Рибна галузь після революції

30 июля 2014, 00:04
Юрист, экономист
0
297

П’ять місяців бездіяльності Міністерства аграрної політики і продовольства України.

 

П’ять місяців бездіяльності Міністерства аграрної політики і продовольства України.

 

П’ять місяців  тому Верховна Рада України прийняла Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні".

Як змінилась політика Державного агентства рибного господарства України? Які законодавчі ініціативи? Як іде боротьба с корупцією? Як залучаються інвестиції? Які успіхи в євроінтеграції галузі? Може зроблені кроки в напрямку інших заходів, що потребує галузь і на що чекають рибалки і всі громадяни України?

 

Політику Державного агентства рибного господарства України не змінено!

Не розроблено цілеспрямовану стратегію щодо боротьби з корупцією в рибної галузі. Навіть не зроблено кроків в цьому напрямку. Взаємодії з правоохоронними органами щодо боротьби з корупцією взагалі не має.

Не скорочено штат чиновників. Не проведено зміну і підбор кадрів за критеріями фаховості та патріотизму. Не проведено переатестацію і ротацію персоналу.

Вже кілька місяців не призначається Голова агентства рибного господарства України. Мабуть влаштовує тиха ситуація коли не береться відповідальність за непроведення назрілих реформ і невикоренення корупції. Як і раніше працюють старі схеми корупції та браконьєрства. В Агентстві рибного господарства України залишились непрозорі фінансові потоки. Як і раніше не має належного громадського моніторингу діяльності керівництва, фінансової прозорості та підзвітності громадськості.

Аграрний міністр Ігор Швайка представив нового першого заступника голови Держрибагентства України Олега Ніколенка. Поки у відомства не з'явиться керівник, Ніколенко буде виконувати його обов'язки.

Міністр мабуть розуміє, що поки створена тяганина з призначення керівника, то він особисто несе відповідальність за те ще коїться декілька місяців в галузі.

Серед першочергових завдань, які поставив перед О. Ніколенко профільний міністр, - проведення інвентаризації в галузі і розробка законопроектів, що регулюють рибальську діяльність.

Інвентаризація це пріоритет галузі?! А де же очкуванні реформи і євроінтеграція? Де боротьба з корупцією?

Визначаючи першочергові завдання, які стоять перед рибним господарством, Ігор Міністр І. Швайка зазначив: «Сьогодні, коли Україна, внаслідок окупації з боку Росії, тимчасово втратила морську акваторію і портові міста в АР Крим, необхідно максимально зосередитися на розвитку потенціалу внутрішніх водойм та повноцінному забезпеченні внутрішнього ринку власною рибною продукцією».

З викладеного видно як він зосередився.

 

А яка державна політика щодо Криму?

Навмисно, або по дурості, не вжиті заходи, коли була ще можливість виведення державного флоту з Кримських рибних портів та ін.

Агентство рибного господарства України за потуранням Міністерства аграрної політики та продовольства України не приймає правових заходів з припинення заходження в кримські рибні порти іноземних суден. Кожен день порушується законодавство України про тимчасово окуповані території і резолюція ООН від 27 березня 2014 № A/68/L.39 про «Територіальну цілісність України».

Так, не припиняється потік танкерів в термінал скрапленого газу в Керченському морському рибному порту. Агентство і Міністерство при цьому не може народити не те, що судового позову, навіть листи судновласникам.

Судна заходять з Греції, Туреччини, Росії, Італії.

Змусити їх піти та покарати - справа для українських чиновників нескладна. Але немає бажання мабуть у чиновників Міністерства аграрної політики та Агентства рибного господарства України щось робить і розробить заходи разом с правоохоронними органами.

Агентство і Міністерство також не взаємодіють з Міністерством юстиції України щодо припинення заходження в рибні порти українських та іноземних суден.

Фактично вчиняються злочини про порушення територіальної цілісності України власниками суден, орендарями суден, чиновниками України вчиняються злочини про перевищення влади і службових повноважень або халатність.

 

Підготовка рибної галузі до євроінтеграції відповідно до Закону України „Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” взагалі не проводиться. Навіть не має в Агентстві для вивчення досвіду, законів рибної галузі Польщі, країн Балтії та ін. Не вивчається практичний досвід країн ЄС зокрема Польщі, держав Балтії та  Румунії. А також Ізраїлю, Китаю та В'єтнаму.

 

Яку програму запропонувало Міністерство аграрної політики  та Агентство рибного господарства  суспільству щодо створення передумов для економічного зростання рибної галузі?

За 5 місяців – нічого!

Ємність рибного ринку України, за оцінками експертів, досягає 1 млрд. доларів. Кримінальний рибний ринок становить - 1,5 млрд. доларів. Це в першу чергу контрабандні поставки риби і морепродуктів, «чорна» і «сіра» переробка, а також нелегальний промисел. Експерти відзначають, що питома вага нелегального імпорту займає до 35 % загального обсягу риби та морепродуктів, що імпортується  в Україну.

Міністерство аграрної політики України навіть не пропонує план з виводу галузі з тіні та перенаправлення понад 1 млрд. грн. тіньових коштів за рік на інвестування галузі рибного господарства.

Кримінальні гроші (а це «чорний» і «сірий» імпорт) йдуть контрабандним структурам та ДМСУ, ветеринарній службі. Гроші від нелегального промислу в органи рибоохорони через браконьєрські структури. Лобіювання інтересів імпортерів триває, а імпорт риби це 95%.

Зміна влади в Україні, зміна керівництва в Міністерстві не привели до необхідних реформ. Україна на даний час знаходиться в процесі переділу «чорного» і «сірого» рибного ринку. Рибну галузь добивають переділом і некомпетентністю.

Всі проблеми рибної галузі як були, так і залишилися. Але добавились нові.

          За 5 міс. так і не розпочато проведення дерегуляції рибної галузі та децентралізації управління галуззю там де це необхідне та можливо.

У всіх областях вже невдоволення рибалок владою. Браконьєрство і корупція як були так і залишилися. У Бессарабії ситуація доходить до бунту, в Генічеську побори такі ж як при минулої владі, посади продаються як раніше.

Органи рибоохорони кришують браконьєрів, беруть за це третину нелегального вилову. Вони ж знаходять і покупців риби, організовують її обробку на холодокомбінатах і доставку в торгові точки. Працює не тільки злодійська логістика, а й тіньове фінансування браконьєрів. Рибалки, щоб заробити змушені становитися браконьєрами, брати аванс у бариг тіньового ринку і здавати їм за копійки улов. Іншого виходу немає. Процвітають так звані «фьючерстні» чорні контракти. Реформи в рибній галузі не проводяться, навпаки, зростає частка чорного ринку.

Тривають злочинні тенденції в квотуванні вилову риби. Реально риби виловлюється в 5 разів більше ніж передбачено квотами. Незаконний вилов риби спустошує водойми.

Також як і раніше тривають фінансові зловживання бюджетних коштів з відновлення рибної популяції. Щорічно, за документами, в українські озера випускають мальків на мільйони гривень. Але в підсумку більш "населеними" вони не стають.

 Продовжується розкрадання державного майна. В поточному році впроваджена нова революційна схема: завищують нормативи амортизації державних гідроспоруд та знімають їх  з балансу. И водойма оказуються приватних руках.

 

З накладених органами рибоохорони штрафів у 2014 році реально до бюджету надійшло менше 2%.

З зібраних матеріалів про злочини жодного обвинувального вироку суду.

Збиток, нанесений природі декларується у великих сумах, але практично нічого не надходить до бюджету держави.

Як і раніше працюють корупційні схеми з намивання піску, знищуються нерестовища.

Хабарі зросли на 50% - за «чесність».

Притягуються до відповідальності рибалки в основному за півкіло карасів.

Отака іде боротьба.

 

Ми так не побачили фахової дискусії щодо змін правових механізмів регулювання галузі та впровадження міжнародного досвіду з питань:

-        стимулювання промислових, рибопереробних підприємств та ринку в цілому;

-        формування механізму ф'ючерсних контрактів;

-        політики митних зборів і ветеринарного контролю;

-        стимулювання розвитку фермерських рибних господарств і аквакультури;

-        стимулювання розвитку риболовного флоту та океанічного і морського комерційного лову риби.

Може в Міністерстві та Агентстві про таке не чули?

 

В 2014 р. імпортери взяли рибний ринок під контроль (95%) і Україна отримала загрозу продовольчої безпеки.

Невизначеність у перерозподілі грошових потоків у рибному ринку остаточно відбила охоту багатьом банкам брати участь в імпортних операціях на цьому ринку.

Щодо інвестування в 2014 році, то у банків таке питання взагалі не стоїть.

Якщо в 1991 році рибний промисел України дозволяв отримувати 1 млн. 100 тис. тн. риби на рік, в середині 90-х - 400 тис. тн., то в 2013 року, за даними Держкомстату, вилов риби склав 225,8 тис. тн. (60% АРК Крим та м. Севастопіль).

У 2014 році ціни продовжать зростати, тому що дорожчають всі складові собівартості продукції. Це без урахування сьогоднішньої економічної і політичної ситуації.

Рівень інфляції в 2014 році перевищить позначку 15%, а це означає що відбудеться подальше падіння виробництва на фоні девальвація гривні, зниження рівня життя населення. Це потягне за собою падіння споживання риби на 20-25% і призведе до зменшення кількості гравців на ринку рибних продуктів. Ще в 2010 році в рибній галузі функціонували 167 підприємств різної форми власності. Вони здійснювали консервне та пресервне виробництво продукції з риби. У 2014 році залишилося менше 140 діючих рибопереробних підприємства.

Ситуація на ринку рибних продуктів в Україні в 2014 році залежатиме від наступних факторів: стабільності курсу національної валюти, політики держави по відношенню до імпортерів та власних виробників, показників інфляції, виплат соціально незахищеним групам населення. І нарешті, яка буде політика щодо подолання «чорного» ринку риби та морепродуктів в нових умовах.

На жаль ми не бачимо реформ, кроків з виведення рибної галузі з тіні, боротьби з корупцією, зате ми маємо переділ рибного ринку, що добиває залишки рибної галузі.

 

Аквакультурний бізнес в комплексних інвестиціях має оборот фінансових коштів протягом близько 10 років. Розвивати аквакультуру можна, лише маючи дуже жорсткі гарантії щодо власності на землю. Не маючи ж права власності на землю, входити в такі довгі кредитні програми ніхто не ризикує.

Це питання в країні не досі вирішене. Міністерство не запропонувало план щодо захисту прав власності і прогноз на 2014 рік невтішний. Міністерство аграрної політики не ініціює необхідних реформ і законодавчих ініціатив. Не ініціює не тому що не хоче, а тому не знає навіть пріоритетів. Це стало вже очевидним за дека кілька місяців. А може подобається стара система, яка пристосована для отримання коштів с “чорного”, “сірого” та “білого” бізнесу?  

 

Що очкували рибаки и громадськість після революції?

Очікували суттєвих змін в рибної галузі, підготовки до євроінтеграції галузі, перших кроків щодо відновлення риболовного флоту, збільшення риборозплідних та фермерських господарств, залучення інвесторів, збільшення робочих місць, а головне - подолання браконьєрства та корупції.

Фермерські господарства, які розводять рибу, очікували отримувати водойми в оренду за прийнятну плату, звільнятися від сплати податків на деякий термін, користуватися пільговими державними кредитами, пільгами сільгоспвиробника.

Стало очевидним - не дочекаються. Ні про те болить голова у чиновників.

 

Що зроблено Міністерством аграрної політики і Агентством рибного господарства по залученню інвестицій?

Інвестицій нуль. Може є дорожня карта якась? Теж нема.

Не організовано співпрацю з органами місцевої влади, підприємцями, діловими колами, ін. з метою збору інформації щодо підготовці інвестиційних проектів в рибної галузі по всій державі.

Не організовано співпрацю с банківськими та страховими установами щодо варіантів кредитування інвестиційних проектів.

Навіть не впровадили інформаційну політику з цих питань та ін.

Не можна розвивати рибний бізнес і залучати інвестиції, як і будь-який інший бізнес в умовах корупції, відсутності судового захисту, нормального функціонування суспільних інститутів, тотального контролю чиновників і наявності переважної частки «чорного» і «сірого» ринку, що знаходиться під контролем корупціонерів.

 

 

Віце-Президент

ВГО «Громада Рибалок України»                            Едуард Спатар

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.