НАВІЩО УКРАЇНІ РИНОК ЗЕМЛІ?

8 июля 2011, 06:24
физик, социолог
0
983
НАВІЩО УКРАЇНІ РИНОК ЗЕМЛІ?

. ПОЛЕМІЗУЮЧИ З О. Й. ПАСХАВЕРОМ.

.

Оскільки влада не обтяжує себе тим, щоб оповістити громадян про причини необхідності проведення реформ, їх напрямок та цілі, то виявляти ці чинники реформ громадяни змушені обхідними шляхами. Саме так ми і вчинимо, аналізуючи коментарі, що дав Західній інформаційній корпорації 2 березня цього року директор Центру економічного розвитку О. Й. Пасхавер.

Але перед тим зробимо декілька важливих зауважень. Земельний ринок в Україні вже достатньо розвинутий і докази цього довго шукати не доводиться. Перше, на що натрапляєш в Інтернеті – "Український земельний ринок" – інформаційно-аналітичний портал, який здійснює за вашим бажанням на земельній біржі "Пошук об'єкта", "Додати оголошення". Також через цей портал ви можете відвідати "Земельні торги", взнати "Ціни на землю" і ще зробити багато чого такого, що можливо зацікавить і правоохоронні органи.

Далі слід відзначити, що позиція української бюрократії, як і у будь-якому питанні, так і відносно запровадження ринку землі, – загальний одобрямс позиції стернового і визначається словами: "Від запровадження ринку земель Україна тільки виграє". Що правда, взнати від бюрократів хто така Україна – неможливо. Але і ми тут не вчорашні і добре знаємо, що бірюки мають на увазі себе і багатіїв, коли кажуть Україна.

Друге, у відповідності із чинною Конституцією запровадити ринок землі в Україні можливо лише за згоди її громадян, наявність якої встановлюється загальноукраїнським референдумом.

Трете, право власності на засоби виробництва, в тому числі і на землю, цікавить громадянина тому, що як правило з ним поєднується право привласнення додаткової вартості.

Взявши все це до уваги, звернемося до позиції в питані запровадження в Україні земельного ринку  відомого економіста О. Й. Пасхавера. Як це не дивно, але на цей раз його думка майже дослівно співпала з думкою стернового: "Як тільки земля почне продаватися це швидко підвищить ефективність сільського господарства". Але такого зв’язку між перетворенням землі на товар і зростанням ефективності сільського господарства не знає світова економічна наука, а О. Й. Пасхавер не навів жодного доказу на користь існування висловленої ним залежності. Тож будемо вважати ці його слова приватною думкою, яку необхідно доводити.

На протилежність цьому, загально відомо, що власник з легкістю неймовірною погоджується розлучитись із своєю власністю, як тільки йому надані переконливі гарантії привласнення додаткової вартості. З огляду на це збирачу додаткової вартості (капіталісту) навіть краще мати землю в оренді і безпосереднє право привласнювати додаткову вартість, яка виникає із виробництва на цій землі, а ніж землю у повній власності, і через це опосередковано реалізовувати привласнення  додаткової вартості. Це краще хоча б тому, що орендар у будь який час може відмовитись від оренди землі,  а власник зможе позбавитись  землі тільки тоді, коли зможе її продати. То чому ж уряд Януковича-Азарова з натхненням вартим кращого застосування так наполегливо нав'язує Україні ринок землі?

Як бірюки зізналися самі, одна з причин полягає у тому, що Україна, тобто вони, виграють від перетворення власності на землю із виключної власності українського народу - громадян України на приватну. Відомо, що процес такого перетворення називають приватизацією. Ми вже вдруге бачимо, як під лозунгами впровадження ринкових відносин, бірюки проводять приватизацію.

Палким прихильникам приватної власності нагадаємо, що перша приватизація завершилась так, як ми і попереджали: "Замість обіцяного бірюками, – розподілимо все порівну, і від того виграють всі, – у підсумку маємо тільки те, що і могло бути, - жменьку власників (бюрократів-капіталістів) і позбавлену власності на засоби виробництва абсолютну більшість громадян. Те ж саме матимемо у підсумку запровадження ринку землі: абсолютна більшість землі буде знаходитись у власності жменьки бюрократів-капіталістів, а абсолютна більшість громадян буде позбавлена землі. Доказом цього є світовий досвід: ніде не є інакше. А солодкі урядові пісеньки розраховані на заколисування недосвідченої  частини громадян. Шкода, що високопрофесійний економіст О. Й. Пасхавер приймає участь у цьому бюрократичному хорі.

Але, можливо, за ради підвищення ефективності сільського господарства, слід погодитись на позбавлення землі? О. Й. Пасхавер каже: "В економічному плані, як тільки закінчилась масова приватизація підприємств (приблизно у 1998 році), у 2000 почався ріст виробництва. Я думаю, що тут буде те ж саме". У констатуючій частині О. Й. Пасхавер каже правду, тільки не всю, і тому помиляється в прогнозі. Вся правда полягає у тому, що поряд з зазначеним О. Й. Пасхавером відбулась  і продовжується і по цей день руйнація виробничих сил: зникли і продовжують зникати фабрики, заводи, шахти, ферми, одним словом, все, що не здатне працювати в нових економічних умовах. Оце – вся правда і такою ж вона буде по відношенню до землі, тільки з однією суттєвою правкою. Для промислового виробництва ринкові відносини запроваджувались, а земля стає офіційно товаром вже в межах ринкових відносин і значного ступеню розвитку неофіційного ринку землі. Є всі підстави, і перш за все тривалість знаходження в ринкових умовах, вважати, що всі землі, які здатні бути обробленими в сучасних економічних умовах, вже обробляються, а ті що не здатні – стоять захаращені і це не змінити наданням ринку землі офіційного статусу.

Не враховуючи цього, О. Й. Пасхавер твердить: "Якщо в Україні запрацює ринок землі, ситуація на продовольчому ринку суттєво покращиться – але лише в тому випадку, якщо держава не почне знову грубими методами регулювати виробництво продукції і ціни на продаж". Що означає покращення ситуації? Стане більше товарів? Так їх і сьогодні не мало. Товари стануть дешевшими? Але для цього не видно підстав. Враження таке, що відбувається безсоромна агітація, коли всі засоби, в тому числі, і відверта неправда згодиться. Крім того, відносно методів державного регулювання відомо, що достатньо визначити розмір зарплати, а все інше відрегулює ринок і ніякі юридичні закони в остаточному рахунку йому не завадять зробити це.

Таким чином, серед економічних чинників не існує таких, з яких випливає необхідність запровадження ринку землі. Спробуймо пошукати серед політичних! Так, міністр аграрної політики і продовольства Присяжнюк, а за ним і президент України, сказав: "Ми констатуємо, що ринок землі - це не обов'язково продаж і, звичайно, не обов'язково купівля. Власник паю вносити частку до спільного підприємства з іноземцем не матиме права, фермер також не матиме права. Іноземці не матимуть права купувати землю".

Звичайно, міністр, а президент тим більше, може констатувати все, що йому заманеться. Головне, щоб об'єктивні закони економіки з цим погодились. Але за цими словами, якими автори вмовляють погодитись на запровадження ринку землі, виразно видно вуха віслюка, тобто ганебного бюрократичного задуму із двох актів. У першому землю мають право купувати тільки громадянам України, а зможуть виключно бюрократи-капіталісти. Переважна більшість селян загнані сьогодні навіть не в бідність, а в убогість, і тому змушені будуть обставинами непереборної сили один раз продати за безцінь свій пай, і вже ніколи не матимуть землі. Через такі акти купівлі-продажу бюрократи-капіталісти стануть майже за безцінь власниками великих земельних ділянок і будуть чекати другого акту.

В другому акті у багатющій українській мові будуть знайдені слова для обґрунтування запровадження вільного для участі всіх (і іноземців) ринку землі. Після запровадження такого ринку землі, ціни на неї зростуть до захмарних у порівнянні з тими що були перед тим. Після цього бюрократи-капіталісти досягнуть своєї мети: продадуть землю і отримають бажаний надприбуток.

Ото і вся реформа? Та, ні. Здирництво з народу буде масштабніше. Під весь цей гомін навколо купівлі продажу землі крім існуючих бюрократичних контор буде утворено ще декілька: земельний банк, управління кадастру, служба запис дня, служба випис дня, служба перепис дня і т. д., і т. п.

Але все це на користь жменьки громадян, бюрократів-капіталістів. А що іншим? А нічого. Отож вирішуйте самі, – хто така Україна (ви чи вони)? – навіщо Україні ринок землі? – Може заощадимо на референдумі, нових контора-годівницях бюрократів і обійдемось орендою?

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.