Роль щеплень в житті дитини

23 сентября 2014, 09:55
0
49

Автор: Медичний центр «Закревського 47» 546-05-34 097-854-50-50 http://medcentr.kiev.ua

Чи варто боятись щеплень?

 

Інфекційні захворювання  з давніх часів були  великим лихом для людства. Епідемії частіше забирали життя людей і у більших кількостях, ніж війни та стихійні лиха.

Термін інфекції означає проникнення в організм людини мікроорганізму, який може викликати захворювання.

Протягом багатьох сторіч  лікарі та вчені говорять про необхідність не скільки лікувати,  а скільки попереджати захворювання.

Але людство навіть не могло уявити ті успіхи, які забезпечують профілактичні щеплення. Завдяки вакцинації у світі врятували мільйони людських життів.

Інфекції, що мали широке розповсюдження, стали керованими. Щоб з’ясувати, чи потрібна сьогодні вакцинація, що вона дала людству, необхідно відповісти на три головних питання:

 

1.     –які жертви приносило людство на алтар інфекційних захврювань до введення вакцин?

2.     –що ми маємо сьогодні з інфекційних хвороб?

3.     –що чекає людство у випаку відутності вакцинації?

 

 

Найбільш демонстративний досвід боротьби із натуральною віспою –інфекцією, що забрала життя багатьох людей. Так у Європі в 17 сторіччі  тільки від віспи померло 60 млн людей.

Ті, що вижили, залишилися жити із тяжкими ускладненнями, що призвели до повної втрати працезданості.

 І тільки завдки вакцинації у всьому світі у 80-х роках ліквідовано натуральну віспу.

Яскравим прикладом ефективності вакцинації являється також щеплення проти дифтерії. В довакцинальний період в нашій країні хворіло на дифтерію від 40 до 80 тис. дітей щорічно.

Смертність складала майже 50 % , тобто помирала кожна друга захворіла дитина. У 1932 р. розпочато масову імунізцію проти захворювання і вже в 50-х роках 20 ст. захворюваність знизилася в 6 разів і продовжувала знижуватись.

У 80-х роках з’явилася інформація, що вже все добре і щеплення скоріше не потрібні, ніж корисні. Лікарі-педіатри скоротили кількість щеплень, батьки відмовлялися від вакцинації дітей, дорослих майже не щеплювали, але наслідки не змусили себе довго чекати.

 

У 1991 р. захворюванність на  дифтерю  зросла в 50 разів, було зареєстровано понад 17 тис. випадків захворювання, із них 3 тис. серед дітей.

Згідно даних ВООЗ , в Україні від дифтерії помирає 10 % захворівших.

 Щоб зупинити епідемію дифтерії, почали знову масову імунізацію дорослих і провели додаткове щеплення дітям. І тільки завдяки таким діям, захворюваність на дифтерію не реєструвалася. Останній випадок носійства збудника дифтерії зареєстрований в районі  у 1998 році.

Отож, якщо припинити проведення щеплень проти дифтерії, то захворювання знову підійме голову, відомо з якими наслідками, із сотнями  смертельних випадків.

 

Не менш вагомо вплинула імунізація на захворюваність такою небезпечною інфекцією, як правець(столбняк), який відомий людству понад 2500 років. Правець протягом всієї історії був постійним і невгамовним супутником війни. Але виникав він не тільки внаслідок військового травматизму,  а й у мирний час- ця інфекція забирала тисячі людських життів.  Перебіг хвороби надзвичайно тяжкий, і кожен другий помирав. Лише вакцинація дозволила перемогти цю небезпечну хворобу, щорічно зберігає життя більш ніж 500 тис . людей і є  надійним методом попередження цього захворювання. Тому тільки некомпетентні люди можуть заперечувати необхідність щеплень.

 

Кір-це інфекція, яка до 60-х років минулого століття була однією  з найбільш розповсюджених у Європі. Протягом життя майже кожен хворів на кір.

В Україні протягом 15 років з початку 20 ст. від кору померло близько 500 тис . дітей. Причиною смерті були ускладнення у вигляді пневмонії. З початку введення вакцинації проти кору в Україні пройшло понад 50 років, за цей час захворюванність зменшилась у 100 разів.

              Знову ситуація складалася як із дифтерією: байдужість батьків і лікарів, недоліки в проведенні вакцинації і навіть рекомендації, що щеплення можна не проводити - результат не змусив себе довго чекати - в 2001 році захворюваність зросла у 20 разів, а в 2006 р. –ще більше. В Україні захворіло на кір тільки в 2006 р 42124 особи , померло 20 дітей. Основною причиною епідемічного підйому кору було збільшення кількості невакцинованих осіб.

Ще одна інфекція, доцільність щеплень проти якої важко заперечувати, це кашлюк(коклюш)-бактеральна інфекція, що передається повітряно-крапельним шляхом. Кашлюк особливо небезпечний для дітей віком до 2-х років.

По рівню захворюваності кашлюк поступався лише кору. Захворюваність в Україні у довакцинальний період  складала понад 100 тис дітей на рік. Завдяки імунопрофілактиці щорічно в світі попереджено захворювання 5 млн дітей та 760 тис смертей від цієї інфекції. Після введення масової  імунізації у 1963 році кількість хворих зменшилась в  200 разів.

 

Поліомієліт, або дитячий параліч-тяжке інфекційне захворювання , що супроводжується ураженням нервової системи і розвитком  паралічу.

В середині минулого сторіччя епідемія поліомієліту мала місце в 70 країнах світу. В Україні за період 1954-1958 рр. захворіло на поліомієліт 15 тис . дітей, значна частина яких залишилася івалідами. Після застосування вакцин захворюваність знизилась, і в 2002 р. Україна в складі Європейського регіону отримала статус території, вільної від поліомієліту. Але ВООЗ не відмінила вакцинацію, що пов’язано з циркуляцією збудника в інших регіонах світу і збереженням  небезпеки захворювання.

 

Яскравим прикладом ефективності вакцинації є щеплення проти епідемічного паротиту( в народі-«свинка»).

У 90-х роках в зв’язку з недостатньою кількістю отриманої вакцини не всі діти були  щеплені. В результаті рівень захворюваності зріс більш ніж у 10 разів, а знизився лише після введення додаткового щелення дітям 6 річного віку.

Щорічно реєструвалися до 200 випадків захворювання на епідпаротит:

1990 р-24 випадки;

1991-167 випадків.

Завдки імунізації захворюванність з 1991 по 2003 рік зменшилась у 10 разів, а після введення додаткового щеплення дітям шести років протии кору,паротиту, краснухи в районі з 2003 року не зареєстровано жодного випадку захворювання епідемічним паротитом.

 З кожним роком в країні з'являється все більше вакцин багатокомпонентних , тобто, коли за рахунок однієї вакцини діти захищаються від трьох і навіть шести інфекційних захворювань.

Згідно з наказом МОЗ України №595 від 16.09.2011 р. « Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні» , на сьогодні визначні 10 інфекцій , проти яких щеплення в Україні є обов'язковими, а саме : туберкульозу, гепатиту В, дифтерії, кашлюка, правця , кору, паротиту, краснухи, поліомієліту та гемофільної інфекції.

В усьому світі дітям проводять щеплення. За даними ВООЗ , зараз вакцинацією охоплено більш ніж 80 % дітей світу.

Жодна країна світу не відмовляється від імунопрофілактики, страхуючи себе від епідемій. Щеплення- необхідні. Відмовляючись робити дітям щеплення, батьки ризикують здоров'ям своїх малюків.

Немає більшої трагедії, ніж втрата життя дитини через хворобу, яку можна було попередити простим щепленням. Для проведення щеплень звертайтесь до вашого педіатра.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости Киева
ТЕГИ: дети,вакцина,инфекция,вакцинация,прививки
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.