Володимир Макар: Чи зможе Україні стати лідером на ринку продовольства?

28 августа 2014, 15:54
Глава "Украинской аграрной ассоциации", Вице-президент ассоциации "Украинский клуб аграрного бизнеса"
0
14

Україна поступово набирає вагу на глобальному ринку продовольства. Якщо ми будемо контролювати його суттєву частину, інші країни будуть змушені з нами рахуватися.

Останнім часом в уряді все більше кажуть про те, що АПК врятує Україну. Питання не лише в тому, що сектор приносить в країну найбільшу валютну виручку. Є й інший, геополітичний, аспект: ми не маємо жодного економічного важеля впливу на світ, такого як нафта чи газ. Проте Україна поступово набирає вагу на глобальному ринку продовольства. Якщо ми будемо контролювати його суттєву частину, інші країни будуть змушені з нами рахуватися. Відповідно, Україні буде набагато легше захищати свої національні інтереси. 

Почнемо з цифр. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Україна вже є одним з лідерів на світовому ринку продовольства, хоча і не настільки потужним, аби комусь щось диктувати. Зокрема, ми №1 у світі за експортом соняшникової олії (хоча на ціни на цьому ринку Україна не впливає, оскільки вони залежать від світових цін на інші види олії).   

На деяких ринках, таких як ринок м’яса чи молока, наш експорт є настільки мізерним, порівняно з конкурентами, що там ми навряд зможемо швидко вийти на перші місця. 

Найбільш вагомими є позиції України на ринку фуражного зерна та кукурудзи – там ми на 3-му місці в світі. Для того щоб мати вплив цілком логічно розвивати саме ці галузі, і уряд це розуміє: «До 2020 р. США і Україна разом зможуть контролювати 55% всього світового ринку кукурудзи. Тоді буде легше домовлятися з будь-яких питань: по газу, ринкам збуту, новими правилами», – заявив нещодавно прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. 

Такі плани доволі реальні: сьогодні Україна та Америка разом вже продають 49% всієї кукурудзи в світі, хоча доля американців при цьому вдвічі більша за нашу. 

Проте лідерство, як ніщо інше, має свою ціну. І чим краще уряд буде розуміти, якою є ця ціна, тим більше шансів, що цей проект не кинуть напризволяще, стикнувшись з першими труднощами, як це вже неодноразово було.  

Роздержавлення
Першим ділом необхідно якнайшвидше ліквідувати державні аграрні компанії, такі як ДПЗКУ, Аграрний фонд, Укрспирт. Це зекономить бюджетні кошти (одна лише ДПЗКУ за перше півріччя цього року завдала державі збитків на 600 млн. грн.) та частково оздоровить галузь. Складність в тому, що все, що стосується продовольство, апріорі буде здаватися уряду важливим та стратегічним. Тому тут доречно розділити 2 поняття: Держрезерв (а його вага, особливо в сьогоднішніх умовах, зростає) та все інше. Держрезерв слід реформувати та надзвичайно жорстко контролювати, інші компанії ліквідувати та забути, як поганий сон. 

Далі конче необхідно утримуватися від нових бізнес-ініціатив за рахунок держави (традиційно, МінАПК багате на такі ідеї).  Якщо, приміром, ті самі американці хочуть продавати нам трактори на пільгових умовах, то слід якнайактивніше використовувати ресурси приватних лізингових компаній і в  ніякому разі не створювати для цього державні структури, типа Украгролізингу. Інакше все це рано чи пізно закінчиться зловживаннями, корупцією та підривом довіри до нас з боку цивілізованого світу.

Зростання приватних інвестиції в інфраструктуру
Уявімо, що раптом в наступному році відбудеться неймовірне і Україна подвоїть врожаї зерна. Чи зможе країна на цьому заробити? Звичайно, ні – врожай загине, адже ми фізично не можемо зберегти та вивезти таку кількість зерна. Логістика – наше слабке місце, яке необхідно перетворити у сильне. 

Для залучення приватних інвестиції у порти, зерновози та елеватори слід радикально переглянути деякі тарифи та систему дозволів на будівництво інфраструктурних об’єктів.
На превеликий жаль, такий інструмент, як пільги та спеціальні режими оподаткування для інвесторів навряд можна задіяти: скасувавши пільги із сплаті податку на прибуток для готельного бізнесу, що мали діяти до 2022 р,  та націлившись на відміну пільг для сільгоспвиробників, що, мають закінчитися 31 грудня 2017 р., уряд фактично лишив себе довіри з боку інвесторів, які все це мали б побудувати. 

Непопулярні рішення
Якщо уряд серйозно націлений вивести Україну в лідери на ринку кукурудзи, то потрібно чесно говорити про те, що саме дає США перше місце? Окрім багатьох складових це – використання геномодифікованого насіння. 

Офіційно у нас в країні немає ГМ-кукурудзи, не зареєстрований жодний сорт, хоча, за інформацією Американської торгової палати, неофіційні перевірки свідчать про наявність ГМ-сої у 70% досліджуваних зразків, та 30% зразків кукурудзи.  Для того, щоб швидко вивести це питання з тіні можна запровадити спрощену процедуру реєстрації сортів (без випробувань, аналізів тощо), які вже внесені у постійний список ЄС чи ОЕСР, як безпечні. 

Але й потрібно сформулювати своє, українське чітке державне ставлення до питання ГМ-технологій – створити  спеціальну комісію з питань всебічного дослідження впливу ГМО на здоров’я людини, яка складатиметься із представників МОЗ, МінАПК, аграрних асоціацій, вчених та міжнародних експертів. Хочемо бути лідерами? Треба мати найсвіжіші наукові дані. 

Досить податкових змін
Останнє і, мабуть, найголовніше.  Ми маємо припинити порочну практику щомісячного внесення змін до Податкового кодексу. Уряд має зрозуміти, що для того, аби в наше сільське господарство, як в будь-яку галузь будь-якої країни, прийшли великі іноземні гроші, податкова система має бути стабільною та вигідною для інвестора. І це не мої слова. Це сформулював ще Адам Сміт у далекому 1776 році. 
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: апк,податковий кодекс,світовий ринок продовольства
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.