Прем'єр та пенсіонер

19 ноября 2014, 11:31
13
915

(бувальщина)

«А если слепой ведёт слепого, то   
                                                 оба упадут в яму».
                                                                              Матф. 15:14.
                                                   
«Ленин! Тут и сел старик».
                                            О.Т. Твардовський. «Ленин и печник».
                        
                        Там, де ліс до траси близько,
                        За грибами, на пленер
                        Наш типовий український
                        Йшов собі пенсіонер.
                        Сивий дід, підсліпуватий,
                        Видно, доля нелегка,
                        Принести у рідну хату
                        Захотів хоча б грибка.
                        Бо реформи з кожним часом
                        Коротили йому вік.
                        Раптом – мчить авто по трасі.
                        Стало. Вийшов чоловік.
                        Коло нього охорона:
                        «Колесо! Ремонт! Момент!»
                        Гордий весь, хоч не в погонах:
                        Президент? Не президент?
                        Фейс неголений, одначе,
                        Погляд – де там той удав!
                        Десь дідусь наш його бачив,
                        Та, сліпенький, не впізнав.
                        – Ну, як справи? – каже пан той,
                        Наче б то старий був друг.
                        Дід мовчав. Пляшки з-під «Фанти»
                        Та сміття було навкруг.
                        Потім каже: – Мов холєра
                        Ті реформи, як біда.
                        Чув по радіо прем’єра,
                        Повний, повний він…чудак!
                        Чи народ ще є в запасі?
                        Ну, а цей хай проліта?!
                        Пан завмер і…розсміявся:
                        – От народна темнота!
                        Потім глянув полум’яно
                        (Окуляри в горизонт)
                        – Вір, дідусь, усе за планом,
                        Уряд має свій резон.
                        Ось іще скасуєм пільги,
                        Транспорт, ліки то ж розход!
                        Геть всі виплати пенсійні – 
                        Заживе тоді народ!
                        Збільшим вдвоє ціну газу,
                        Тільки б Рада була «за»…
                        Пан зайшовся від екстазу,
                        В дідуся в очах сльоза:
                        – А навіщо це, добродій?
                       Може, всіх одразу в морг?
                       – Діду, ви село та й годі! 
                       МВФ бабла дасть в борг!
                       І хмільний від перспективи,
                       Він пішов сідать в авто.
                       Непоголений, щасливий.
                       А старий у слід: – Ви хто?!
                       Як ім'я? Ви, може, геній?
                       Я тоді у вас повчусь…
                       Чує здалеку: – Арсеній! 
                       – Сєня?! Тут і впав дідусь.
                      Впав, сердешний, на коліна,
                      Де трава, паркан, дуби,
                      І з натхненням, без упину
                      Став зрізать гриби, гриби!
                      Назбирав силену силу,
                      Підхопився, встав з колін,
                      Вдома склав гриби в посилку,
                      Напис вивів: «У Кабмін»
                      І на пошту! Та у дворі
                      Доганя його жона:
                      – Там же повно мухоморів,
                      Та й поганка не одна.
                      – Помиливсь, я ж той… сліпенький,
                      А грибків же, як лупи.
                      І додав іще старенький:
                      – Гірше, як вожді сліпі.
                      Поведуть сліпих – і в яму.
                      Потім стиснув кулака, 
                      Та й пішов на пошту прямо!
                      І тепер ефект чека.
                      На городі і за чаєм,
                      І в гостях десь у куми
                      Дід надії не втрачає.
                      Тож, надіймося і ми…


Джерело:
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Украина,Арсений Яценюк,Верховная Рада,реформа,Уряд України
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.