Великдень у Совітському Союзі

12 апреля 2015, 11:24
голова Центру досліджень політичних цінностей
0
470

Перший раз в міліцію мене загребли саме на Великдень. В 9-му класі я спробував пройти у Володимирський собор

Перший раз в міліцію мене загребли саме на Великдень. 

В 9-му класі я спробував пройти у Володимирський собор у Великдень. 

Не від надміру релігійних відчуттів(які релігійні відчуття у совітського школяра?), радше від бажання мати рівні права. 

Зараз здається неймовірним, але за совітських часів вільного доступу до церков у Києві у свята не було.

Слід було мати якісь спеціальні перепустки. 

Володимирський собор був оточених міліцією та "дружинниками"(з тих пір не любив "дружинників", і коли був студентом -істориком, відмовився записуватися до їхніх лав, хоч за чергування "дружинниками" доплачували по 3 рублі-помітна надбавка до вічно незаможних студентів).

Так от біля Собору якійсь капітан МВС вступив зі мною у суперечку. 

Я почав цитувати Конституцію СССР про "право на свободу сумління". 

Очевидно, у капітана скінчилися аргументи, і він мене відштовхнув. 

Вихований на Солом'янці-Чоколовці, я не звик, щоб хтось безкарно міг розпускати руки щодо мене, тож як він мене штовхнув, так і я його-у відповідь. 

Тож скрутили мене формально не за спробу пройти у Собор, а за "спротив органам влади". 

Саме так міліція записала у протоколі. 

Кумедно(тепер-кумедно), що вони написали на мене ще і другий протокол. 

В мене светр(тоді казали-"реглан") був з написом латинкою-"Нью-йоркський олімпійський комітет", тож другий протокол(смішно тепер звучить!) був за напис латинкою на светрі. 

Ще міліціонер намагався ствердити, що польська кокарда(орел), яку я встигнув зняти зі светра і покласти до кишені-"фашистська символіка". 

Мої аргументи, що Польща-соціалістична краіна(тоді-Польска Народна Республіка) слідчий до уваги не брав, тож у протокол була занесена ще й кокарда-орел.smile emoticon

Наступного Великодня мене скрутили вже у церкви біля власного будинку. 

Покровська церква-невеличка, розташована на вулиці Островського(Солом'янка), на якій я мешкав. 

Цінна тим, що саме в ній правив Липківський-очільник автокефальної церкви у часи визвольних змагань. 

Але і в цю церкву мене-школяра у Великдень міліція теж не пустила,а затримала.

Згадую це для тих, хто молодший, і думає, що ті права і можливості, які вони мають зараз, були завжди. 

СССР був реальною "ідеологічною тюрмою", і кожне право доводилося виборювати. 

І навіть за право бути усміхненим хтось колись боровся. 

Усміхайтесь один одному-ми ж маємо право на усмішку:).
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.