Дефолту бути?

27 февраля 2015, 10:10
0
125

Останні заяви Нацбанку красномовно свідчать про те, шо він розраховує досягти покращення кількісних макроекономічних показників за рахунок природних наслідків зубожіння населення.

Регулятор не пропонує жодних чітких дій щодо макроекономічних перетворень – лише загальні фрази щодо необхідності введення спільної відповідальності Уряду, Парламенту та всіх інших органів влади за стан економіки, цінову стабільність, курс гривні. А як шлях виходу з економічної та грошово-фінансової криз – проведення реформ судової системи й боротьбу з корупцією. Цікаво, яким чином це має вплинути на зміцнення гривні, сповільнення інфляції, збільшення міжнародних резервів? Виходить, чи не основними чинниками, які сприятимуть підвищенню інвестиційної привабливості України та зниженню інфляції, Регулятор називає падіння попиту через низьку економічну активність, високий рівень безробіття, зниження реальних доходів, уповільнення кредитної активності.

НБУ говорить про зростання у 2014 році монетарної бази на 10%, тобто на 31 млрд грн. І разом з тим не заперечує, що Банк вдвічі збільшив свій портфель державних цінних паперів, який на кінець року складав 317 млрд грн або більш ніж 70 % всіх локальних запозичень уряду, та загалом профінансував уряд та «НАК Нафтогаз» на суму 175 мільярдів гривень, або майже 40% доходів зведеного бюджету країни. А це вже далеко не 31 млрд, а щонайменше у десятеро разів більше…

До речі, ще в жовтні 2014 року фахівці ГО «Публічний аудит» зазначали, що до вагомих причин девальвації національної валюти варто віднести латання бюджетних дір НБУ, який почав емітувати гривню не тільки шляхом «друкування» банкнот, а й у вигляді незабезпечених безготівкових коштів, що спрямовувалися як на підтримку ліквідності банків (рефінансування за підсумками року – 220 млрд грн), так і на фінансування дефіциту держбюджету (наприклад, шляхом придбання ОВДП – загалом протягом року на суму понад 160 млрд грн), фінансування та витрачання міжнародних резервів на потреби НАК «Нафтогаз України», штучне стримування курсу напередодні президентських виборів (на це витрачено понад $2 млрд із золотовалютних резервів).

Цьому ж «посприяли» ще й валютні аукціони як механізм визначення середньозваженого курсу гривні. Нежиттєздатність і цього курсу, і механізму була очевидною всім учасникам ринку, але лише через півроку від запровадження виявилася явною для регулятора. Таке «прозріння» коштувало $700 млн коштів державного бюджету.

Приріст монетарної бази у цьому році має становити 100 млрд грн, або одну четверту частину державного бюджету України. За твердженням НБУ, попит на гроші переважно буде зумовлений зростанням попиту на готівку через низьку довіру до банків та здійснення виплат Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб.

Тобто, електронних засобів платежів, простіше кажучи безготівкової гривні, в українському обігу стало настільки багато, що наявна готівкова гривня не здатна забезпечити обсяг необхідних операцій.

І тут уже йдеться не про викуп ОВДП, погашення за рахунок цього інших ОВДП у спосіб, коли гроші в ринковий обіг не потрапляють, а про банальне друкування банкнот, тобто пряму емісію, яка в такому обсязі без інших факторів та чинників породить інфляцію на рівні 20 % у найкращому випадку.

Як крок до відновлення цінової стабільності НБУ розглядає підвищення тарифів. Зважаючи на 280% зростання ціни на газ для населення, 50% – на тепло та 40% – на електроенергію – 40%, додаючи 100-мільярдну монетизацію, прогноз щодо зростання споживчої інфляції на 24–26 % є щонайменше оптимістичним, якщо не неправдивим.

До факторів, що обов’язково вплинуть на девальвацію та подальшу інфляцію, слід віднести додаткові збори і податки, приховану емісію, продовження політики кредитування дохідної частини бюджету тощо. Як результат, гадаю, рівень інфляції сягне 50 %.

Реалізацію меседжа про переважання пропозиції над попитом, і, як наслідок, зміцнення курсу, в короткостроковій перспективі очікувати не варто. Доки не припиниться щоденне падіння курсу національної грошової одиниці, жоден експортер не заводитиме валютну виручку в Україну. Адже немає логіки через наявні обмеження обов’язково продавати її, а потім, у випадку необхідності, купувати вже на 2-3 грн дорожче.

Грошово-кредитний ринок опиниться в глибокій статиці. Оскільки жоден позичальник не братиме кредит під 30 % річних і вище. В Україні немає настільки офіційно рентабельних галузей підприємницької діяльності, а кредитування населення зіштовхнеться з банальною відсутністю коштів для погашення кредитів в умовах зростання цін та надвисоких процентних ставок.

Тому раціональніше було б наповнити банківську систему «дешевими грошима», які банки під так само невеликі відсотки, під наглядом НБУ, даватимуть підприємцям, громадянам, для того, щоб колесо економіки запрацювало.

По-друге, скасувати безглузді обмеження щодо купівлі-продажу валюти, які лише підігрівають чорний ринок.

По-третє, негайно переглянути чинну податкову систему в бік її деадміністрування, надавши всі можливі пільги та преференції виробникам і торговцям, що разом з дешевими грошима позитивно вплине на відновлення промисловості та постачання товарів.

Далі, слід змінити всю витратну частину бюджету, зменшивши її до мінімально можливих розмірів. Як? Почати зі скорочення держапарату – це економія в 10 мільярдів гривень.

Замість того, щоб бігати й благати іноземних кредиторів та виконувати все, що вони нав’язують, Уряду варто спробувати звернутися до власних громадян, переконавши їх стати кредиторами-рятівниками своєї Країни. Історія вже має такі приклади – згадайте США в 30-ті роки…

І наостанок, як би це сумно не звучало, необхідно готуватися самим і готувати інших, у першу чергу кредиторів, до дефолту. Принаймні, технічного. У такій ситуації це вже не настільки страшно.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.