Руйнатори МАФІ під «крилом» столичних прокурорів

12 июля 2016, 15:30
Журналист
0
21

Руйнатори МАФІ під «крилом» столичних прокурорів, або «Славна» епопея подружжя Подолєвих

Подружжя Ігор та Олена Подолєви – це таки справжня «п'ята колона» в Торгово-промисловій палаті України. Адже понад два роки тривають відчайдушні спроби рейдерського захоплення найбільшої громадської організації бізнесменів нашої країни цілою «армією» «одеського жигана в крокодилячій куртці» Олександра Дубового в складі ручних нардепів та маріонеткових правоохоронних органів. І Подолєви сьогодні – у перших лавах цієї безславної когорти. Більш докладно про це ми вже розповіли читачам в матеріалі «Рятівна шаланда подружжя Подолєвих» (http://korrespondent.net/url.hnd?url=https%3a%2f%2fslivanews.wordpress.com%2f2016%2f03%2f11%2f%25D1%2580%25D1%258F%25D1%2582%25D1%2596%25D0%25B2%25D0%25BD%25D0%25B0-%25D1%2588%25D0%25B0%25D0%25BB%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B4%25D0%25B0-%25D0%25BF%25D0%25BE%25D0%25B4%25D1%2580%25D1%2583%25D0%25B6%25D0%25B6%25D1%258F-%25D0%25BF%25D0%25BE%25D0%25B4%25D0%25BE%25D0%25BB%25D1%2594%25D0%25B2%25D0%25B8%25D1%2585%2f) Але нині поставимо питання інакше: кого, а, головне, чому захищають в цій ситуації шановні прокурори Київської місцевої прокуратури № 10, в надрах якої зараз перебувають дві, ну, дуже вже цікаві кримінальних справи, пов'язаних з шахрайською діяльністю Подолєвих. Настільки, що днями наш кореспондент наніс попередній візит до цієї прокуратури.

 

Що під «сукно» та чому «зелене світло»

Про подробиці візиту трохи згодом. А зараз пояснимо його суть та мету. Бо вже тривалий час дехто з прокурорів Київської місцевої прокуратури №10 Шевченківського району столиці опікується-займається двома кримінальними справами прямо протилежного напрямку. Автором однієї з них виступає сама Олена Подолєва. Об'єктом атаки фінансової шахрайки стала Торгово-промислова палата України в цілому на чолі з її президентом Геннадієм Чижиковим за буцім-то її незаконне звільнення з роботи та буцім-то пограбування її кабінету, де вона, чесна й непідкупна леді перебувала в якості почесного консульства Східної Республіки Уругвай. За нашими даними, оця від початку й до кінця брехлива горе-справа перебуває на контролі в прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Богдани Анатоліївни Гордієнко.

А от другий кримінал, чий опікувач в прокурорських надрах нам поки ще невідомий, вже ніякий не «горе», а самий, що не є, справжній. Адже ініційований він дочірнім підприємством ТППУ, приватним «вишем» ‑ Міжнародною Академією фінансів і інвестицій (МАФІ) проти фінансових махінаторів Подолєвих, які останні роки напередодні Революції Гідності по черзі перебували на посаді ректорів вузу. І розгорнута ця справа за те, що панове Ігор та Олена Подолєви майже вщент розграбували ввірений їм заклад, довівши його до фактичного банкрутства.

І от щойно обидві справи, після досудового слідства в міліції, опинилися в вищеназваній прокуратурі, з ними почали відбуватися дивні речі. Чомусь справа проти подружжя Подолєвих затягується й з неї не проводиться жодних слідчих дій. Натомість справі за заявою «ображеної» леді Подолєвої дали, що називається, «зелене світло». Весь час в її рамках викликаються на допит все нові свідки. Й обростає вона все новими, цілком брехливими подробицями. І це при тому, що досудове слідство в міліції, як не рвало на собі сорочку, так і не встановило складу злочину в діях працівників Торгово-промислової палати під час звільнення Олени Подолєвої з посади віце-президента об'єднання підприємців. Але… прокурор Гордієнко якимось там «макаром» щось там «встановила», мабуть, всупереч «непрофесійним» діям колег по правоохоронному цеху з міліції.

То ж ми й підготували інформаційний запит на ім'я керівника Шевченківської районної прокуратури Романа Гавриша. А ще до нас те ж саме зробили наші колеги з інформаційного агентства «Центр Конфліктології і Права» (ЦКП-інформ).

Отже, питання до працівників прокуратури в нас майже однакові.

1)      В кого ж все-таки з прокурорів Київської місцевої прокуратури №10 перебуває на контролі справа проти Ігоря та Олени Подолєвих за фінансовий розвал МАФІ? (опікувачка справи «за Подолєву» нам відома).

2)      Чому б то воно в рамках кримінального провадження проти подружжя Подолєвих за розтрату коштів МАФІ не проводиться жодних слідчих дій. І на якій же стадії це кримінальне провадження на сьогодні?

3)      З якої ж причини провадження за заявою Подолєвої тримається на вищому контролі, ніж кримінальне провадження проти цієї особи та її чоловіка?

4)      А на якій стадії на сьогодні кримінальне провадження за заявою пані Подолєвої? І на якій підставі прокурор Гордієнко побачила склад злочину в діях ТППУ, коли слідчі з міліції не побачили?

Ось такі, прямо скажемо, непрості питання до славних прокурорів. Особливо, як зважити, що, цілком керуючись українськими законами про ЗМІ та громадськість, ми вимагаємо від правоохоронців не давати нам формальні відписки-відмазки, а чемно запросити на бесіду та відповісти на наші питання під диктофонний запис з фотографією того, кого громадськість «допитуватиме».

 

Оце правда

І знов, перш, ніж повідомити читачів про результати нашого попереднього візиту до прокуратури, порівняємо саму суть обох кримінальних справ.

Справедливість звинувачень проти фінансових шахраїв Подолєвих встановили численні і найретельніші аудиторські перевірки їхньої «славної» діяльності на почергових посадах ректорів МАФІ.

Ота багатоходова фінансова афера Подолєвих тягнулася з початку жовтня 2006 року і аж до початку лютого 2014 року.

5 жовтня 2006 року Олена Подолєва призначається ректором МАФІ. 4 липня 2011 року вона звільнюється з посади за власним бажанням.

5 липня 2011 року ректором вузу призначений чоловік Олени Ігор Подолєв. Та звільнений з посади 7 лютого 2014 року.

І всі ці довгі роки подружжя Подолєвих займалося фінансовим грабіжництвом – розтратою та привласненням ввірених ним коштів одного за найкращих економічних приватних вузів України. За час свого існування Академія таки встигла випустити понад 42 тисячі першокласних спеціалістів в галузі фінансів та міжнародних інвестицій, завоювала неабиякий авторитет не лише в Україні, а й на міжнародній арені.

Але Подолєви буквально пограбували заклад. За якими ж напрямками відбувався грабунок?

Ну, ректором бути вельми добре. Хоча б тому, що можна легко нараховувати собі підвищену заробітну платню. Що наші керівники й робили з успіхом. Незаконно, звичайно. Та, як кажуть, в них була напрочуд зговірлива совість…

Ось так Ігорю Подолєву й нараховували щомісячно 68% до посадового окладу, а його дружині – 78%. Мабуть, коханій дружині чому б і не дати більше? То ж, Оленці дорахували зайвих понад 242 тис.500 грн, а чоловікові «усього» понад 198 тисяч грн.

А хто з нас, пересічних громадян України, не мріє побувати за кордоном? От тільки, коли більшість з «пересічних» опікуються проблемою, як дотягти до зарплати, як прогодувати свої родини, високопоставлене чиновницьке подружжя з помпою протягом багатьох років подорожувало Європою. Під виглядом усіляких симпозиумів, наукових зустрічей, обмінів досвідом з зарубіжними колегами в найкращих європейських університетах. Переконливо звучить? Аж ніяк. Тому що жодного документу про те, що усі ці поїздки були хоч якось пов'язані з господарською діяльністю Академії, не існує в природі.

В заяві про вчинення кримінального правопорушення, за висновками аудиторських перевірок нараховуємо аж 5(!) пунктів, в яких детально викладені поїздки Подолєвих в закордонні «відрядження» й в яку копієчку це встало бюджету бідолашної Академії.

А ще пани Подолєви, коли нікуди не їздили, вельми полюбляли телефонні перемовини за закордонними колегами в роумінгу. Дорогі тарифи їх не хвилювали, адже це все відбувалося теж з бюджету вузу.

Ми назвемо лише загальну суму збитків, які завдали Академії її керівники-шахраї – понад 3 мільйони 500 тисяч гривень.

І це є правдою, як встановили аудитори. А карається ця правда позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

 

А оце брехня

То чи хіба не справедливо, що, коли фінансове шахрайство подружжя випливло на світ Божий, Олену Подолєву не лише позбавили посади віце-президента Торгово-промислової палати, а й взагалі виключили за лав ТППУ? Сталося це 19 травня 2015 року. Її відчайдушні спроби залишитися на посаді, усілякі апеляції результату не дали. То ж пані Олена на півроку щезла, але в кабінеті почесного консула Східної Республіки Уругвай залишилися її речі, документи, архіви. Керівництво Палати півроку чекало, коли ж то вона забере свої речі. Та виникла потреба відремонтувати кабінет. Відтак, його відчинили, а речі шахрайки перенесли до складу.

Але, з точки зору самої шахрайки, ці цілком законні дії працівників ТППУ ‑ самоправство, розбій та нахабне перешкоджання роботі такої надважливої для України структури, як Почесне консульство Східної Республіки Уругвай!

І подружжя Подолєвих, як ми вже писали, мабуть, поклялося на зеленій банкноті Франкліна помститися керівництву ТППУ та особисто її президентові Геннадію Чижикову. А на той час вже повною ходою тривали відчайдушні спроби рейдера Дубового встановити контроль над Торгово-промисловою палатою України усіма доступними засобами. То ж Подолєви й зайняли своє «почесне» місце в його «славній» когорті цькувачів ТППУ серед народних депутатів на чолі з Кужель, «податкових пацюків» з податкової міліції та прокуратури, яка протягом понад двох років сумлінно виконує накази рейдерів, розгортаючи брехливі кримінальні справи проти керівництва Палати, знущаючись з безневинних людей допитами та обшуками, вилученням документів та оргтехніки, погрожуючи арештом тощо.

В світлі усього цього відповідь на питання, чому в місцевій прокуратурі № 10 одна справа відпочиває «під сукном», а інша працює в поті обличчя, не потребує коментарів…

 

Ми… маріонетки

Але ж нам все ж, заради об'єктивності, аж ніяк не завадить почути й думку прокурорів. То ж ми й завітали до них.

Треба віддати належне: того, що сталося в податковій міліції Шевченківського району, куди я теж навідувався й де в мене незаконно відібрали всі записуючі пристрої під приводом «режимного» об'єкту та «внутрішніх правил», не відбулося. Мене ввічливо прийняла миловидна молода пані – одна з заступників керівника прокуратури. В мене прийняли заяву та супроводжуючі документи, пообіцяли влаштувати живу зустріч з відповідальною особою. До речі, довідався, що відповідь нашим колегам з «ЦКП-інформ» вже є. Заступниця також пообіцяла показати її мені під час майбутнього інтерв'ю.

Що ж, мабуть, рівень поводження з представниками ЗМІ все ж залежить від внутрішньої культури посадової особи, навіть якщо вона є маріонеткою в брудній рейдерській політичній грі.

І, до речі, на мої міркування з приводу суті того, що відбувається, відповідальна працівниця прокуратури несподівано погодилася:

-          Ну… ви ж самі розумієте, що відбувається… Нам доводиться виконувати накази тих, хто стоїть вище..

Як змінити оцю страшну систему залежності українських правоохоронних органів від брудних злочинних політиканів – то інша історія.

А поки що чекаємо на вельми цікаве інтерв'ю в Київській місцевій прокуратурі № 10.

Георгій КАРПОВ.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости Киева
ТЕГИ: прокуратура
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.