Коаліаційний фарс у миротворчій упаковці...

16 ноября 2014, 21:31
Журналіст, письменник
0
329

Ті, хто "клепав" Коаліаційну угоду забули, що в Україні війна, бо цього не визнає один високий начальник, і що ще до анексії Криму, розорення Донбасу 80% населення жило за межею бідності, а нині й 90

  

Прочитав так звану Коаліційну угоду (КУ), на яку понад 420 нових майбутніх народних обранців потратили більше двох тижнів (!) і прийшов до однозначного висновку: не буде толку у їхньому полку. У новому документі все те ж скудоумство, обмеженість думок і не бажання мислити та жити по-новому – по-європейськи. Товчуть воду в радянській ступі і свідомо закладають дурниці, які неодмінно приведуть до великих проблем..

Давайте я вас запитаю, що нині найголовніше для українців? Швидше за все відповіді буде дві: покінчити з війною, себто, насамперед повернути анексовані території і, звичайно ж,побороти бідність. Адже не забуваймо, що ще до агресії Росії понад вісімдесят відсотків наших громадян за рівнем статків знаходилися за межею бідності. Кількість таких громадян суттєво зросла в зв’язку з бойовими діями, вимушеною міграцією частини жителів Криму і Сходу держави, які втекли від війни.

Але чи знайдемо ми відповіді на ці питання в проекті Коаліційної угоди? Майбутній склад Верховної Ради бодай якось планує впливати на ці проблеми?

Виявляється, зовсім ні. Про перемогу над агресором, повернення окупованих територій, про боротьбу з бідністю в КУ не сказано жодного слова. Начебто над Україною мирне небо, а сім’ї українців не можуть нарадуватись своїм прибуткам. А тим, хто сів до роботи над проектом КУ належить лишень дещо освіжити законодавство.

То є, скажіть, клепка в цих людей? Бо ще й не зайшовши до парламенту, вже надуваються як індики, на наради по КУ з’їжджаються на найдорожчих фаетонах. Держать величаві паузи перед телекамерами, роблять перерви в роботі від п’ятниці до середи. Аби не перепрацюватися. Саме в той час, коли на Сході України ллються ріки крові героїв-оборонців. Вибачайте, але інакше не можу сказати: нове зборище клоунів і скудоумців.

У зв’язку із вище сказаним, ви, мабуть, можете поставити мені запитання: а хіба є можливість якось законодавчо вплинути на наближення перемоги над ворогом? Відповім: не лише можна, а й конче необхідно. Скажімо, негайно прийняти закон про підвищення відповідальності за прийняття/неприйняття рішень щодо захисту рубежів держави. Щоб унеможливити надалі бездіяльність вищих посадових осіб, котрі ми всі подібне спостерігали в практиці О. Турчинова, А. Яценюка. Адже саме вони своєю безпринципністю, безпорадністю, переполохом, боягузливістю, безвідповідальністю спричинили анексію Криму, явно підігруючи ворогу. Подібно вчиняє нині і новий глава держави, який війну, агресію, яку бачить уже щодо нашої країни весь світ, чомусь сліпо видає за примарний мир. Щодобові смертельні артнальоти бойовиків, від яких гинуть десятки військових і мирних жителів, зокрема й діти, уперто й безпардонно називає ці смерті «перемир’ям». З лідером агресорів, якого ігнорують керівники країн G-20 (яскравий доказ тому останні події в Австралії, де збиралася велика «двадцятка») регулярно веде якісь підкилимні перемовини. На території Росії, яка захопила Крим і Схід України, і по цей час розвиває родинний бізнес. Чи може вже щось бути цинічнішим від цього? Як на мене, то п. Порошенко просто таки вчиняє злочин, уже четвертий місяць (від 7 серпня ц.р.) не призначаючи в пору війни на вакантну посаду секретаря РНБОУ. Голова Ради безпеки й оборони в ці дні війни без секретаря, це все одно що людина без правої руки. Чи міг би хто пояснити, навіщо ця свідома, рукотворна  інвалідність главі державі? Що криється за нею?

Новий закон про підвищення відповідальності за прийняття рішень вищими керівниками влади міг би запитати про зраду інтересів держави з О. Турчинова і А. Яценюка в пору окупації Криму, тим самим було б нарешті покладено край їх недолугим вихвалянням один одного тим, що вони, мовляв, є найкращими керівниками на своїх постах за всі часи і покоління. Навіть велика піар-геній Ю. Тимошенко не могла дійти до такого маразму. А ось її виученики явно переросли навчителя. Ви ж, сподіваюся, пам’ятаєте рекламу часів виборів про «найкращого прем’єра Яценюка». Тепер він «золотий», вийшовши на прес-конференцію у Кабміні заявив, що О. Турчинов це найкращий спікер парламенту за всі часи незалежності України.

Хлопці, а куди ж при вас щонайліпших, наймудріших подівся Крим? Невже ж, випарився?

Такий закон дав би змогу запитати в П. Порошенка, чому не розслідуються причини, не встановлюються винні в Іловайській трагедії. Чому й по нині не оголошено підозру в злочинах тим генералам, які проявили себе як негідники, страхопуди, зрадники? Невже тому, що належать до родин «милих друзів», «кумів»? Тоді навіщо ви всі Україні? Може краще без вас?

Ви, можливо, запитаєте мене про те, як провладна коаліція, котра формує свою угоду, немовби прокладаючи колію для майбутнього законотворчого експресу, може вплинути на боротьбу з бідністю. А дуже просто. В КУ потрібно передбачити розробку і прийняття закону про недопущення нових поборів з бідних громадян у вигляді податків.

Я про те, що нині діючий «найефективніший у світі» прем’єр-міністр А. Яценюк звик усі проблеми держави вирішувати мозолями й потом населення, трудових верств. Він боїться, приміром, підвищувати податки з власників нафтових і газових вишок, хоча ці відрахування в Україні є найнижчими в Європі, від одного виступу до іншого переконує бізнесменів у тому, що постійно скорочує кількість податків для них. А ось головна «дійна корова» для нього – простий люд. Не далі як 15 вересня у Верховній Раді України зареєстровано за його підписом від імені уряду законопроект про введення нового податку на нерухомість для всіх верств населення. По 26 гривень з кожного квадратного метра житлової площі. (Детальніше про це читайте тут.)

Я надзвичайно хочу подивитися на те, як Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, які на все горло кричали про те, що не можна збільшувати податки для простих громадян, будуть тепер, виконуючи коаліційні домовленості, давати відмашки на кшталт дій одіозного М. Чечетова, голосувати за законопроект уряду про податок на нерухомість для всіх верств населення. По суті, одбираючи останні крихти у бідних…

Знаєте, так можна хазяювати: оголошуючи канікули для багатих, а всі податки збирати з трудових мас. Справді, геніальний стерничий, цей пан Яценюк…

Так ось, закон про недопущення збідніння трудових мас міг би оберігати бідний люд від таких лихих керманичів, як знавіснілий від влади А. Яценюк, його підхвалювач О. Турчинов.

А чи не можна було б бодай на третину (до трьохсот!) скоротити чисельність Верховної Ради, яка тисячі разів вже довела свою антинародність, антиукраїнськість і ці кошти цільовим ресурсом спрямувати на допомогу найбіднішим верствам населення? Але подібним в проекті Коаліційної угоди навіть і не пахне…

Я не знайшов в проекті КУ необхідності прийняття закону про імпічмент президента. А далі жити без цього суспільство точно не може. Бодай заради того, аби не стріляли на Печерських пагорбах. До чого, на жаль, впевнено нині все йде. А де, панове, виборність судів, керівників поліції, глав районів та областей? Еге ж, іще раз забули…

Натомість є багато загальних слів про необхідність боротьби з корупцією, казнокрадством і т.п. Мені це страшенно нагадує ті часи, коли всю антикорупційну стратегію і тактику в Україні колишнього недалекого минулого очолював особисто такий відомий будівничий донецького рейху Віктор Федорович ви знаєте хто. Я ніде, приміром, у майбутній Коаліаційній угоді не знайшов навіть згадки про необхідність боротьби з кадровим протекціонізмом. А саме це, на моє переконання, є основою корупції, формування організованих злочинних груп у владі, які породжують свої клани розкрадачів.

Думаю, що це велика дурня записана в КУ, коли представники майбутніх парламентських фракцій узгодили пункт про необхідність законодавчого закріплення права міністра особисто призначати своїх заступників. І тоді ми отримаємо ситуацію, коли фракційність поділить і Кабмін. Одне міністерство буде філіалом БПП, інше – НФ, третє – Радикальної партії, четверте «Батьківщини», п’яте – «Самопомочі». Парламент роз'єднає Україну на сфери партійного впливу за галузями. І тоді міністерства будуть боротися одне з одним.

Якби я був гумористом, тут би неодмінно зробив висновок, що буде взагалі вельми весело, бо такого справді ще не було…

Щоб доказати всю абсурдність цього заходу я проілюструю таким ось яскравим прикладом.

Минулої п’ятниці глава уряду у ток-шоу на Першому національному телеканалі розповів, як про своє величезне досягнення –проведення конкурсу на призначення заступників міністрів з євроінтеграції у міністерствах держави. У зв’язку із цим я зверну увагу пана Яценюка і всіх моїх читачів на одне призначення у МВС України. Там пост заступника міністра з проблем євроінтеграції отримав виходець із Вірменії Тігран Авакян. Не з Європи, підкреслю, а з географічної Азії.

Я зовсім не расист. Може бути, що Т. Авакян і справді непоганий фахівець.  Але я б, їй-право, ніколи б не звернув увагу на це призначення, якби названий пан його отримав, приміром, до МЗС, МОЗ, МінАПека, чи ще будь-куди інше. Але тільки не в МВС, де міністром, підкреслю, трудиться А. Аваков, теж вірменин.

Ось якби заступником міністра з проблем євроінтеграції, відповідно до результатів конкурсу в МВС був призначений… азербайджанець, я б стовідсотково повірив А. Яценюку і в справедливість ним організованого кадрового конкурсу. І теж написав би тут, що його конче необхідно проводити. І  те, що Україна справді знаходиться на шляху реформ, бо на відповідальні пости дійсно висувають кращих, та ще й за конкурсом. А так скажу, що це все чистої води блеф, позаяк на нову посаду заступника міністра призначили того, кого захотів пан Аваков, що є махровим проявом кадрового протекціонізму. І саме це, до речі, законодавчо хочуть назавжди закріпити нові народні депутати відповідно до Коаліаційної угоди. Які тоді до біса, даруйте за відвертість, конкурси, котрими так пишається нині пан Яценюк! Буде так як схоче, як скаже міністр. І тому, на жаль, я змушений вірити московському демократу Костянтину Боровому, який цими днями в зв’язку зі смертю відомого грузинського реформатора Кахи Бендукідзе написав так. Що в останній розмові небіжчик йому заявив: в Україні ніяких реформ немає і при нинішній владі не буде… Якщо бажаєте перевірити достовірність сказаного мною – тисніть сюди.

Якщо ж Україна піде тим шляхом, на який виводить її суть уже практично узгодженої Конституційної угоди, то, будьте певні, ми зайдемо надзвичайно далеко. Навіщо тоді проводити конкурси заміщення вакантних посад, якими нині хвалиться глава уряду? Вони будуть зовсім непотрібні. Міністр А. Аваков, якого, до речі, пан А. Яценюк і його партійний побратим О. Турчинов з усіх сил намагаються залишити в своєму кріслі, видасть наказ про «потрібних йому людей» під рукою. І будьте певні, всі керівні посади там займуть вихідці лише з «Народного фронту», а ще через пів року службову нараду можна буде проводити не українською, не російською, а якоюсь іншою мовою. Здогадайтесь якою…

Не святі горшки ліплять, а ось Коаліаційну угоду, як мені видається, написали сліпі та бездарні люди…


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.