Парламент не відповідає настроям українців - Борис Тарасюк

26 июня 2014, 16:08
журналіст, волонтер, видавець, голова Білоцерківської "Просвіти"
0
19
Парламент не відповідає настроям українців - Борис Тарасюк

Ексклюзивне інтерв'ю з народним депутатом

Народний депутат України Борис Тарасюк є провідним спеціалістом із питань міждержавних стосунків, а також парламентарем зі значним стажем. Він охоче поділився думками про ситуацію в країні й про діяльність Верховної Ради України. Не оминули ми й перспектив інтеграції України в європейські системи колективної безпеки.

-   У зв’язку з напруженою ситуацією на сході країни, які кроки потрібно здійснити вищому керівництву країни, для припинення розгулу сепаратизму?

-   Президент оприлюднив план мирного урегулювання, який складається із 14 пунктів. За його ініціативою відбулася зустріч з представниками влади Донецької і Луганської областей. Він планує продовжувати зустрічатися з елітою цих двох регіонів. Відомо, що він встановив телефонний контакт з Президентом Росії Володимиром Путіним і веде розмову про те, щоб припинити підтримку з боку Росії бандформувань і сепаратистів. Який буде результат зусиль Президента – важко сказати, але останнім часом ми отримуємо повідомлення про досить успішні операції сил АТО, і це вселяє надію, що ці два елементи, з одного боку  - рішуче придушення диверсійно-терористичних угрупувань, підтримуваних Росією, з іншого – мирні зусилля Президента, дадуть бажаний результат.

-   Багато хто закидає Петру Порошенку те, що він встановив зв’язок з Володимиром Путіним, чи буде мати це якийсь результат, знаючи ставлення Путіна до України?

-   Як людина, яка бере участь у розвитку взаємин з Росією ще до відновлення державної незалежності України, можу стверджувати, що росіяни – ненадійний, небезпечний партнер, з яким треба бути дуже уважним і не дати підпорядкувати свої інтереси інтересам Росії.

- Агресія Росії наближає чи, навпаки, віддаляє Україну від НАТО?

- Швидше за все, ситуація складніша. Суспільна думка стає більш прихильною до членства в НАТО. Останні цифри підскочили до 47% підтримки такого кроку в порівнянні з 19%, які були до агресії. Тобто Путін опосередковано допоміг українцям усвідомити, що НАТО є реальним гарантом безпеки України. Що стосується самих країн членів НАТО, то ентузіазму там не спостерігається у зв’язку з перспективою членства України в Північно-Атлантичному союзі. Більше того, вони якось подалі тримаються від обіцянок, даних нашій країні про перспективу членства. Щодо внутрішньополітичної ситуації, то, на жаль, всі мої спроби, починаючи з 3 березня, коли я вніс законопроект, який передбачав відновлення курсу на вступ в НАТО, не зустрічають підтримки у Верховній Раді. Нам потрібно на законодавчому рівні відновити рух в систему колективної безпеки, потім подача заявки на приєднання до Плану дій щодо членства (ПДЧ), і після нормалізації ситуації на сході необхідно провести кардинальне реформування силового сектора і Збройних сил України. Лише після цього можна серйозно розраховувати на приєднання України до НАТО.

- В довгостроковій перспективі Росія програє геополітично, бо вже у Фінляндії заговорили про відмову від нейтралітету?

- В геополітичній перспективі Росія неодмінно програє. Попри всі потуги Путіна набути статус наддержави, Росія набуває статус держави-агресора, диктатури, тоталітарної держави, яка потрапляє у дедалі більшу політичну ізоляцію. Що стосується можливої відмови Фінляндії від нейтралітету, то це означає, що вони зважили на появу нового агресора в Європі, й думаю, що це буде логічний крок для Фінляндії. Я знаю, що такі ж дискусії ведуться і в нейтральній Австрії, але для Фінляндії такі розмови більш актуальні зважаючи на спільний з Росією кордон.

- Було декілька подій, які викликали неоднозначну реакцію в суспільстві. Зокрема, дуже натужно в Раді приймалися закони, які передбачають кримінальну відповідальність за фінансування сепаратизму. Як Ви вважаєте, потрібно розпускати парламент і оголошувати позачергові вибори, оскільки фракція КПУ та Партії регіонів явно працюють не на Україну?

- Однозначно, з нинішнім складом, де існувала більшість Партії регіонів і комуністів, тепер можна сміливо говорити, що ці антиукраїнські зрадницькі партії й досі залишаються антидержавницькими і відкрити чи приховано підтримують сепаратистів-терористів, треба міняти склад парламенту, який не відповідає настроям суспільства. Настрої суспільства висловлені шляхом підтримки кандидатури Президента Порошенка. Дострокові вибори мають відбутися, і в Президента є важелі впливу й інструменти, щоб оголосити ці вибори. Все залежить від нього, хоча в парламент подано проект постанови від трьох фракцій про саморозпуск Верховної Ради. Він швидше має політичний контент, ніж юридичний. Юридично Конституція не містить такого положення, яке передбачає саморозпуск Ради, але, як я наголошував, такі інструменти є у Порошенка. Якщо це відбудеться, тоді позачергові вибори стануть реальністю у вересні-жовтні поточного року. Існує думка, що вибори мають бути призначені разом із виборами до місцевих рад, які призначені на осінь наступного року. От між цими двома датами я б шукав імовірну дату позачергових виборів.

- Багато хто з громадськості, журналістів кажуть, що фінансування українській армії недостатньо, й навіть ті кошти, які були зібрані населенням, не можна освоїти через забюрократизовану систему тендерів. Чи не потрібно вносити у Верховну Раду закон, який спростив би військові закупки?

- Проблема в тому, що існує неповороткість і забюрократизованість військового відомства, і з цим потрібно закінчувати. З другого боку, в сесійній залі немає підтримки колишніх і нинішніх регіоналів. Але обов’язково потрібно робити зміни у законі про держзакупівлі в тій частині, де мова йдеться про АТО і переозброювати нашу армію.

- Чи необхідно всім військовим АТО надавати статус учасника бойових дій і підвищене матеріальне винагородження?

- Я вважаю, що люди, які ризикують і віддають своє життя, повинні мати гарантії, і сьогодні такі гарантії Президент надав. Це дуже важливо, особливо в контексті  втрати людських життів. Але, на жаль, тут багато бюрократії також, і вона повинна бути припинена чиновниками Міністерства оборони та внутрішніх справ. Неподобством є те, що з’явилися публікації, де йдеться, що навіть члени сімей тих урядовців, які пішли добровольцями на фронт, скаржаться, що їхні чоловіки не отримали статус учасника бойових дій. З цим треба закінчувати негайно і не допускати бюрократії.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: народний депутат,Борис Тарасюк
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.