Чому я проти такого бюджетного кодексу

26 декабря 2014, 17:23
Народний депутат України
0
95
Чому я проти такого бюджетного кодексу

Ті пункти, які прописав уряд, на практиці повністю зупиняють процес децентралізації.

2015 рік може стати для нашої країни найскладнішими роком часів її Незалежності. Це розуміє кожен, хто хоче, щоб Україна відбулася як держава. Скажу більше, українці довели, що навіть готові до таких пожертв та випробувань. Але чи здасть тест на зрілість влада? Чи будуть її заходи адекватними та чи не зловживатиме вона тим кредитом довіри, що дав їй народ після Революції Гідності? Питання.

Особисто для мене лакмусовим папірцем взаємин «влада – народ» є бюджетні відносини. Через них одразу видно, хто до кого як ставиться. Це, як шлюбний контракт. Тут головне, щоб були захищені права обох сторін, все максимально прозоро і без сюрпризів.

Що ми маємо –  фактично новий бюджетний кодекс. І що ми в цьому «шлюбному» контракті бачимо – одна сторона намагається запудрити мізки другій.

У нашому бюджетному «шлюбному контракті» є кілька пунктів, які ніколи, ні за яких обставин не захищатимуть інтереси народу. Навіть навпаки.  

Я зараз не писатиму про перспективи бізнесу та підприємництва (а це рушії будь-якої економіки). Як мажоритарник, зупинюсь на інтересах територіальних громад. Отже, новий кодекс фундаментально вбиває ідею децентралізації. 

Про що ми говоримо. В кодексі не передбачається інструментів запуску цього процесу. Тобто, ті пункти, які прописав уряд, на практиці повністю зупиняють процес децентралізації.

Що я маю на увазі?

Перше. Уряд хоче простимулювати об’єднання територіальних громад. І пропонує формувати спроможні територіальні громади через «механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, наділення таких громад повноваженнями, рівнозначними повноваженням міст обласного значення». Натомість громади, які не об’єдналися, будуть позбавлені права виконувати делеговані державою повноваження органів місцевого самоврядування в селах, селищах, містах районного значення. При цьому автор замовчує важливу деталь -  положення щодо бюджетів об'єднаних територіальних громад можуть бути реалізовані виключно у разі прийняття в цілому законопроекту «Про добровільне об'єднання територіальних громад», який  депутатами був направлений на повторне друге читання. Законопроект має багато зауважень щодо дотримання норм  Конституції України. Зокрема, статтею 91 Конституції  України передбачена необхідність прийняття закону про територіальний устрій України.

Тільки закон про територіальний устрій, а не закон про добровільне об’єднання територіальних громад, має визначити повноваження органів публічної влади та порядок вирішення ними питань, пов’язаних з утворенням нових чи модифікації існуючих адміністративно-територіальних одиниць в Україні.

Ще один важливий пункт - закріплення за місцевими бюджетами стабільних джерел доходів та розширення дохідної бази місцевих бюджетів. 

Теза звучить гарно, але дії абсолютно не відповідає. 

Як Уряд планує наповнити місцеві бюджети?

Дуже просто – за рахунок плати за надання адміністративних послуг, державного мита, збільшення відсотка зарахування екологічного податку з 35 до 80%, (у тому числі до обласних бюджетів – 55%, сільських, селищних, міських бюджетів – 25% та до бюджету міста Києва – 80%), закріплення за місцевими бюджетами стабільних джерел – податку на доходи фізичних осіб за новими нормативами (бюджети міст обласного значення, районів – 60%,  обласні бюджети – 15%,  бюджет м. Києва – 40%) та податку на прибуток підприємств приватного сектору економіки (обласні бюджети – 10%).

Але як це виглядає на ділі, чи рівноцінні ці заміни?

На сьогодні ПДФО зараховується до місцевих бюджетів у розмірі 75%, 25% – обласні бюджети і тільки Київ отримує 50%. У минулому році, за даними Держказначейства, 70% всіх податкових надходжень у місцеві бюджети складав ПДФО. У свій час держава повернула ПДФО на місця - бо заробітні плати не виплачувались і місцеві органи працювали з кожним підприємством щодо сплати боргів по ПДФО.  Тепер встановлюються інші, нижчі нормативи.

Очевидно, закріплюючи  стабільні джерела – податок на прибуток в обласні бюджети, держава швидше забрала, ніж додала. Адже часто податки підприємств сплачуються за місцем реєстрації головних офісів. А статистика – річ уперта, з нею не посперечаєшся. Сухі дані Держстату фіксують значні обсяги падіння промислового виробництва за 10 місяців 2014 року - понад 10%, кількість прибутково працюючих підприємств катастрофічно знижується. За перше півріччя 2014 року збитки підприємств виросли у 4 рази, державна фіскальна служба прогнозує збитки підприємств за 2014 рік на рівні 170 млрд. грн, а переплата підприємствами по податковим платежам на 1 грудня становить 34,6 млрд. грн. у тому числі по податку на прибуток – 25,3 млрд. гривень. Збитки не обійшли ні одну галузь. Про які доходи від податку на прибуток до обласних бюджетів можна на сьогодні говорити?

Щодо пропозиції збільшити перерозподіл на користь місцевих бюджетів надходження від екологічного податку. Ця заміна не рівноцінна. Невідомо чи стануть місцеві бюджети самодостатніми на практиці.

Нам не надали аналітичну інформацію по кожній області, про надходження  по ПДФО і екологічному податку за 2013 рік, на 1листопада 2014 року. 

Як приклад можу навести дві області, інформацію про які я отримав:  по Черкаській області – на 1 липня 2014 року екологічного податку надійшло 9,8 млн.грн. і 704,8 млн грн. – ПДФО, по Київській області - екологічного податку надійшло - 17,9млн.грн, а ПДФО -1,428,9млрд.гривень. Питань не виникає?

У мене виникли.

Крім того, уряд у вигляді екологічного податку не надає місцевій владі чистий ресурс. Разом з усіма доходами по екологічному податку на регіони передаються всі повноваження по фінансуванню багатьох програм у сфері навколишнього середовища та ЖКГ, фінансування видатків щодо ведення лісового господарства в лісах державного значення, фінансування державних ветлікарень, лабораторій. На місцевий рівень пропонується передати повноваження з фінансування проектів ліквідації вугледобувних, вуглепереробних, торфодобувних підприємств, ліквідації об’єктів підприємств гірничої хімії та консервації об’єктів ртутного виробництва. 

По суті, перспективи розвитку на місцях не проглядаються.

Ще один пункт, на якому варто зупинитися -  податок на нерухомість.

Я не буду зупинятися на оподаткуванні комерційного житла і не буду вже писати, що це може призвести до закриття бізнесу.

Я прошу знову спробувати розшифрувати логіку влади у відношенні до населення. 

При площі квартири в 60 кв. м, сім’я заплатить майже 1,5 тис. гривень в рік, а чи по кишені ці кошти пересічному громадянину України при зростанні вартості газу, електроенергії, комунальних тарифів та інфляції, що вже відбулися? На сьогодні, борги населення за комунальні послуги майже 12 млрд. грн., борги з виплати заробітної плати 2,2 млрд. грн., а тепер, очевидно, додасться ще й борг за житлову нерухомість. Може б варто було допомогти населенню сплатити борги за комуналку шляхом скасування ПДВ на послуги? 

Від місцевої влади залежить спокій у громадах, грамотний підхід та збереження від соціальної напруги серед населення. 

Але те, що пропонується у новому бюджетному кодексі, зовсім не схоже на реформи заради розвитку. Це більше нагадує експеримент. На витривалість, виживання та терплячість. Я часто спілкуюся з людьми в окрузі. І знаю, що наші люди добре розуміють критичну ситуацію в країні. Вони готові потерпіти. Але заради перспективи. Щоб було чітке розуміння, ситуація зміниться на краще. А це може статися лише тоді, як ми запустимо економіку. А не закрутимо всім гвинтики. На жаль, поки ця дорожня карта виписала Україні шлях в нікуди.  

Народний депутат України 
Ярослав Москаленко
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Украина,бюджет,Кабмін
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.