АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА ПІСЛЯ МАЙДАНУ І ЗАРАЗ ч.1

14 октября 2014, 11:39
0
128

В серпні 2014 року я звільнилася з посади Застуника Головного управління Адміністрації Президента з питань правоохоронних органів та протидії корупції.

В серпні 2014 року я звільнилася з посади Застуника Головного управління Адміністрації Президента з питань правоохоронних органів та протидії корупції. Причина: відсутність професійного підходу нового керівництва Адміністрації та корупція.

Як безпосередній свідок я можу сказати, що найкращою Адміністрація Президента була в період Турчинова – Пашинського. Найкращою в усіх сенсах: не було бюрократії, майже не було інтриг, керівництво працювало задля погашення конфлікту, що розгортався на Сході, а співробітники Адміністрації приймалися на роботу та були задіяні відповідно до їх фахового рівня. Можливо причина цього полягала у тому, що Турчинов та Пашинський розуміли: вони прийшли тимчасово. А тому праювали на державу. 

Невдовзі після обрання Президентом Порошенка почалися зміни, до яких я - після 8 років проведених за кордоном, – не була готова. Раптом було перекрито вільний рух на Банковій, з’явилися хлопці з раціями, нове керівництво Адміністрації, на відміну від попереднього, стало недосяжним. Як раніше – прийти і запропонувати якісь проекти - виявилося неможливим. 

Здивувало і те, за яким принципом новий Президент обирав своїх наближених осіб. Адже Адміністрація – це той орган, який фактично відповідає за роботу Президента. За силовий блок та правоохоронні органи було призначено відповідальним Юрія Косюка. Але коли я все ж таки до нього потрапила – він прямо сказав: “Я далекий від цього всього”. Більш активним виявився наймолодший з замів – Дмитро Шимків. Але і в Косюка і в Шимківа очі загоралися лише коли мова торкалася іноземних донорів, які виділяють кошти на реформи. Виділяють на мій погляд (як юриста, що працював в мільярдних справах) не багато – десяткі мільйонів гривень. Проте саме це, здається, цікавило керівництво більше, ніж зміст самих реформ, на які виділялися гранти. 
Так, коли я запропонувала Косюку створити Раду реформ та Раду донорів, щоб принаймні маи вплив на те, що саме ними фінансується з метою підтримки професійно підготовлених реформ, він сказав “Ось це роби!”. Щодо решти – розбирайся сама. Тимчасово відповідальним за реформування було призначено Шимківа. Я передала пакет проектів та реформ йому. А далі ... все було просто. Реформи та законопроекти, над якими працювала я, інші фахівці Адміністрації Президента, Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики Тетяна Чорновол, тобто Міжвідомча робоча група з питань антикорупційного законодавства, керівником якої було призначено мене, – були “бесплатними”. Нашій команді ніхто не платив ніяких коштів або грантів. Ми відпрацьовували свої посадові обов’язки та розробили проєкти реформ. З урахування потреб держави та міжнардних стандартів. Але була і інша група. Так званої “громадськості”. І її фінансували “донори”. Фонд “Відродження” (або Сороса), інші фонди та посольства іноземних країн. І нове керівництво Адміністрації, зокрема Дмитро Шимків, після пари круглих столів та нарад прийняло рішення співпрацювати з ними. Чому? Можна здогадуватися. Але не так давно щодо Фонду “Відродження”, наприклад, СБУ розслідувала справу з відмивання коштів, які вони отримували під виглядом фінансування українських реформ та ділили з посадовцями та певними представниками “громадських організацій”, під просування проектів яких виділялися гроші. Якість проєктів – ніяка. Але, здається, не це було головне. Цікаво, що після моєї зустрічі з керівництвом цього Фонду, на якій я задавала їм прямі питання, вони наступного дня видалили з свого сайту інформацію про те, на які проекти ними виділялися кошти. 
Отдже, не знадобилося багато часу для того, щоб до “громадських реформ” долучилася і Адміністарція Президента. При цьому використовуються наробки, які були передані керівництву Адміністрації нашою Робочою групою. Мова йде, зокрема, про Антикорупційну стратегію Президента. Так, на сайті Української опубліковано, що “В Адмiнiстрацiї президента запрошують громадськiсть та експертiв до обговорення "Стратегiї-2020" на спецiальному сайтi. Про це розповів на брифінгу в Києві в середу заступник голови Адмiнiстрацiї президента Дмитро Шимкiв, http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/8/7040135/”.
Але саме це і пропонувала моя Група тому ж Шимківу. Розмістити розроблену нами Стратегію на сайті Адміністраіцї Президента з метою громадського обговорення. Так, в Розділі “Реформування” Стратегії Президента нами було запропоновано наступне: 

“4. РЕФОРМУВАННЯ

4.1 Необхідним є утворення Ради реформ при Президенті України, до якої увійдуть народні депутати України, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, експерти, представники громадськості, з метою розробки пакету реформ, які стосуватимуться широкого кола питань, та є необхідними для приведення законодавства України у відповідність з міжнародними стандартами, що сприятиме запобіганню та протидії корупції в державі”. 

Отже чому мене це бентежить? Якщо наші ідеї використовуються? Навіть під виглядом власних? Тим більше, що Рада реформ успішно працювала, наприклад, в Грузії, і можна скаати, що це вже відомий досвід. Пояснюю. Саме я разом з іншими учасниками Законодавчої групи доводила Шимківу необхідність цього, пояснюючи важливу роль Адміністрації, як органу, який знаходиться поза законодавчою та виконавчою владою, а отже може і повинен стати координуючим та таким, що розробляє Стратегію проведення реформ. Але те, до чого ми дійшли з Шимківим, стосувалося загальних напрямків: контролю Адміністрації, отримання та розподілу фінансування та напрямків самих реформ. Але їх наповнення? Наповненням начебто нове керівництво Аміністрації не дуже опікувалося ні тоді, ні зараз. І це вбачається навіть з сайту, на якому Адміністрація пропонує «обговорювати» реформи. Якщо відкрити ссилку «Коротка версія стратегії» та «Презентація» то ви побачите одне і те ж саме. Картинки, презентації, лозунгии і НІЯКОГО ЗМІСТУ. Черговий Ренаімайіний пакет реформ. Всі про нього чули, ніхто не бачив. Чергова профанація по збиранню голосів на виборах та отримання траншів від іноземних донорів, які йдуть в кишені реформаторів. 

То ж як саме Адміністрація пропонує реформувати Українське законодавство та державні органи? Тут постає проблема. Адже дміністрація долучила до розробки реформ тих осіб, виділення коштів яким вже було погоджено іноземними донорами. Тобто тих, з ким будь яка публікація щодо проекту, його прохоження, буде приносити черговий транш. Тих осіб, що займалися такою «громадською діяльністю тривалий час з періодом Януковича включно і давно вже налагодили зв'язки з донорами. А що то за особи? Ну давайте просто скажу, що один з лідерів так званої «громадськості» та отримувач грантів - був засуджений за квартирну крадіжку та має освіту будівельника. Решта – не мають практичного досвіду взагалі. Але воні першими добігли до інвесторів або «донорів» та просування саме їх ініціатив – є запорукою подальшого отримання коштів. 

А відсутість фаховості та відсутність наповнення реформ –змістом мало кого бентежить. Популізм в Україні зростає шалено. Головне щоб назви були «злободенними». Щоб «піпл … сприймав».
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.