Комікси НБУ («Маленька брехня породжує велику недовіру» В.Шелленберг з к/ф «17)

4 декабря 2014, 13:12
Магистр правоведения
0
523
Комікси НБУ («Маленька брехня породжує велику недовіру» В.Шелленберг з к/ф «17)

НБУ продовжує започатковану погану традицію доведення населенню інформації, яка, м'яко кажучи, є не зовсім достовірною та не відповідає реальному стану справ в економіці.

29 листопада 2014 року на сторінці в facebook, а 01.12.14 на офіційному сайті, Національний банк України оприлюднив офіційне повідомлення, яким, на думку  установи, спростував необгрунтовані повідомлення в ЗМІ щодо обсягів емісії грошових коштів в поточному році, в тому числі, і інформацію ГО «Публічний аудит», розміщену в блозі LB.ua - Гроші люблять тишу

Репутацію достовірного джерела інформації Національний банк України, завдяки «влучним» висловлюванням його офіційних осіб, в очах громадськості розгубив вже давно, у зв’язку з чим, до всіх нових повідомлень регулятора ставлення, як мінімум, критичне і, як наслідок, зміст таких повідомлень на віру не сприймається, а, натомість, ретельно аналізується та перевіряється. 

Ця інформація не реальному стану справ в економіці з таких причин.

В економічній теорії існує закономірність: зі збільшенням монетарної бази в країні збільшується пропозиція національної грошової одиниці. 

Закони ринку говорять про те, що при збільшенні пропозиції товару, знижується його вартість, ці правила прості і їх дія поширюється і на такий товар, як гроші, в даному випадку, гривню.

Допустимо, позиція НБУ про те, що обсяг монетарної бази збільшився протягом року тільки на 7, 6 відсотка, прийнятна. Застосовуємо згадане вище правило, і в результаті, здешевшання гривні по відношенню до стійких валют (візьмемо американський долар), повинно було скласти 8, навіть 10 відсотків, але ж не 100 відсотків, як це відбулось в реальності?

Схожу ситуацію Україна переживала в 90-ті роки минулого століття, коли безперервне зростання цін на всі товарні позиції, знецінення національної  грошової одиниці було наслідком безперервної емісії, монетаризації дефіциту бюджету за рахунок цього.

Чим, як не монетаризацією Державного бюджету можна назвати викуп Національним банком  України облігацій внутрішньої державної позики за 2014 рік на загальну суму 139,9 млрд грн.?

Що таке монетаризація? Простою мовою, коли у Держави не вистачає доходів з діяльності в реальному секторі економіки, в тому числі, внаслідок недостатності надходжень від фіскальної діяльності, суму, якої невистачає, Уряду позичає Національний банк України, який створює електронный платіжний засіб, скажімо так, з повітря. Ці кошти до обсягу монетарної бази НБУ не включає.

Однак повернемось до повідомлення.

Так, згідно з ним, «емісія відбувається виключно в безготівковій формі, шляхом зарахування відповідної суми на коррахунки банківських установ, а готівкові кошти випускаються в обіг або вилучаються з обігу виключно в обмін на безготівкові. На загальний обсяг грошей в обігу операції перетворення безготівкових коштів в готівку і навпаки не впливають».

Крім цього, в повідомленні НБУ зазначає: «обсяг коштів, який є реально доступним для обслуговування економічного обороту, знаходить своє відображення в показнику монетарної бази».

Аналізувати цю інформацію можна від протилежного, простіше: для того, щоб обсяг готівки в обігу збільшився, тобто гривні «на руках» у людей стало більше, вона, процедурно, спочатку випускається в безготівковій формі та зараховується на кореспонденські рахунки комерційних банків в НБУ.

При цьому, збільшення обсягу готівки в обігу обумовлюється необхідністю обслуговування економічного обороту.

Поняття емісії грошей, яке приведене в глосарії на сайті НБУ, говорить нам про те, що обсяг емісії грошей (тобто тих коштів, які випускаються в безготівковій формі для обслуговування економічного обороту, - НБУ) розраховується на підставі прогнозованих макроекономічних показників розвитку економіки: обсяги ВВП, інфляції, параметрів бюджету, доходів населення.

Для наочності приведемо витяги з офіційних повідомлень НБУ щодо показнів «приросту економіки» (фахівці ГО «Публічний аудит», свідомо використовують дані НБУ, які, звісно, застарілі, однак носять офіційний характер, на відміну від прогнозів та повідомлень в ЗМІ).

Таким чином, з офіційної статистики самого ж НБУ макроекономічні показники, за якими в Україні в поточному році спостерігався б ріст, - не вбачаються, а, відповідно, і підстав для емісії, якщо йти логікою регулятора, - немає.

А тепер поглянемо на офіційну статистику НБУ щодо динаміки зростання монетарної бази:


Так, станом на 01.10.14 монетарна база становила - 351,432 млрд.грн, з них готівки 288,970 млрд. грн., вже ці показники у порівнянні з  показниками початку року зросли відповідно на 44, 3 млрд. грн. та 51, 2  млрд. грн.

 А вже на початку листопада спостерігаємо, що протягом жовтня 2014 року загальний обсяг монетарної бази зменшується на 18, 918 млрд. грн. та складає 332, 513 млрд. грн., а обсяг готівки, натомість, тільки на 7, 406 млрд. грн. та складає 281, 564 млрд. грн.

 А як же ж запевнення НБУ про те, що вилучення з обігу готівки відбувається синхронно із вилученням безготівкових гривень, та про те, що ці явища є взаємопов’язані????

Зменшення значення монетарної бази за рахунок безготівкової гривні, не означає зменшення її обсягу в реальному обігу і ситуація не може бути виправлена в короткостроковій перспективі, оскільки наповнення незабезпеченою гривнею обігу тривало протягом майже цілого року та продовжує мати місце. (Однак, використовуючи більш завуальований механізм, до прикладу: протягом останнього місяця, держава докапіталізувала Ощадбанк на 10 млрд. грн., який через тиждень викупив облігації 5-ти залізниць на 1 млрд грн. ).

Сьогодні НБУ нам розповідає про те, що курс гривні до долара «перебуває в пошуку збалансованого значення», це, звісно, важливо, однак, чи вплине цей пошук на якість життя, чи знизяться ціни, як на продукти харчування, так і на товари промислового виробництва, чи знизяться тарифи на енергоносії?

Якщо б все відбувалось так, як про це зазначають в  НБУ, то настільки різкого зростання курсу гривні до долару не відбулось. Навіть за умов обмеженої пропозиції в іноземній валюті, при відсутності гривні, за яку його можна було б купити, не було б можливості стрімко зростати вартості «зеленого». Попит та пропозиція були б паритетними та зваженими.

В даному випадку аргументом НБУ стане - відтік депозитів. «Оk». За рік його обсяг у гривні склав 45,5 млрд. грн. Цей показник не похитнув би вартість національної грошової одиниці на 100 відсотків. Натомість, відтік депозитів в іноземній валюті склав близько 8 млрд. доларів. «Дякуючи» стабілізаційним заходам НБУ, їх виплачували в гривневому еквіваленті по курсу НБУ, а це, на хвилиночку, навіть при середньому курсі протягом року 12 грн/$, близько 100 млрд. грн. Ось і реальний попит, ось і обсяг гривні в обігу.

Чим НБУ забезпечував ліквідність банків, тобто їх можливість виплатити депозити на вимогу вкладників? За рахунок короткострокового кредитування, відомого як рефінансування, механізм створення коштів для цих цілей схожий з тим, за який фінансується Дефіцит бюджету.

А це на кінець жовтня 2014 року 153 млрд. грн.!!!!!

Іронія змісту публікацій НБУ щодо недостовірних повідомлень в ЗМІ, присвячених обсягу емісії, полягає в тому, що такі спростування потрібно робити тоді, коли вони звучать, а не через місяць чи два, коли до завершення підходить фінансовий рік, і для того, щоб показники за його результатами здавались відносно прийнятними для населення країни, умисно зменшується обсяг реальної грошової бази.

Мета публікації - донести керівництву регулятора, що повідомлення із заспокійливими показниками, маніпулюванням цифрами, підміною понять, мали б ефект, якби відображались на реальному житті, а інакше це тільки декларації, при чому такі, які ще більше підривають і без того хитку довіру населення. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.