Мовою патріотизму, а не сили…

17 апреля 2014, 13:05
Журналист, политолог
0
69

Створення Народного руху опору наразі є завданням №1 для всіх активних політиків. Підтвердження цьому – нездатність частини українських збройних сил виконувати присягу на вірність Україні.


Про дану проблему говорили ще під час активної фази подій на Євромайдані: мовляв, патріотичний дух серед військових та органів внутрішніх справ досить крихкий, а українська армія – розвалена та деморалізована.

Мабуть, така теза не зовсім відповідає дійсності: згадаймо подвиги українських військових у Криму, багато з них – дійсно готові були до останнього виконувати свій обов’язок та захищати країну. Проте слід розуміти, проти якого ворога ми ведемо війну: це підготовлені диверсанти із багаторічним досвідом роботи у гарячих точках. Люди, які вміють вбивати і вчилися це робити на професійному рівні.

Ще одна проблема обороноздатності нашої країни – відсутність комунікації. Українську владу скільки завгодно можна критикувати за неспроможність віддавати накази, проте їх ще має хтось виконувати. Яскравий приклад - останні події біля поселення Пчолкіно, що поблизу Краматорська, де українські десантники без бою здали зброю та 16 одиниць броньованої техніки невідомим людям (вочевидь, це могли бути сепаратисти). Вочевидь, далеко не всі українські військові готові воювати, а тим паче – виконувати накази.

Тому, ідея створення Народного руху опору зможе не тільки підняти моральний дух армії, але й зміцнити обороноздатність нашої країни, «очистити» ряди Збройних сил і наповнити їх справжніми патріотами. В Шотландії колись говорили, що навіть 100 патріотів, озброєних палицями та камінням можуть налякати десятитисячне військо, особливо, якщо вони обороняють від загарбників свою землю. Шотландці знають, про що говорять.

При цьому українці повинні зрозуміти: діяльність Росії на теренах України по захопленню її території – це війна нового типу. Фактично, на тлі відсутності офіційних військових підрозділів, відбувається поступове захоплення ключових населених пунктів у східних областях країни. Отже, діяти в таких умовах необхідно по-новому, майстерно знешкоджуючи диверсантів.

Наразі головне завдання – хто саме зможе фахово очолити та координувати дії Народного руху опору. Громадян України всі ці тижні непокоїло одне запитання: невже на теренах 45-мільйонної країни, не знайдеться 100 патріотично настроєних офіцерів-професіоналів, які б могли швидко і надовго заткнути рота окупанту? І майже ніхто не сумнівався – такі люди є, і їх потрібно негайно підключати до роботи.

Чому цього досі не зробив уряд – залишається відкритим питанням. Однак цими днями ініціативу Юлії Тимошенко про створення «народного ополчення» відгукнулися справжні професіонали. Вочевидь, як би не критикували та не містифікували діяльність Юлії Володимирівни, її менеджерські якості годі перевершити будь-якому із нинішніх політиків.

Вчора її позицію розкритикував ще один рейтинговий кандидат у президенти – Петро Порошенко. Мовляв, завдання політиків – говорити із людьми, пояснювати їм ситуацію, а створення «рухів опору» - популістська забавка. Мабуть, Петро Олексійович свого часу прогулював лекції з всесвітньої історії: адже важко назвати «забавкою» те, що свого часу робив Шарль де Голь, очоливши французький Рух опору зі звільнення Франції від німецько-фашистських загарбників. До речі, саме де Голь став першим французьким президентом, що згодом очолював країну 10 років поспіль – французи не сумнівалися у його авторитеті і здатності керувати та розбудовувати державу. Довіра людей здобувається здатністю до рішучих дій, а не пустопорожніх розмов.

Однак війна – чоловіча справа. Ось чому штаб Народного руху опору (НРО) зголосилися очолити шестеро відомих патріотів та професіоналів, здатних налагодити обороноздатність країни у критичних обставинах. Серед них – Геннадій Абрамчук - колишній командир київського полку спецпідрозділу «Беркут» у 2004 році, який відмовився виконувати злочинні накази тодішньої влади та публічно заявив, що силовики під його керівництвом не воюватимуть із власним народом. Він також жорстко засудив дії «беркутівців» під час революційних подій на Євромайдані, назвавши їх непрофесійними.

Допомагати в організації руху опору колишньому спецпризначенцю буде його колега з Всеукраїнської громадської організації "Координаційний центр Громадської безпеки України" Павло Патарецький. Саме на основі цієї організації створена ще одне професійне об’єднання ветеранів українських спецпідрозділів та організації суспільної безпеки України під назвою «Хорт». Головна мета організації - допомогти забезпечити цілісність країни, безпеку її громадян та охорону внутрішнього правопорядку. Станом на 25 березня в лави «Хорту» налічували 700 патріотів, що вже допомагають українським прикордонникам та іншим силовим структурам у Херсонській, Запорізькій та Миколаївській областях.

Боротьбою із диверсантами у штабі займатимуться троє колишніх розвідників. Наймолодший з них - екс-голова Головного управління розвідки Міноборони України у 2003-2008 роках Олександр Галака. У далекому 1996 році у воєнну розвідку його привів ще один легендарний військовий діяч, що долучився до створення штабу Народного опору - Олександр Скіпальский. Пан Скіпальський - людина, що стояла у витоків створення української розвідки з 1992 року, а також очільник Служби безпеки України (1997-1998рр.). Ще одна легенда професійної української розвідки – генерал-лейтенант Микола Мельник – долучиться до команди штабу в якості спеціаліста з анти диверсійної діяльності окупантів.

Розбудовою мережі командних пунктів у штабі Народного опору займатиметься колишній офіцер СБУ, а нині – державний діяч Сергій Бондарчук. Саме під час його головування в «Укрспецекспорті» у 2008 році в розпал збройного грузино-осетинського конфлікту Україна продала зброю Грузії, в той час як інші країни відмовлялися це зробити. Завдяки цьому була укріплена обороноздатність Грузії.

Безумовно, ключовим питанням діяльності НРО залишається її інтегрованість до військових та правоохоронних сил, а також питання законності озброєння такого формування. Загальновідомо, що Конституція України не передбачає створення альтернативних збройних формувань загально мобілізаційного характеру, окрім Національної гвардії, що все ж таки, підпорядкована Міноборони.

Проте нові реалії диктують і нові правила. Ще одним не типовим елементом теперішніх українських подій є реакція людей та готовність діяти – саме ці якості українці здобули під час революції на Євромайдані. Українці не хочуть чекати і прагнуть захистити свою країну. Здатність до самоорганізації та розрахунок на власні сили – ось запорука перемоги у «невидимій» війні проти військової агресії Росії. Проблема озброєння перед обличчям небезпеки втратити країну – це питання технічного характеру, яке, враховуючи професіоналізм очільників штабу НРО, вдасться швидко і ефективно вирішити.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Выборы Президента Украины,Юлия Тимошенко,СБУ,сепаратизм,Владимир Путин,Петро Порошенко
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.