Мовчання Президента

17 декабря 2014, 20:20
0
52

6 грудня під стінами Вінницької обласної ради говорила вулиця. Далі були коментарі місцевих політиків, взаємні звинувачення та виправдання організаторів...

6 грудня під стінами Вінницької обласної ради говорила вулиця. Далі були коментарі місцевих політиків, взаємні звинувачення та виправдання організаторів: «ми не хотіли насильства», «сепаратизму не було», «ніхто не обирав народного губернатора» та таке інше.

Кожен говорив те, що мав сказати. Більш показовим для розуміння того, що ж насправді відбулося 6 грудня у Вінниці було узгоджене мовчання діючих народних депутатів-вінничан.
Першим приїхав «розрулювати» ситуацію комбат «Айдару», прихильник Олега Ляшка Сергій Мельничук. Приїхав з однією точкою зору, поїхав – з іншою, адже кардинально поміняв власну позицію з приводу вінницьких подій і Олег Ляшко.

Згодом була невдала спроба виступити на мітингу «Автомайдану» нардепа від «Блоку Петра Порошенка» Руслана Демчака – присутні його просто засвистали. Інший нардеп від БПП – Геннадій Ткачук очолив марш проти сепаратизму, які місцеві видання, прихильні до активістів, негайно охрестили «бюджетним». З пресою Ткачук спілкувався неохоче і обмежився декількома загальними фразами. Взяти участь в акції його, швидше за все, примусило власний статус керівника групи «За Вінниччину» у ВР.

Далі на сесію обласної ради, яку місцеві депутати все ж спромоглися провести 17 грудня, приїхали Петро Юрчишин та Юрій Македон (обидва – знову ж від БПП). Згодом, у коментарях для ЗМІ вони будуть приписувати нормалізацію ситуації власним зусиллям. Брали коментарі журналісти і у ще одного депутата з президентської фракції – Григорія Заболотного, якого майданцівці звинуватили у поширенні пліток про сепаратизм на Вінниччині. Заболотний все заперечував.

Показові не всі ці безсистемні та інколи протилежні висловлювання вінницьких депутатів. Показово те, «що» не було сказано, і «хто» цього не сказав. Адже інколи в політиці мовчання вартує більше, ніж слова.

А не почули ми коментарів з цього приводу особи, з якою пов’язують контроль над регіоном по лінії Глави держави – Олександра Домбровського.

Екс-губернатор та чинний радник Президента з енергетичних питань Олександр Домбровський міг би сказати і те – які сили зацікавлені у дестабілізації ситуації у Вінницькій області, і те, що могла зробити, але не зробила обласна влада, і те, чому події 6 грудня у Вінниці – передвістя більш тривожних викликів для України.

Міг сказати, але не сказав. Не прокоментував. Не дав оцінку. Тобто така оцінка може і з’явиться колись, але вона буде судженням після завершення гострої фази протистояння.
Таке мовчання можна пояснити лише тим, що Домбровський, на відміну від своїх колег, які часто-густо висловлюються виключно від себе особисто, є офіційним рупором влади. А владі у даному випадку слід було промовчати.

Підбурювачі, як повели натовп на штурм обласної ради, мовчання це оцінили цілком вірно – як констатацію факту порушення ними закону. Тому і втік з міста провокатор Януарій Шостак. Тому і не знайшлося охочих пікетувати суд у справі хулігана Хорта. Тому і не було нових штурмів та закликів до протистояння під час сесії 17 грудня.

Що ж, мовчання Домбровського, а з ним і Порошенка оцінили належним чином. Слід чекати і на перші висновки. Які також можуть пройти без особливого публічного інформаційного супроводу.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.