Реформи Смарагдового острова

24 февраля 2015, 12:28
Политолог-аналитик
0
44

Ірландський шлях реформ

Одна з найбідніших країн Європи, Ірландія, зробила неймовірний економічний прорив, обігнавши за рівнем доходів громадян свою колишню метрополію і давнього опонента - Великобританію.
У 1973 році, під час вступу до Євросоюзу, Ірландія була однією з найбідніших країн Західної Європи, яка до того ж сильно залежала від своєї метрополії - Сполученого Королівства. Незважаючи на те що до 1970-м пройшло понад півстоліття з моменту здобуття Ірландією незалежності, 90% її експорту було досі міцно прив'язане до Великобританії. Ірландців переконували, що вони здатні тільки виробляти аграрну продукцію і продавати її лише на своїх історичних ринках.
Незважаючи на всі зусилля Дубліна вирватися з полону злиднів сусідні країни зневажливо називали Ірландію "хворою людиною Європи". 20 років кельти намагалися зломити неприємний для себе тренд зубожіння. У 1988 році один з номерів британського журналу The Economist був присвячений тяжкому становищу Ірландії. Тоді на обкладинці видання з'явилася фотографія жебрака на бруківці в Дубліні. Заголовок був такий: Найбідніший серед багатих.
Через дев'ять років той же журнал знову присвятив обкладинку Ірландії. Але на ній був уже другий заголовок - Кельтський тигр: яскраве світло Європи. Що ж трапилося за цей малий часовий проміжок? Ірландія знайшла протиотруту розрусі. За одне покоління вона перетворила свій глухий острів в процвітаючий край.
Основа для економічного процвітання були закладені ще в 1960-х. Тоді Ірландія приступила до реформи системи освіти. З 1966 року середня освіта стала обов'язковою і безкоштовною. В країні почали з'являтися висококваліфіковані кадри. Сталося це, правда, не з волі випадку, а з ініціативи уряду, який щорічно, навіть у важкі часи збільшував фінансування профтехосвіти. В результаті цього мозкового штурму інтелектуальний потенціал країни зріс у рази. Якщо в середині 1960-х коледжі відвідували менше 20 тис. студентів, то до кінця 1990-х ця цифра досягла 120 тис. До того ж $ 60 млрд субсидій ЄС, які отримала Ірландія, були переважно витрачені на реформу освіти.
Особлива увага приділялася впровадженню комп'ютерних технологій у процес викладання. Уряд створив мережу технічних коледжів. Ірландське освіта з її орієнтацією на розвиток промисловості та інформаційних технологій відповідало запитам сучасної економіки.
Ще частина європейських грантів пішла на будівництво доріг, мостів, реконструкцію портів. Таким чином, Ірландія підготувала себе до прийому інвесторів та зростання рівня життя населення. Але ці очікування були передчасні. Молодь, навіть з дуже хорошою освітою, була змушена йти на біржу праці. В кінці 1980-х безробіття в Ірландії досягла свого апогею - 17%
В кінці 1970-х Ірландія болісно відреагувала на світову паливну кризу. Щоб врятувати старезну національну економіку, уряд гарячково підвищував податки. Планка податі вперлася в позначку 80%. Посилення фіскального тиску виявилося марним. До 1985 року уряд знизило податкову планку до 65%. Ніякого ефекту.
У 1996 році керівництво країни приймає сміливе рішення: поступово знизити базову ставку податку на прибуток корпорацій з 40% до 12,5%. Базову ставку прибуткового податку уряд зменшує з 42% до 22% і паралельно оголошує податкову амністію. В результаті рівень оподаткування в Ірландії виявився на 20-30% нижче, ніж в середньому по Європі (деякі експерти навіть почали вимагати причислення Ірландії до так званих цивілізованих офшорів - зон, які надають значні податкові пільги, однак фірмам необхідно реєструватися і їх фінансова діяльність контролюється владою). Всі процедури для започаткування бізнесу також максимально спростили.
Для залучення іноземних інвестицій в країні було утворено Агентство по індустріальному розвитку, що надає гранти та фінансові пільги компаніям, які розвивають бізнес. Крім того, уряд створив в країні вільні економічні зони. Для виробників тут були передбачені фіскальні пільги. Податок на прибуток у цих привілейованих промислових зонах був встановлений на рівні 10% (в Україні - 23%).
Іноземний бізнес відреагував миттєво. Транснаціональні корпорації зрозуміли, що в цій холодній країні створені тепличні умови для підприємництва. Гроші хлинули на Смарагдовий острів.
В першу чергу сюди кинулися американські фармацевтичні та IT-гіганти. Для США, які стали світовим лідером в цих галузях економіки, Ірландія стала ідеальним плацдармом для розширення бізнесу в Європу. Крім низьких податків, американців тут чекала кваліфікована і відносно недорога робоча сила (ірландському фахівцеві можна було платити вдвічі менше, ніж британському).
Вільне володіння англійською мовою, а також географічна близькість до грошових ринків на кшталт Великобританії і ЄС також зіграли свою роль.
В підсумку лише біля міжнародного аеропорту Шеннон, де знаходиться одна з вільних економічних зон, пустили коріння близько 300 промпідприємств, що випускають експортну продукцію. Microsoft, Dell, Intel, Pfizer, Google, Yahoo, eBay, Amazon та інші гіганти запустили в Ірландії виробництво, відкрили представництва та сервісні центри, підвищили кваліфікацію персоналу і влили в економіку країни десятки мільярдів доларів.
Налагодити випуск товарів в Ірландії було зручніше і простіше, ніж експортувати їх з США. Тепер на острові є представництва дев'яти з десяти найбільших світових фармацевтичних компаній, а кожен третій продаваний в Європі ПК - ірландської збірки.
Наплив іноземного капіталу призвів до розвитку фінансового сектора країни - в Ірландії відкрили свої представництва більш 400 провідних світових банків і фінансових компаній.
В результаті вже до 1997 року на частку фірм, що належали іноземним власникам, доводилося до 30% ВВП і майже 40% від обсягу експорту. До 2000 обсяг ВВП на душу населення в Ірландії (по паритету купівельної спроможності) склав 25 тис. доларів на рік. За цим показником вона обігнала Великобританію (22 тис. Доларів) і Німеччину (23,5 тис.).
Цілеспрямована політика уряду з розвитку бізнесу та приватизація в телекомунікаційному і банківському секторах позитивно позначилися на обсязі інвестицій. В середині 1990-х обсяг прямих іноземних інвестицій переважно в технологічний сектор був відносно низьким - $ 3 млрд на рік. Але вже в 2000-х ця цифра підскочила до $ 20 млрд. Продуктивність нової економіки нарешті оцінили на ринках ЄС. Товари Made in Ireland стали затребувані не тільки на ринках Британії, але й в усьому світі.
У розвиток Ірландії нарешті повірила її численна американська діаспора - колосальний людський ресурс. В США проживає близько 40 млн етнічних ірландців, в десять разів більше, ніж в сучасній Ірландії. Розмір їхніх вкладень в економіку історичної батьківщини обчислюється десятками мільярдів доларів. Реформа оподаткування і приплив капіталу привели до того, що податкові надходження в бюджет почали щорічно збільшуватися на 50%.
Шість років по тому глобалізація зіграла з кельтами злий жарт. Осінь 2008-го завдала по ірландському чуду нищівний удар. Світова фінансова криза знесла банківську систему країни і залишила в боргах тисячі її жителів. Впав ринок нерухомості, посипалася бюджетна система.
Але ефект Кельтського тигра діє до сих пір. У вересні 2010-го ірландські ЗМІ опублікували звіт Центрального статистичного бюро країни, який показав, що ВВП на душу населення все ще вище середньоєвропейського показника на 31%. 
"Середня заробітна плата в Ірландії становить близько 33 тис. євро на рік. Отже можна назвати три основні кроки, що обумовили зростання економіки Ірландії:
- Низькі податки та відкритість країни для іноземного бізнесу
- Реформа профосвіти з його переорієнтацією на інформаційні технології
- Вільне володіння населення англійською мовою
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.