Не лише влада, а й деструктивна позиція львівян спровокувала кризу.

Влада думає, що нинішня ситуація нічим не відризняється від ситуації в 2004 році і хто кого перехитрить, кого підтримає більша кількість закордонних посередників, той і отримає більше влади.

Переговори у такому вигляді є малоефективними і можуть лише тимчасово зупинити ескалацію конфлікту, при умові, якщо люди побачать бажання домовлятися і йти на компроміси, а ще можуть бути передумовою створення більш широкого майданчика для довготривалого процесу конструктивних переговорів і напрацювання нових правил гри. Група переговорників зі сторони опозиції значно слабкіша, на них тиснуть відкриті кримінальні справи і вони представляють інтереси далеко не всіх учасників конфлікту. Я і сам часто помічав, а колишній голова ВР лише підтвердив, що і опозиція не завжди конструктивна і, можливо несвідомо, але підіграє владі.

Склад групи учасників переговорного процесу зі сторони влади яскраво свідчить, або про нерозуміння того що відбувається, або про небажання і страх розпочинати змістовний діалог. Портнов це один з архітекторів нинішньої системи, яка опирається на силовиків, блокує усі ініціативи і тому є неконкурентоздатною в ринкових умовах, я б його назвав представником генпрокурора, а міністра юстиції я б назвав адвокатом президента (в 2004 представляла інтереси президента в судах). Третій теж не звик до компромісів і публічних діалогів за круглими столами і це він неодноразово доводив. Зрозуміло як і про що будуть вести діалог ці люди і чиї інтереси будуть захищати. Вони думають що нинішня ситуація нічим не відризняється від ситуації в 2004 році і хто кого перехитрить, кого підтримає більшість закордоних посередників той і отримає більше влади. Також потрібно мінімізувати вплив на переговори премєра з його: наступати, блокувати, да пашлі ви і   деяких проросійських політиків з їх: розвести як котенят. Вони вважають себе найрозумнішими, довели нездатність йти на компроміси і постійно намагаються монополізувати вплив на президента, на ВР, на внутрішню і на зовнішню політику країни, і на всю владу. І я думаю що справа в тому що вони просто не розуміють своїх опонентів, які молодші за них на 30 років і думають зовсім інакше, це стосується генпрокурора і частково навіть президента, в яких простежується конфлікт зі своїми ж молодшими однопартійцями. І це більше схоже на конфлікт поколінь, а не на конфлікт між владою і опозицією. 

Силовики теж не зацікавлені у змінах, тому потрібно мінімізувати їх вплив на переговори. Саме вони нівелюють вплив і руйнують незалежність усіх гілок влади: виконавчої, законодавчої, судової і роблять своїми заручниками, поступово прищеплюючи їм стокгольмський синдром (про пересічних громадян мова вже не йде, а бюджетники, яких виганяють на мітинги в Харкові і в інших містах - це яскравий приклад дії стокгольмського синдрому). І чим сильніше буде накалятися ситуація, тим більшою буде залежність усіх гілок влади від міліції, яка нібито їх захищає, від прокурорів, які сажають затриманих тією ж міліцією і від мінюсту, який захищає драконівські закони.

Регіонали взяли під повний контроль більшість територій півдня і сходу. І навіть, якщо будуть назначені перевибори і вони втратять частину влади, всерівно вони залишаться у виграші в порівнянні і з 2010 роком і тим більше з 2004. Вони розширили свій вплив далеко за межі Донбасу і отримали інвестиції і контракти з Китаю і Росії, а з ними і безбідне життя своїх виборців на кілька років вперед. Чим не можуть похвалитися жителі західних регіонів.

Тому регіонали й далі будуть жорстко гнути свою лінію, в них міцні тили з багатими промисловими регіонами, а усім іншим нема чого втрачати і вони хочуть самі хазяйтуати у своїх землях і змусять владу дослухатися до них. Цей конфлікт змусив заговорити людей в регіонах. Люди хочуть щоб місцева влада захищала їх інтереси, а не кормила обіцянками, а зараз вони і міліція, яка їх захищає є лише заручниками ПР і не потрібно їх бити і принижувати. Є проблеми з місцевою владою на Житомирщині, Черкащині і в деяких інших областях. Заговорили представники влади на сході і півдні, вони бояться втратити  переваги, які вони отримали від ПР за свою лояльність і бояться прозорості при розподілі бюджетних коштів. Підприємства півдня і сходу отримали контракти з Росією і зрозуміло куди буде направлена переважна більшість коштів з російських кредитів, а повертати їх буде уся країна. В переговорний процес потрібно залучати представників західних, центральних, східних і південних регіонів. Нажаль, не обійтися і без  представників великого бізнесу. Цей процес має бути безпреривним, а влада спочатку спробувала розігнати майдан залякавши людей кримінальними справами, а тепер намагається тянути час. На їх стороні великі ресурси, армія силовиків і мороз. Позачергова сесія назначена не на понеділок, а на вівторок, хоча за таких умов могли б зібратися і в неділю.