неправду чи злодіяння, обіцяючи задоволення або користь. За словником синонімів Караванського «спокушувати» означає також вабити, приваблювати, надити, принаджувати, манити, заманювати, підпускати бісиків кому, (надією) тішити; (на що) спонукувати, заохочувати. Традиційним спокусником вважається сатана. Сатана декілька разів невдало спокушав в Юдейській пустині Христа: «І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти» (від Луки 17.1)".

Юрій. Навіщо цитувати таке довге? Згадайте Євангеліє, перше послання до Коринтян: "все мені можна, але не все корисне; все мені можна, але ніщо не має володіти мною". От формула боротьби з корупцією для християн. У нас, віруючих в найвищу цінність людину, формула ще коротша: віра в себе, вірність собі, володіння собою.

Борис. Добре. Не буду. Дійсно, потрібно переходити від цитування до конкретних дій.

Юрій. Like.

Борис. Вау! Ми однодумці.

Юрій. :-)

Борис. Це витратний проект.

Юрій. То якщо буде бюджет на якісь технологічні речі, будемо конструювати ці технологічні речі.

Борис. Потрібно: - концепція, техзавдання, проект ... і т.д.

Юрій. У кого ви хочете фінансування отримати? Чому ви думаєте, що вони кинуть фінансувати тренсперенці інтернешнл, центр юа і т.п. і фінансуватимуть ваш проект? Або якщо це не ті, чому ви думаєте, що вони кинуть фінансування вєстєй і фінансуватимуть ваш проект? Без чіткої відповіді на ці питання все, що буде написано, буде написано впусту.

Борис. ТІ - грантоїди. Вони давно відмовились.

Юрій. Саме так. Грантоїд грантоїду конкурент перед спонсором. Ви ж хочете стати грантоїдом, ні? Інакше до кого ви звернетесь зі своїм проектом, техзавданням і пр..? До "народу", тобто до олігархів (їх менеджерів-посередників), через всякі "спільнокошти"? Це те саме грантоїдство, тільки ще більш замасковане. Щоб подолати корупцію, потрібні не проекти чи техзавдання. Потрібне поширення проповіді віри в себе, вірності собі, володіння собою. Фінансовані олігархами (в т.ч. через "благодійництво") "антикорупційні" корпорації тільки посилюють корупцію. Більше того, якщо ви просто хочете зібрати з простих наївних людей пожертви на боротьбу з корупцією за допомогою створення "антикорупційної" корпорації на зразок кишенькових олігархічних, ви будете таким самим олігархом, тільки меншим по силі, в результаті ви будете десакралізовані конкурентами і знищені під предлогом, що ви нібито шахрай.

Борис. Ми звертаємось до спільноти, окремих суб'єктів, в даному випадку через соціальні мережі. Не відмовимось від партнерства, в т.ч. від державно-приватного.

Юрій. Отже, Ви будуєте "антикорупційну" корпорацію на основі олігархічних правил менеджменту. Прогнозую, що вийде ще одна олігархічна корпорація, яка поширює корупцію.

Борис. Які конкретно ризики? Дякуємо. Постскриптум: розділ "Ризики" - обов'язковий в будь-якому інвестпроекті.

Юрій. Головний ризик - що ви не знайдете спонсорів, бо велика конкуренція на ринку соціал-демократичного окозамилювання.

Борис. Так, це вагомий ризик.

Юрій. :-)
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: корупція,громадянське суспільство,нація,медіа,держава,влада олігархів,корпорації,соціальні мережі
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.