Відповідь на брехливі аргументи противників нового Генплану

18 ноября 2014, 10:45
Начальник КО "Інститут Генерального плану міста Києва"
0
167

Обговорення містобудівних понять всупереч професійній етиці переводяться з суто теоретичної дискусії в площину звинувачень чиновників та проектувальників у кримінальних та корупційних діях

 

Минуло понад шість років з часу видання Президентом України Указу №157/2008 «Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва», в якому рекомендувався перегляд Генерального плану м. Києва з метою збереження культурної спадщини, поліпшення умов життєдіяльності і розвитку транспортної інфраструктури.

Останнім часом деякими діячами наполегливо поширюється думка про незаконність розробки нової редакції Генерального плану м. Києва до завершення розрахункового періоду попереднього Генерального плану, а також про «узаконення» новим Генеральним планом землевідведень Києва, прийнятих Київрадою протягом 2003-2013 років.

На жаль, обговорення містобудівних понять «розрахунковий термін», «приміська зона», завдань та змісту Генерального плану міста всупереч професійній етиці переводяться з суто теоретичної дискусії в площину звинувачень чиновників та проектувальників у кримінальних та корупційних діях. 

Парадоксальність ситуації полягає в тому, що в якості головного аргументу «незаконності розробки Генерального плану м. Києва» наводять розпорядження від 07.04.2010 р. N 891-р Прем’єр-Міністра України М. Я. Азарова, керівника найбільш корумпованого та скомпрометованого Уряду України.

Розглянемо аргументи екс-заступника головного архітектора м. Києва В. Глеби, наведені у відкритому листі Прем’єр-Міністру України А. Яценюку від 19 жовтня 2014 року.

 

 

 

1. Про «незаконність» початку розробки Генерального плану міста до завершення розрахункового терміну чинного Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони до 2020р.

 

 

 

 

Твердження про незаконність прийняття рішення Київради про розробку нового Генплану з урахуванням норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо безстроковості генеральних планів, повністю абсурдні і не мають під собою жодних юридичних підстав.

Фундаментальним юридичним принципом є незворотність дії Закону тобто не розповсюдження його на події, що відбулися до набрання ним чинності.

Рішення Київради «Про розробку нового Генерального плану м. Києва» прийнято у 2008 році. Програма-завдання на розробку нового генплану Києва узгоджена Мінбудом та затверджена КМДА в 2009р. Тоді ж за дорученням Кабінету Міністрів України були видані умови щодо урахування державних інтересів при розробці нового Генерального плану м.Києва. Перша стадія Генплану Києва - Концепція пройшла експертизу Мінрегіону і була схвалена Київрадою у 2010р.

Таким чином, усі ці події відбулися до набрання ним чинності. Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Закону України від 17.02.2011г. №3038 «Про регулювання містобудівної діяльності» ця документація також є легітимною.

До речі, розробка Генерального плану м. Києва та проекту планування приміської зони до 2020 року була започаткована у 1998 році Київрадою при підтримці ДП «Інститут Київгенплан» ВАТ «Київпроект». В момент прийняття рішення про розробку Генплану - 2020 пройшла фактично лише половина розрахункового терміну чинного Генерального плану Києва до 2005р, затвердженого 13 травня 1986р. постановою Ради Міністрів УРСР. Цей документ розроблявся одночасно з генеральними планами Москви, Ленінграда, Мінська та єдиний з переліку отримав державну премію Ради Міністрів СРСР.

Проте рішення було прийнято не про коригування діючого Генерального плану, а саме про розробку нової редакції у зв’язку з набуттям Україною незалежності, переходом до ринкової економіки, запровадженням приватної власності на землю і нерухоме майно. 

У післявоєнні роки швидке старіння містобудівної документації завжди було притаманне для Києва та інших великих міст із високими обсягами будівництва та інвестиційною активністю. З 1945 р. до 2002 року для Києва було розроблено п’ять генеральних планів.

 

 

 

2. Про нехтування коригуванням генерального плану м. Києва та проектом планування приміської зони до 2020 року та розробкою детальних планів територій

 

 

 

Шанувальники рішень М. Азарова постійно посилаються на розпорядження Прем’єр-міністра України від 7 квітня 2010 р. N 891-р  в якому він, нехтуюючи правами місцевого самоврядування, доручив скоригувати Генеральний план м. Києва та проект планування приміської зони до 2020 року, очевидно, під диктовку недобросовісних забудовників з метою лобіювання їх земельних інтересів.    

Проте після звернення КМДА з поясненнями щодо стану розробки нового генерального плану м. Києва у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 року № 514-2012р була підтверджена нова назва документації та доручено КМДА створити комплексну інформаційно-аналітичну систему «Генеральний план м. Києва до 2025р.».

Нинішній Уряд України доручив Київській міській державній адміністрації завершити розробку нового Генерального плану м. Києва.  

Щодо розробки детальних планів територій та Зонінгу, необхідно зазначити, що рішенням Київської міської ради № 518/10006 від 13 листопада 2013 року затверджена міська Програма створення та оновлення містобудівної документації в м. Києві. Згідно з Програмою здійснюється розробка Плану зонування або «Зонінгу» центральної планувальної зони, однак для успішного завершення Плану зонування для всього міста необхідно затвердити Генеральний план м. Києва.

 

 

 

3. Про «неправильну» назву Генерального плану м. Києва

 

 

 

Генеральний план міста є основним видом містобудівної документації місцевого рівня, на основі якого приймаються поточні управлінські рішення щодо функціонального призначення територій та планувальної організації, розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста. Склад та зміст Генерального плану міста визначаються державними будівельними нормами. Тому повністю зрозуміло, що рішення Київради містило формулювання назви документації згідно із Законом України «Про планування та забудову територій» та чинними на той час державними будівельними нормами ДБН Б.1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів". В даний час назва містобудівної документації приведена згідно з новими державними будівельними нормами, а при внесенні проекту документації на розгляд постійних комісій Київради, будуть внесені відповідні зміни до рішення Київської міської ради «Про затвердження нового Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року» від 18.09.2008 р. №262/262№

 

 

 

4. Про «незаконність» включення приміської зони до показників і кресленників Генерального плану м. Києва

 

 

 

Згідно з чинними ДБН Б.1.1-15:2012 у Генеральному плані м. Києва наведені:

-                       аналіз ресурсного потенціалу. тенденцій розвитку населеного пункту та прилеглих територій ( п.5.3.2.);

-                       пропозиції щодо визначення приміської зони; (п. 5.3.3);

-                       характеристика територій, необхідних для подальшого розвитку населеного пункту, а також територій спільних інтересів територіальних громад, пропозицій щодо зміни міської межі (п.5.3.4.1.);

-                       модель перспективного розвитку міста, на якій відображена приміська зона, головні напрями подальшого планувального розвитку, основні елементи планувального та транспортного каркасу, населені пункти в системі розселення (п.5.5.4.;

-                       території для перспективних містобудівних потреб, існуюча межа та пропозиції щодо проектної межі міста (на основному кресленні)  п.5.5.5.;

При цьому основні показники Генерального плану наведено у встановлених межах м. Києва. Усі питання стосовно ресурсного аналізу прилеглих територій, визначення територій спільних інтересів тощо наведено в окремому томі 14 «Містобудівний розвиток та планувальна організація приміської зони. Визначення спільних інтересів територіальних громад».

 

 

 

5. Про «відсутність громадських слухань та погоджень проекту Генерального плану територіальними громадами столиці та прилеглих населених пунктів»

 

 

 

Зазначений том 14 був направлений на розгляд КОДА, райдержадміністрацій і узгоджений для урахування в схемі планування території Київської області, генеральних планах поселень приміської зони.

Вишгородська райдержадміністрація відмовилася від розгляду з мотивів відсутності у неї таких функцій, Бориспільська райдержадміністрація надала зауваження стосовно вартості компенсаційних заходів, а не по суті проектних пропозицій.

Громадські слухання проекту Генерального плану м. Києва проводилися з 28.09.2011 р. і по 01.07.2012 р., про що було проінформовано на сайтах www.kga.gov.ua, www.kievgenplan.grad.gov.ua та в оголошенні газети «Хрещатик» за процедурою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» (далі – Порядок). 

Порядок передбачає розгляд пропозицій громадян, які подаються у письмовому (електронному) вигляді із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання, особистим підписом відповідно до частини шостої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної  діяльності" (3038-17).

Проведення місцевого референдуму або загальних зборів з метою погодження чи затвердження Генерального плану законодавством України не передбачається.

 

 

 

6. Про відсутність розділу «Інженерно-технічні заходи з цивільного захисту»

 

 

 

Розділи «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час і на особливий період» в даний час знаходяться на погодженні в ГУ ДСНС України у м. Києві. Розділи згідно із держаними нормами мають гриф ДСК, тому з ними можна ознайомитися в установленому порядку.  

 

 

 

7. Про «недотримання точності графічних зображень та розрахунків у проекті Генерального плану»

 

 

 

Умовні зображення у проекті Генерального плану наведено відповідно до настанови ДСТУ Б.1.1-17:2013 «Умовні позначення графічних документів містобудівної документації». Зазначеним ДСТУ не передбачається зображення шкіл, дитячих закладів, та інших установ мікрорайонного рівня, а також майданчиків, внутрішньоквартальних зелених насаджень, спортивних споруд на кресленнях генеральних планів найзначніших міст, які виконуються у масштабі 1:10000. Ці питання уточнюються під час розроблення детальних планів територій у м 1:2000.

У рекомендованій формі показників генерального плану (табл.А-1 ДБН Б.1.1-15-2012) також не визначаються показники площ ділянок шкіл, дитячих садків, внутрішньоквартальних скверів, майданчиків та інших мікрорайонних споруд рекреаційного і спортивного призначення, оскільки площі цих об’єктів включаються до складу територій житлової забудови.

Оновлена топооснова М 1:10000 в УСК-2000 була замовлена та розроблена для підготовки  Генерального плану м. Києва у 2009 році. При цьому опорний план у складі Генерального плану м. Києва розроблявся з урахуванням витягів та кадастрових планів М 1:2000 з бази даних державного земельного кадастру м. Києва, наданих субпідрядником КП «Інститут земельних відносин» з визначенням цільового призначення земель, положення міської межі та інших даних, що забезпечувало необхідну точність зображень.  

Слід зауважити, що в ГІС технологіях виконувалася також нова топооснова М 1:2000, яка надавалася до Служби кадастру пошарово, для забезпечення можливості її використання до повного завершення робіт.

Необхідно уточнити, що у 2011 році на експертизу за ініціативою замовника був поданий кошторис на розробку Генерального плану, який отримав позитивний висновок, а проект Генерального плану був переданий на експертизу тільки у вересні 2013 року.

Матеріали Генерального плану подані на експертизу після доопрацювання по завершенні громадських слухань згідно з пропозиціями громадян та протоколами розглядів на архітектурно-містобудівній раді департаменту містобудування та архітектури, а також рецензії державного інституту «Діпромісто» відповідно до Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25 травня 2011 р. N 548, із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету міністрів України від 27.02. 2012 N 148 (148-2012-п).

Проектні рішення щодо перспективного використання територій виробничих зон, військових містечок тощо неодноразово обговорювалися та узгоджувалися з радою директорів промпідприємств Києва, уповноваженими представниками Міноборони, МВС України та інших центральних спеціально уповноважених органів виконавчої влади. 

Стосовно можливості використання частини міських лісів для створення парків, згідно з Додатком 5.1 ДБН 360-92**, лісові масиви у міській межі необхідно відносити до зелених насаджень загального користування, а згідно з п.5.4. рекомендується формувати на основі міських лісів лісопарки у розмірі до 5 кв.м. на 1 людину, що відповідає їх сумарній площі до 1,6 тис.га, як і пропонується у Генеральному плані.

 

 

 

6. Стосовно розробки плану земельно-господарського устрою у складі Генерального плану та деяких інших питань, піднятих у відкритому листі Прем’єр-Міністру України

 

 

 

Відповідно до ДБН Б.1.1-15-2012,.п.4.5, документація із землеустрою розробляється на основі затвердженого Генерального плану, а п. 4.12. визначено, що план земельно-господарського устрою розробляється згідно з основним кресленням генерального плану і після затвердження стає його складовою частиною.

Відносно так званої заборони Мінрегіону України звільнити головного архітектора м. Києва, то згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» погодження звільнення з посади головних архітекторів міст, призначених на посаду на конкурсній основі за підтримки Національної Спілки архітекторів України, відноситься до повноважень центрального спеціально уповноваженого органу у сфері містобудування та архітектури.

***

В цілому, підбиваючи підсумки, треба зазначити, що кампанія із блокування прийняття Генплану м. Києва розгорнута з метою консервації рішень колишньої влади про відведення дорогоцінних ділянок в зелених зонах та історичному центрі, дестабілізації ситуації в столиці України та задоволення власних кар’єрних амбіцій.  

Замість професійної дискусії щодо методичних підходів до розробки генеральних планів міст здійснюється «полювання на відьом» в традиціях репресій 30-х років.

Дуже сумно, що ця кампанія роздувається деякими особами під прикриттям політичних лозунгів у важкий час, коли Україна в небезпеці й потрібна консолідація суспільства.  

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости Киева
ТЕГИ: Киевсовет,Кличко,КМДА,Виталий Кличко,генплан,Генплан Киева,Київ,УДАР Віталія Кличка,Київрада,Павло Рябікін,Рябікін,Рябикин,генплан Києва,Генплан-2025,Київське Віче,Київське Віче КМДА
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.