Ризики податкової реформи для громадян

14 марта 2015, 19:00
0
46
Ризики податкової реформи для громадян

Новий проект податкової реформи містить суттєві ризики зловживань з боку фіскальних органів, а також змушує людей адміністративними методами повертати зароблені гроші в банки.

Мінфін спільно з Державною фіскальною службою готує новий проект податкової реформи, який незабаром буде внесено на розгляд Верховної Ради.

Основною зміною, яка приховується під поняттям «податкова реформа», є термінове повернення до введення 30% податку на видатки фізичних осіб, якщо вони перевищують їх доходи. База такого оподаткування – різниця між офіційними доходами та витратами. І якщо особа задекларувала більше 200 тис. грн доходів, вона зобов’язана протягом року відкрити депозитний рахунок у банку.

У попередній версії «податкової реформи» порядок введення в дію та процес адміністрування вказаного податку були такими:

1) з січня до листопада 2015 року всі громадяни повинні були подати «нульову» декларацію, в якій вказується всі доходи (готівкові гроші, заощадження, банківські метали, рухоме та нерухоме майно, цінні папери, частки/паї в юридичних особах тощо);

2) держава не вимагатиме доводити джерела походження активів, вказаних у «нульовій» декларації;

3) якщо фізичною особою не подано декларацію, фіскали автоматично вважатимуть, що вартість активів платника податків становить 200 тис. грн, при цьому наявні кошти й активи враховуватися не будуть;

4) при декларуванні доходів на суму більш ніж 200 тис. грн готівкою, кошти необхідно внести на рахунок у банк до дня декларування, і вони мають зберігатися там протягом року;

5) декларування доходів вводиться задля контролю за видатками,  щоб фіскальні органи могли контролювати перевищення витрат над доходами на суму понад 40 мінімальних заробітних плат (48720 грн);

6) рішення щодо проведення перевірки витрат та доходів платника податків прийматиме керівник місцевої податкової інспекції або його заступник;

7) при виявленні фіскалами перевищення витрат над обсягом доходів визначається база оподаткування, яка дорівнює різниці перевищення витрат над доходами (при розрахунках також враховуються і задекларовані в «нульовій» декларації доходи), і платнику податків надсилається податкове повідомлення про сплату суми податку, яка дорівнюватиме 30% від встановленої бази оподаткування;

8) для контролю витрат фізичних осіб встановлюється граничний розмір готівкових розрахунків між фізособою і підприємством, який не може перевищувати 15 мінімальних зарплат (18270 грн) протягом дня.

Якою буде нова редакція змін до Податкового кодексу України при встановленні цього податку поки що невідомо, але його основну ідею можемо побачити вже зараз.

Загалом, на думку «Публічного аудиту», співмірність офіційних доходів та витрат громадян повинна бути. Проте є низка зауважень до наявної концепції податку на перевищення витрат над доходами.

Насамперед ідеться про розміщення раніше отриманих коштів у банках для їх відображення у «нульовій» декларації. Звісно, якщо громадяни повернуть близька $ 100 млрд, які наразі перебувають у них на руках, до банків, це матиме позитивний ефект як для банківської системи, так і для економіки країни загалом. Банки наповняться вільними грошима, у них не буде нестачі валюти, що зумовить зміцнення гривні. Як наслідок, ми отримаємо зниження ставок за депозитами, відповідно й за кредитами. Ринок наповниться «дешевими» грошима, відновиться кредитування (насамперед бізнесу) за справедливими та посильними відсотками, завдяки чому можна очікувати на відновлення економіки.

Втім, тут є одне «Але». Для того щоб вищеописана процедура реалізувалась, навряд чи доречно адміністративними методами змушувати людей повертати зароблені гроші до банків. Адже банківська система не відновлена, довіри людей до банків не має, регулятор не запрацював.

На думку «Публічного аудиту», спочатку треба повернути довіру людей до банків, вмовивши, можливо під гарантії держави, добровільно повернути гроші до них. І вже коли колесо економіки закрутиться, вона вийде з тіні, тоді й буде час на впровадження такого податку.

Далі – розширення повноважень фіскальних органів є величезним ризиком зловживань з їх боку. Вони можуть отримати право самостійно нараховувати суму податку, накладати арешт на майно фізичної особи та залучати податкову міліцію для документарної перевірки доходів і видатків громадян. Таким чином, якщо від податкового тягаря та свавілля податківців раніше страждав тільки бізнес, тепер під удар можуть потрапити й звичайні громадяни. Всі ці дії ніяк не узгоджуються з задекларованою концепцію зниження податкового тиску та загалом ролі фіскальних і правоохоронних органів у економічній сфері.

Наприкінці минулого року від вказаної податкової реформи відмовилися через суперечливі положення. «Публічний аудит» ще раз звертає увагу розробників податкової реформи на зазначені ризики при розробці нового документа, який може лише погіршити стан економіки та життя громадян.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.