Податковий рай для України: «Публічний аудит» пропонує створення офшорної зони

«Публічний аудит» пропонує створити в Україні власний вид «податкового раю» – міксту вільної економічної зони та класичного офшору – з різними умовами оподаткування для різних регіонів України.

Розвиток вітчизняного бізнесу та притік інвестицій на сьогодні гальмує ціла система різноманітних видів податків, яких в нашій країні налічується близько 135. Ми – в першій десятці серед країн із найскладнішими податковими системами. І тоді як у країнах ЄС податкове навантаження на економіку закріплене на рівні 30 %, в Україні воно залишилося на рівні 44 %.

Таке податкове навантаження часто ставить хрест на будь-якій бізнес-діяльності. Проте для того, щоб в Україну пішли гроші, потрібно створювати привабливе інвестиційне середовище й офшорна зона – оптимальний для цього варіант. Адже в офшорах, за різними підрахунками, зосереджено близько 60% загальної вартості світового капіталу, і через них проходить половина фінансових трансакцій.

Тому «Публічний аудит» рекомендує найближчим часом на законодавчому рівні закріпити спеціальну систему оподаткування як для резидентів, так і для іноземних інвесторів, встановивши єдину (локальну) ставку для доходів, понижену ставку на прибуток офшорних компаній та скасувавши деякі види податків.

Приміром, в Одеській та Миколаївській областях при наявних портах та розвинутій судноплавній галузі можна зробити офшорну зону для компаній, які здійснюють діяльність у вказаній та пов’язаних галузях, звільнити від оподаткування та встановити єдиний фіксований платіж на рік для нерезидентів, а для резидентів – податок на прибуток від 5 до 10% (обігу), залежно від його розміру. У центральній та східній частинах країни, де розвинута важка промисловість, зробити аналог ВЕЗ, дозволивши здійснювати діяльність нерезидентам, та створити відповідні сприятливі умови для власних виробників – єдиний податок із урахуванням розміру прибутку, припустімо, до мільйона доларів– 5%, вище – 3,5 %. Загалом варіанти можуть бути різними, але їх поєднує те, що зміни мають бути кардинальними, а реформи реальними.

Як приклад офшору можна взяти Люксембург – країна була дуже залежна від виробництва сталі та перетворилася в міжнародний офшорний центр. Там відсутні податок на прибуток та корпоративний податок для місцевих компаній, податок на відсотки та роялті для місцевих компаній тощо. Для порівняння, в Україні податок на прибуток становить 18%, крім того наявні й 20% ПДВ, і 15% ПДФО на всіх працівників та страхові внески з фонду оплати праці.

Також є інший приклад офшору – Кіпр, у якого досить розвинута банківська система, що в декілька разів перевищує ВВП країни. Тобто, банківська система насичена «вільними» грошима, які в достатній мірі забезпечують попит усіх учасників ринку.

Одним із ключових виходів із теперішньої фінансово-економічної кризи є створення найвигідніших умов для ведення бізнесу та залучення інвесторів. Це наблизить країну до капіталу та дозволить у майбутньому стати потужним центром розподілення світових фінансових потоків. Тим більше, що Україна має для цього всі необхідні умови – хорошу локацію, ресурси, розвинуту інфраструктуру, трудовий фонд.