Україну врятує лише полковник Гриценко...

12 апреля 2014, 18:59
Журналіст, письменник
2
287

Це не передвиборний піар, бо до 25 травня Україне може й не дожити, якщо на зміну місіонерському поклонінню перед сильним не прийде гордість і рішучість знаючих людей...

Ні, все таки пастори мають читати проповіді пастві, яка вірить йому, котра живе в одному з ним віртуальному світі. А ніяк не управляти державами. Позаяк Україна все таки не секта, а великий і вільний народ, географічний простір під котрим вороги нашої незалежності і суверенітету буквально розривають на шматки, привласнюючи величезні території вільної держави, тероризуючи цілі регіони. Протестантське, чи православне християнської традиції  місіонерство, яке сповідує наш, так би сказати, випадково обраний у верховні головнокомандувачі нинішній вождь і правитель, ну, ніяк не підходить на роль пануючої ідеології захисників і оборонців цілісності держави, пропонуючи щоразу підставляти іншу щоку, коли  заплювали, чи понівечили першу.

В України вже відібрали, загарбали від віків традиційно пов'язаний із материковою територією півострів Крим саме через фатальну, антинародну, як на мене, то і кримінально переслідувану  політику НЕ СПРОТИВУ АГРЕСОРУ, євангельського лінивого, дрімучого пацифізму. Помилкової, згубної поведінки мовчазного підкорення волі зла.

Сталося це й тому, що однією з «кАманд», яка ви добре знаєте керується ким, на ключову роль у силовому блоці було висунуто і через коліно затверджено у парламенті людину, котра, як може скластися враження із публікацій у Фейсбуці, у різноманітних блогах, прийшла на пост керівника міністерства лише задля того, аби мати під руками найсвіжіші новини із розділу криміналу та нещасть. Це, до речі, навіть помітив неприйнятний як на роль того, кого б варто було мені цитувати тут вам - пан Кернес. Але коли правий навіть твій антигерой, то чому цього не визнати заради справедливості.

Так ось, цей претендент на папаху міні-хемінгуея у царині фейсбук-виплювів, схоже, абсолютно завалив роботу МВС, і нічого іншого, як стрімкого погіршення ситуації на цьому напрямку очікувати не можна. Мізерні групки бойовиків, озброєні  автоматами, пересуваються Донецьком і буквально знічев’я штурмують, то телевізійні центри, прокуратуру, захоплюють крупні міські управління міліції, вилучаючи звідти сотні стволів вогнепальної зброї. Роздають її просто таки перехожим на вулиці. Що це, як не відверта підготовка до збройного повстання, переслідувана законом. А пан Аваков із армією у 320 тисяч (!) штиків десь заховався і відлежується. Жодного пороху від тих, хто повинен би поставити розбійників на місце…Хіба ж ми не знаємо, що БЕЗНАКАЗАННІСТЬ ЛИШЕ ПРОВОКУЄ НОВІ ЗЛОЧИНИ!!!

Від верховного головнокомандувача що ми чуємо: тільки нічого не перечити сепаратистам, не допустити  зіткнень, кровопролиття. Це гріх. Потрібно лише вести діалог. 

Із ким вести діалог?

Сперечатися, погоджуватися, йти на компроміс можна тоді, коли є з ким.  Легко було домовлятися з Майданом навіть тоді, коли там одночасно знаходилося мільйон і більше людей. Бо то був справді український народ, повсталий проти ненависної влади злодіїв і розтягаїв, чиновників корупціонерів, крадіїв міліціонерів, продажних прокурорів і нечесних суддів. А зладитися з тисячною групою, яка збіглася за дармовою «хавкою» в ці години під, приміром, Донецькою ОДА хіба можна, коли там основний елемент це напівп’яний люмпен, а ще частина контингенту - завезені з російської сторони «туристи» з військовими білетами, зданими на зберігання у в/ч підпорядкування ГРУ ГШ ЗС РФ на час проведення операції в східних областях України?

Із ким, даруйте, розмовляти, якщо на вулиці виходять опоясані власівськими штандартами справжні колорадські жуки, які вимагають проведення референдуму щодо приєднання до тієї держави, в якій і мітинги, і референдуми, і навіть виходи на вулиці в одне місце значної кількості людей карається тюрмою? Приклад справжнього, практичного когнітивного дисонансу, якщо не сказати дивного психозу за кремлівські гроші…

Іншими словами, люди від «Батьківщини», яким довірили найбільш відповідальні пости в державі, за моєю оцінкою подій, виявилися професійно непридатними. І кожен день із відтягування заміни їх на справжніх бійців-патріотів, це шлях до втрати нашої державності і нації. Дорогі побратими, як би потім усім нам, українцям, не виявилося пізно кусати лікті…

Вважаю, що такою людиною, яка б сповна могла б взяти на себе роль лідера на вирішальному етапі боротьби за територіальну цілісність держави повинен стати народний депутат України АНАТОЛІЙ ГРИЦЕНКО.  До речі, він іще з часів Майдану висловлював свою суб’єктивну думку з приводу того, як розвивалися події щодо оборони цитаделі повстанців у центрі столиці, різко критикував тих, хто наввипередки бігав на переговори за першим помахом руки з Банкової, котрі підписували з Януковичем якісь там ганебні угоди на співпрацю. Кремль і по нині тицяє Україні під носа: ви ж підписали щось там 21 лютого…

 За цю прямоту відвертість і чесність  пана Анатолія навіть не допускали до сцени Майдану. Протестуючи проти угодницької позиції «Батьківщини» він вийшов із цієї фракції у період останніх бурхливих подій, формування керівних кадрів держави, чим тут займалися з особливим захопленням, пієтетом. Відверто й ганебно проштовхуючи на владні вертикалі своїх людей і симпатиків, налагоджуючи нові канали відкатів і надприбутків. За чотири роки без влади, в опозиції, проголодалися за мільярдними надходженнями…

Гриценко не проста солідна армійська постать, кому скомандуєш, він не обдумавши виконає загадану вправу. Навпаки – це глибоко мисляча, як на мене, стратегічно націлена, тактично підготовлена людина, котра якраз найбільше потрібна Україні для такого як нині вельми складного, драматичного, відповідального часу. Я вже не буду підкреслювати рівень його фахової підготовки, ви це можете вичитати  самі ось тут. А також тут.

Мене найбільше приваблює розважливість, аналітична складова постаті цієї людини. Фахівця в царині військової оборони, відстоюванні інтересів своєї сторони.

Не забуваймо, що фактично А. Гриценко всі дні, коли ганебно під проводом О. Турчинова, І. Тенюха здавався Крим, і криком кричав, і лаявся з усіма, погрожував ініціаторам гнилого відступу з півострова майбутньою кримінальною відповідальністю, але його голос, на жаль, танув у натовпі схвалень і одобрямсів щодо загальної капітуляції частини території держави.  Розгублені люди також не знали кому вірити, за ким йти.

Можливо, годі сліпо слідувати за новоявленими Гапонами? Знаєте, ніде у світі  попи і попики не створили раю на землі, окрім для себе самих. Навіть в ісламському Ірані, де вони знаходяться при владі ще, здається, з 1979 року… .

Тому відповідальним за долю держави людям потрібно згуртуватися довкола кандидатури рішучого і відповідального Анатолія Гриценка, якому мають бути створенні всі умови для отримання важелів управління порятунку цілісності держави на нинішньому етапі. Скликайте, хлопці, Майдан, дійте через Верховну Раду. Створюйте при в.о. глави держави Стратегічний штаб оборони держави, але ним неодмінно має керувати єдина досвідчена військова людина з числа серйозних і відомих в Україні людей – справжній патріот Анатолій Гриценко.

Що швидше буде здійснена ця рокіровка, тим більше у нас шансів врятувати державу і вижити. Так само, як і має негайно відбутися зміна в силовому блоці. Ще тиждень такої розрухи і можна зливати воду. Або вмирати під танками загарбників…

Слава Україні! Героям Слава!

ПС.

До речі, це не агітка. Не передвиборний фінт. До виборів 25 травня ще надзвичайно далеко. Про них просто ще рано говорити. До них Україна може, не приведи Боже, і не дожити, якщо подібний бедлам і далі буде творитися в державі при мовчазній згоді вищого керівництва. А ось про порятунок країни якраз вчасно подумати саме в тому ключі, який я пропоную…


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.