На лезі газогінних труб

Тема енергоносіїв вже давно стала однією з домінуючих в українському медіапросторі. За останній тиждень було зроблено деякі кроки в плані реформування ГТС і Нафтогазу. Поглянемо які.

Оригінал статті - тут.

 А у нас в квартире газ. А у вас?

- А у нас газопровод. Вот.

По-перше, Нафтогаз вкотре запропонував змінити механізм розрахунків за транзит газу українською територією. Ідея сама по собі не нова і висловлювалася вже давно: Європа повинна закупати газ не на західному кордоні України, як зараз, а на східному; домовлятися про умови транзиту Україна повинна буде не з Росією, а з європейськими компаніями.

При тому, що така ініціатива в принципі цілком слушна, перспективи її реалізації сумнівні. В першу чергу необхідно переглянути усі існуючі контракти з Газпромом, на що останній навряд чи погодиться; при укладанні ж нових контрактів, імовірно, компанія застосовуватиме всі доступні засоби для збереження статус кво. Існують і чисто технічні причини, так, на Сході України фізично відсутня інфраструктура, необхідна для реалізації такого сценарію, і побудувати її наразі неможливо. Всі ці проблеми можна і потрібно вирішити, але це потребуватиме багато часу – місяці або роки.

По-друге, уряд, імовірно, почав процес докапіталізації Нафтогазу(офіційно це не підтверджено). Докапіталізація проводиться шляхом випуску ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики). Причини такого рішення в принципі зрозумілі:додаткові кошти необхідні для порятунку компанії. Ситуація наступна: Нафтогаз розраховується з Росією (та іншими постачальниками) за придбаний газ у доларах, а внутрішнім споживачам продає за гривні. Заборгованість внутрішніх споживачів склала близько 20 млрд. гривень (на початку листопада 2013 року – 17 млрд.), борг перед Росією точно оцінити складно, але мова йде, ймовірно, про кілька мільярдів. Тобто різка девальвація валюти, з одного боку, знецінила зобов’язання перед Нафтогазом, з іншого, поглибила розрив між закупівельними цінами і цінами реалізації на імпортований газ. Підвищення тарифів компенсує падіння курсу гривні, але саме по собі не вирішує проблему.

Тому уряд вирішив вдатися до запозичень, які є по суті механізмом прихованого дотування підприємства. Що цікаво, такими ж способами дефіцит покривався і раніше – тобто, ситуація не нова: наприклад, ще на початку лютого було створено законопроект 4075, яким передбачався схожий механізм.

По-третє, нарешті було прийнято закон про реформування системи управління ГТС. За ним ГТС зберігається в державній власності, але може бути передана в управління компанії-оператору, причому оператор має на 51% належати державі. Інші 49% можна розподілити між інвесторами, але виключно зареєстрованими у ЄС та США. Таке рішення, очевидно, політичне, що для даної галузі завжди було характерно.
Наскільки інвестори зацікавляться такою можливістю – неясно, адже політичні та економічні ризики дуже високі, а контроль над ГТС або навіть частку її у власність отримати вони все одно не зможуть. Проте, можливо, якесь рішення буде досягнуте в політичній площині.

12 серпня курс гривні досяг історичного мінімуму у 13,6 грн. за 1 долар. Потім ситуація трохи стабілізувалася, але сьогодні падіння гривні знов продовжилося. Станом на 16.00 курс становив 13.00-13.15 грн. за долар.

Такі курсові коливання офіційні посадовці пов’язують із панікою у зв’язку з можливістю введення «гуманітарного конвою» з РФ, а також діяльністю спекулянтів на тіньовому ринку, які скуповують валюту за завищеною ціною. Проте голова НБУ закликає всіх заспокоїтися, зазначаючи, що економічно обґрунтований курс гривні перебуває на рівні 11,5-11,9 грн. за долар. Також пані Гонтарєва зазначає, що НБУ не вдається до адміністративних заходів, використовуючи лише ринкові механізми регулювання курсу національної валюти. Проте у разі продовження негативних тенденцій регулятор може перейти і до доволі жорсткої валютної політики на час проведення АТО.

Однак деякі економісти вважають, що політичні ризики вже враховані у поточний курс, тобто, інакше кажучи, нинішній стрибок курсу викликаний непрофесіоналізмом керівництва НБУ.

Прокуратура порушила кримінальне провадження проти «Укртранснафти» за фактом зловживання владою через викачування із нафтопроводів технічної нафти. Йдеться про недотримання тендерних процедур при викачуванні нафти. Як відомо, у квітні із транспортної системи України була викачана технічна нафти, яка необхідна для підтримання труб у «робочому» стані. Після викачування нафта була направлена на потужності, що належать пану Коломойському. Проте сам олігарх заявив, що нафта була викачана, щоб вона не дісталася бойовикам, адже багато нафтопроводів знаходяться на територіях, де в той час поширювалися сепаратистські настрої (проте, не всі – значна частина нафтопроводів знаходилася і в інших регіонах України, в тому числі, на кордоні з Білорусією).

Існує думка, що порушення цього провадження може свідчити про те, що теперішня влада не збирається йти на поступки «хорошим» олігархам. Нагадаємо, що саме оподаткування видобутку нафти стало наріжним каменем у переговорах між урядом і парламентом щодо фінансування АТО. Докладніше про це можна прочитати тут.