Уряд проти корупції: 4 нові органи і з десяток законів

11 июля 2014, 15:02
ГОЛОВА ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ КОЛЕГІЇ З ПИТАНЬ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
0
623

Уряд оголосив бій корупції. Сформував 10 пріоритетних напрямів та визначив строки для впровадження запланованих заходів – 6 місяців.

Стратегічно – абсолютно правильно: чітка мета у короткий термін. Але, враховуючи практичну складову, – більшість пунктів носять декларативний характер та є популістськими. Спробуємо розібратися, як реалізація цих кроків вплине на життя пересічного громадянина.

План боротьби

Завданням №1 для Уряду на найближчі пів року є схвалення законопроекту щодо затвердження антикорупційної стратегії на 3 роки. Відповідальність за її виконання нестимуть одразу 3 суб’єкти - Парламент, Уряд і Президент. На мою думку, це в своїй основі є помилковим рішенням. Адже, коли відповідають усі, у результаті не відповідає ніхто. Ми знову зіштовхнемося з перекиданням відповідальності. За виконання пунктів стратегії має звітувати перед народом одна людина – Президент як гарант Конституції та національної безпеки. Він є наразі єдиним, хто має кредит довіри народу, після подій на Майдані. По-друге те, що є актуальним сьогодні, може бути вже не актуальним завтра. І, зрозуміло, що зміст стратегії може і буде змінюватися відповідно до викликів сьогодення. Про політизованість та бюрократичність процедури прийняття змін та поправок до законів усі знають, тому, у разі потреби, внести якісь зміни до стратегії буде важко. Я мав розмову з експертами  проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», які зазначили, що за європейською практикою, антикорупційні стратегії приймаються зазвичай органами виконавчої гілки влади. Прийняття Антикорупційної стратегії у вигляді Закону може свідчити про свідому імітацію активної роботи та відтягування моменту прийняття стратегії, тим більше, що ми очікуємо на парламентські вибори найближчим часом. Зараз кредит довіри до Верховної Ради України – дуже низький, про це говорять самі парламентарі. Тому, навіть якщо цей Парламент і прийме цю стратегію, не відомо чи захоче новий склад Верховної Ради брати на себе політичну відповідальність за подальшу її реалізацію. Хоч  Уряд і визначив термін до кінця року, залишається невідомим, коли парламентарі приймуть цей Закон.

Хто фінансує політичні партії?

Другим завданням за актуальністю Уряд визначив «доброчесність публічної служби». Однак, як для мене, більш важливим є питання фінансування політичних партій, яке у урядових планах на 8 місці. Кабінет Міністрів заявив про те, що до 1 листопада планує внести відповідний законопроект на розгляд Верховної Ради. Це означає, що на цих парламентських виборах, які плануються у жовтні, нам так і не вдасться дізнатися, хто фінансує ту чи іншу політичну силу і встановити прозорість цих фінансів. Суспільство  знову отримає Парламент старого зразка. Ми побачимо старі-нові обличчя, які декларуватимуть нам нові європейські стандарти та програми. Однак, залишиться невідомим, за чиї гроші все це буде реалізовуватися. Ми побачимо політичних передвиборних конкурентів, які насправді годуються з одного гаманця. В цьому і є загроза майбутніх реформ та змін у державі – у розподілі сфер політичного впливу. Інформація про фінансування діяльності політичних партій має бути відкритою для загалу. І це важливо зараз. Фахівці з Уряду зазначають, що відповідний проект закону ще розробляється і до 1 листопада буде внесений на розгляд Верховної Ради України. Хоча, не є таємницею, що у Верховній Раді вже зареєстровано Проект Закону № 4846 від 12.05.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості фінансування політичних партій в Україні та передвиборної агітації» та на ознайомленні Проект Закону № 3709 від 29.11.2013 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо фінансування діяльності політичних партій)». Ці законопроекти вже розроблені, мають схвальні відгуки, можливо у деяких пунктах вони потребують доопрацювання, проте відкладати аж до 1 листопада – не доцільно. Я вважаю, що це питання є вкрай важливим і логічно, щоб Президент України відіграв провідну роль у розгляді цих законопроектів у якості пріоритетних.

Нова армія борців із корупцією

Відповідно до затверджених пріоритетів Уряду на 6 місяців, одним з них є створення щонайменше 4 нових державних органів – Антикорупційного бюро, яке матиме оперативно-слідчі функції, Національної Комісії з питань запобігання корупції, яка буде наділена лише превентивними функціями, невідомий новий орган - Державне бюро розслідувань та Інститут бізнес-омбудсмена. Кожна із цих новостворених структур матиме великий штат співробітників, вимагатиме значні державні кошти на утримання їхньої діяльності. Ми ж прагнемо того, аби чиновник був фінансово мотивованим і не спокушався на хабарі. Виникає питання, яким чином Уряд збирається забезпечувати роботу цих відомств? Ми дуже раділи, коли Генеральний прокурор Віталій Ярема звільнив 1700 співробітників. Так от, лише в Антикорупційному бюро планується штат у 1200 осіб. Деякі експерти стверджують, що на створення цих органів кошти можуть надати міжнародні донори. Не погано. Проте, сьогодні донор є, а завтра його немає, крім того, зарплату державний службовець повинен отримувати виключно з державного бюджету. А от достойна заробітна плата понад 3000 нових-старих держслужбовців і забезпечення діяльності органів влетить державі у копійку. З приводу антикорупційних органів: на мою думку, і на думку міжнародних експертів ГРЕКО, не є доцільним створення двох окремих структур по запобіганню та протидії корупції для виконання превентивної та слідчо-оперативної функції. Як показує практика більшості країн світу, ці функції можуть ефективно можуть поєднуватися в одному органі. І це буде набагато дієвіше.
Також, для полегшення ведення бізнесу планується створити інститут бізнес-омбудсмена. Це також штат людей та значні витрати з державного бюджету.  Зараз це не на часі. Це може бути пріоритетом на першу половину 2015 року.

Публічна служба за стандартами SIGMA

Що таке SIGMA? Support for Improvement in Governance and Management – Програма підтримки вдосконалення врядування та менеджменту – це один з найпрестижніших аналітичних центрів Європейського Союзу.  Він був створений  за ініціативою Організації економічного співробітництва та розвитку та Європейського Союзу. Програма працює з метою надання допомоги з модернізації систем державного управління у країнах Центральної та Східної Європи та відіграє ключову роль у підготовці країн-кандидатів до вступу у Європейський Союз. У планах Уряду передбачено підвищити стандарти роботи на публічній службі відповідно до норм цієї Програми. Так, до 1 серпня поточного року, планується подати до Парламенту нові редакції законів «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування». Однак, давайте не будемо популістами. По-перше, жоден з експертів не бачив нових проектів цих законів, щоб надати їм правову оцінку. По-друге, ніхто не бачив фінансово-економічне обґрунтування щодо того наскільки збільшаться видатки на державну службу з бюджету держави, після прийняття цих законів. Наступне, з яких резервних коштів будуть закладатися вимоги до мінімальної заробітної плати державних службовців, які мають бути закладені у проекті бюджету на наступний рік, який формується наприкінці кожного року? Тоді, як планує Уряд, з наступного року заробітна плата для державних службовців має відповідати стандартам SIGMA? Тому, на мою думку, за 6 місяців малоймовірно, що вони будуть прийняті. Ці стандарти - вкрай важливі у напрямі подолання корупції у сфері публічної служби, але давайте будемо реалістами. На сьогодні в Україні більше 300 000 державних службовців, а посадових осіб органів місцевого самоврядування під 100 000 тисяч. Хоча Президент і заявив про те, що Україні просто не потрібна така «армія» працівників, однак процес скорочення не такий швидкий, як би хотілось. На разі, якщо кожному з них підвищити заробітну платню хоча б на 2000 гривень, аби вона наближено відповідала стандартам SIGMA, то у бюджет на 2015 рік потрібно додатково закласти 800 000 000 гривень. З яких, цікаво, додаткових джерел будуть взяті ці кошти, якщо зараз держава перебуває на порозі фінансової кризи?

Контроль за розподілом бюджетних коштів

Останнє, що є важливим, це перевірка законності використання бюджетних коштів і приватизаційних процесів. Так,  Міністр юстиції Павло Петренко планує проводити моніторинг виконання закону про державні закупівлі, який був нещодавно прийнятий. Це планується робити у співпраці з правоохоронними органами та Держфінінспекцією. По-перше, до компетенції Міністерства юстиції не входить контроль за використанням бюджетних коштів, у будь-якому прояві. По-друге, усі вищезазначені завдання є пріоритетом №1 та їх щодня виконують Державна служба боротьби з економічною злочинністю МВС України, відповідні підрозділи по боротьбі з економічною злочинністю ГУБОЗ МВС України, а також Департамент контррозвідувального захисту економіки держави СБУ, у співпраці з Державною службою фінансового моніторингу та Державною фінансовою інспекцією під наглядом Генеральної прокуратури. Ми можемо мати питання до керівництва МВС, СБУ та Генеральної прокуратури, наскільки ефективно вони виконують свою роботу у цьому напрямі, але наділяти Мін'юст невластивими для цього міністерства функціями є помилковим кроком. Відтак, цю заяву Міністра юстиції Петренка можна вважати популістською та такою, що не буде ним виконана.

Як нещодавно казав Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у зверненні до народних депутатів України: «Досить приймати популістські закони, які потребують значних коштів з державного бюджету».  Не можна з цим не погодитися.

Висновок простий – потрібно ставити перед собою чіткі та реальні завдання, на які держава за ці 6 місяців матиме ресурси, а не ті, в яких зацікавлене окреме коло осіб, мета яких отримання чергових портфелів у новостворених органах та підрозділах або реалізація донорських коштів, які зазвичай виділяються лише на процес створення тієї чи іншої структури, а не на забезпечення їх подальшої діяльності.

На мою думку, на цей проміжок часу ми можемо виділити 3 чіткі завдання:

1) Якнайшвидше затвердження Президентом України Національної антикорупційної стратегії та, відповідно до неї, схвалення Урядом нової ефективної Державної програми щодо запобігання та протидії корупції.
2) Прийняття Верховною Радою України закону про фінансування політичних партій.
3) Прийняття Верховною Радою України закону про створення единого антикорупційного органу зі слідчо-оперативними та превентивними функціями, з таким штатом, який відповідатиме тим завданням, які стоять перед такою структурою.
Це ті кроки, які абсолютно реально якісно виконати за 6 місяців. І вони, безумовно, спричинять зрушення у напрямі подолання політичної корупції та зближення України з Європейським Союзом.
Що стосується зниження рівня побутової корупції, що також є актуальною проблемою, то тут першочерговим є впровадження 100% електронного урядування та удосконалення процедур надання адміністративних послуг.
Ось такими, на мою думку, повинні бути кроки влади на 6 місяців. І я переконаний, що у разі їх виконання, ми отримаємо бажані результати та підтримку суспільства діям Президента та Уряду.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: коррупция,корупція,реформа,реформы,корупція в Україні,Украина Корупция,Уряд України,антикорупційна політика
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.