Блог Євгенія Макієнка: Антикорупційні аспекти розвитку суспільства

Cтаття описує основні аспекти антикорупційних ініціатив Україні та є думкою автора щодо більш доцільного їх проведення.

Проблема корупції виступає суттєвою перепоною економічному розвитку нашої держави та одним із головних чинників політичної нестабільності українського суспільства. В умовах поглиблення соціально-політичної та фінансово-економічної кризи, а особливо у часи війни з іноземним агресором, корупція стала прямою загрозою національній безпеці України.

Негативним чином впливаючи на ефективність системи державного управління, функціонування органів державної влади й місцевого самоврядування,  вона підриває усталені основи правопорядку, захищеність прав і свобод громадян. Все це викликає цілком справедливе занепокоєння суспільства, яке може перейти у новий соціальний протест.

Створення ефективної системи протидії корупції визнано одним із чільних національних пріоритетів. Так, 14 жовтня 2014 року народними депутатами Верховної Ради України у другому читанні було прийнято законопроект № 4284а “Про основи державної антикорупційної політики в Україні на 2014-2017”, який уряд відзначив як базовий законопроект для боротьби з корупцією.

Серед нововведень даного законопроекту слід визначити можливість подальшого введення електронних декларацій доходів та витрат і також моніторинг їх відповідності реальному життю чиновника. Головне на даному етапі – ефективно реалізувати вказаний нормативно-правовий акт на практиці.

Вказаний законопроект також передбачає поліпшення бізнес-клімату, продовження реформування державних закупівель, подолання корупції в судах та створення системи інструментів, які були б здатні  проводити більш ефективні розслідування у питанні корупційних правопорушень.

У країн ЄС – адже саме на їх управлінські стандарти ми повинні і начебто орієнтуємося – є великий досвід успішної протидії корупції. З нього, з огляду на українські реалії, ми повинні винести наступне:

Ø Чітке регламентування дій та етичних стандартів діяльності посадових осіб та відповідальність за їх порушення;

Ø Дієві механізми контролю за діяльністю державних органів із боку громадянського суспільства.

Ці два комплекси законодавчих та виконавчих ініціатив, на мою думку, повинні бути виконані одночасно, що у результаті, з огляду на згадану європейську модель, повинні дати:

Ø Відкритість влади, прозорість і зрозумілість процедур прийняття державних рішень;

Ø Свободу слова та незалежність засобів масової інформації.

Такий принцип є, з одного боку, ідеалістичним, але з іншого – якщо правила побудови та існування справедливої держави, приклади яких навіть межують з нашими західними кордонами, то це тільки показує всю глибину нашого розчарування, причина якому – у тому, що необхідно подолати. І якщо ми будемо виховувати молоде покоління з урахуванням чіткого дотримання суспільних правил та норм, роз’яснюючи на прикладі систему правовідносин різних прогресивних держав світу, ми досягнемо успіху.