Віктор Янукович: усіх обдурити!

14 декабря 2012, 14:24
журналист
0
13979

Диспозиція така: Москва з Митним союзом його команду може роздягнути. Євросоюз з демократією – обеззброїти. Тимошенко з ідеєю реваншу – добити. То як прорватися?

Напередодні анонсованої поїздки президента 17 грудня до Москви перед країною черговий раз постало питання про цивілізаційний вибір. Декларуючи впродовж свого президентства персональну відданість європейському вибору, але практично не підтверджуючи слова справами, Віктор Янукович, перебуваючи в Індії, раптом оголосив про необхідність приєднання до Митного союзу. Щоправда, це прозвучало в досить дивний спосіб. Він чомусь говорив про поступове приєднання до правил Митного союзу. При цьому президент не міг не знати, що основоположним принципом даного геополітичного об`єднання є лише безумовне й повне приєднання, що не передбачає часткових і почергових вступів.

Отож, можна сприйняти слова Януковича як елемент певної гри. Або навіть силового тиску на Євросоюз, котрий дуже знервовано зреагував на останні парламентські вибори в Україні й готовий услід за США приступити до санкцій для кращих і найвірніших людей президента.

Але разом із тим, Євросоюз ще більше не хотів би повернення Києва в силове поле Москви. Й усіма силами уникає рішучих дій щодо чинної влади України, намагаючись умовляннями й переконаннями змусити команду Януковича стати переконаними демократами й імплементувати європейське законодавство, реформувати судочинство, правову систему, здійснити структурні зміни в економіці. А найголовніше: випустити з в`язниць політичних конкурентів. Одним словом, тиснуть на найболючіше. По-суті ніжні ручки європейських лібералів лягають на горло міцних донецьких хлопців. І починають тиснути.

Гаразд, це не дуже боляче, можна було б і потерпіти. Тим більше, що наступного року, виявляється, Азарову треба повертати аж 9 мільярдів доларів тільки державного боргу. Із них 6 – МВФ. Звичайно, вони могли б реструктуризувати ці борги й допомогти уникнути очевидного дефолту, що навис над країною. Але Європарламент як умову поставив ті кляті чотири пункти, котрі якщо прийняти до виконання, то одразу зашморг на шию. Вони цього не розуміють чи не хочуть розуміти? Отож хочуть вони цього чи ні, але силоміць штовхають Януковича в обійми старшого брата.

Але що дасть приєднання до Митного союзу як цього дуже хоче Володимир Володимирович? Там уже всі паї розподілені. Москва має 51% і фактично контролює ситуацію. Білорусь із Казахстаном перебувають на правах ринків збуту російських товарів. Звичайно, дуже високоякісних й тому значно дорожчих за імпортні. Принаймні росіяни в цьому вже переконали і білорусів, і казахів. Отже, Україні лишаються трохи більше 10% акцій цього ну дуже рівноправного об`єднання. Плюс гарні російські товари.

Та й чи захоче Москва, об`єктивно зацікавлена в слабкій Україні, допомогти їй розрахуватися із зовнішніми боргами? Є великі сумніви. Інше суттєве питання: наскільки ціни на енергоресурси, якими заманює Білокам`янна, лишатимуться на тому ж рівні? Рік чи два? Досвід Білорусі показує, що чи не щорічно доводиться з кров`ю відвойовувати попередні показники. Так, відвойовують. Але це дуже вже схоже на рекламну акцію для України. Хоча сам факт дебатів багато про що свідчить.

Та в будь-якому випадку це – брати по розуму. З ними можна сваритися, можна не погоджуватися, можна торгуватися. І свого домогтися. Принаймні вони не будуть вказувати, кого садити до тюрми, а кого звідти випускати. А це, може, нині й найголовніше.

А що російський бізнес змушені будуть запустити в Україну – так тут уже беручкими донецькими хлопцями все схоплено. А якщо ще не все, то найближчим часом все буде завершено. Їм тут і робити нічого. Можуть усе силою відібрати круті російські брати? Так і вони мають певний гарт і просто так не віддадуть. Та й з братами по розуму завжди можна домовитися.

Ну не поїздить президент у Європу чи в ту ж Америку – біда невелика. Он Азія нині піднімається. Ще невідомо, хто з них буде на перших ролях через кілька років! Ось із ким треба дружити. Там і гроші будуть, і технології. А закони вони самі собі укладуть. Такі, щоб відповідали насущному дню.

Ну, не можна випускати ні Тимошенко, ні Луценка з в`язниці! Як вони там на цьому клятому Заході не можуть зрозуміти?! В країні знову буде шарварок і безлад. Знову всіх колотитиме, а толку не буде.

Ну а гроші хай хлопці забирають із Європи і швиденько вкидають у банки Сходу. Там і відсотки більші, і надійніше на якийсь час буде.

Ні, він, Віктор Федорович Янукович, готовий і на європейський вибір. З радістю. Аби лише вони не квакали про політв`язнів і погані вибори. І не вчили як треба жити. Отож, якщо не хочуть зміцнювати Росію і штовхати Україну в обійми старшого брата, хай краще помагають матеріально. Він готовий у цьому випадку забути про Росію й Митний союз.

…Гра продовжується. І в ній таки хтось має програти, а хтось виграти. Одне зрозуміло, що не Україна грає, а нею грають. І це печально. Але той, хто грає, має усвідомлювати ризики гри з великими іграшками. Адже вони можуть колись і розчавити. Чи не так?


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.