Іспит для кандидатів в депутати на знання історії та сьогодення Києва

Перші опитані Андрій Іллєнко, Олександр Бригінець та Олександр Чорноволенко. Що з цього вийшло?

Ниньки варто  лише на вулицю вийти – як безпремінно наштовхнешся на агітаційно-пропагандистську ятку якоїсь партії чи кандидата-мажоритарника. І часто за глянцевою поліграфією буклетів, стосами часописів та листівок важко розгледіти справжнє обличчя політичної сили чи встановити, які думки снують в голові того чи іншого конкретного пошукача депутатського мандата. Але легковажити цим не варт, бо ж від того наскільки освіченим, поінформованим та тямущим він є, не в останню чергу залежить і те, наскільки успішно та ефективно він відстоюватиме інтереси своїх виборців.

Оскільки кожен кандидат-мажоритарник, згідно з виборчим законом,  прив’язаний до конкретного округу, то отже і поглиблені знання про свій регіон, народним репрезентантом якого він воліє стати, мають бути на належному рівні. А чи так це є насправді, ми вирішили переконатися і започаткували для цього такий собі інтелектуальний проект «Проекзаменуй кандидата». Позаяк догукатися до вух провладних висуванців – наразі марудна справа, то ми взялися за опозиціонерів.

Попервах обрали трьох з них. Вони, безумовно, в числі головних фаворитів на перемогу у своїх столичних виборчих округах. Це двоє представників «Батьківщини»: Олександр Бригінець, який балотується по Оболонському округу №217, Олександр Чорноволенко, який веде виборчу кампанію на Подільському окрузі № 220, а до їхньої компанії долучили ще «свободівця» Андрія Іллєнка, який прагне заручитися підтримкою виборців Деснянського округу №215 і поставили кожному з них по 16 запитань. Усі вони стосуються Києва, мають різну ступінь складності, але навіть не володіючи глибокими енциклопедичними знаннями, на кожне з них можна відповісти.

Оскільки це наш дебютний  експеримент – то ми не були надто прискіпливими при оцінюванні знань, які продемонстрували  наші перші обранці і зараховували по півбала навіть у тих випадках, коли відповідь, яка від них надходила, була не зовсім повною або грішила певними неточностями. Звісно, що без певного суддівського суб’єктивізму тут не обійшлося, але в цілому сам задум видається нам вдалим і ми, безумовно, продовжуватимемо розпочату нами справу.  Що ж стосується самих кандидатів в депутати, то хоч ми і запопали їх зненацька зі своїми пропозиціями, однак назагал вони не зле впоралися  майже зі всіма запропонованими їм запитаннями. Хоча висновки  кожен з Вас нехай робить самостійно, але, знаючи нехіть публічних осіб до такого роду експромтів, зазначу, що вже сама їхня згода на участь у подібному проекті заслуговує на повагу.

А зараз безпосередньо ознайомимо Вас з тим, що ж зі всієї цієї затії  вийшло. Отож, трьом претендентам на депутатські мандати, як  зазначалося вище, було поставлено 16 запитань, на які вони повинні були відповісти в режимі бліцу. До речі,  кожен з читачів може й сам спробувати  дати на них правильні відповіді (особливо це стосується мешканців Києва), а потім порівняти свої здобуті очки з кількістю балів, які набрали учасники проекту. Веселої усім забави!

Питання №1. Яке місце у 1989 році серед усіх міст Радянського Союзу посідав Київ за кількістю населення?

Правильна відповідь -  третє місце. Із населенням більш ніж 2,5 мільйона. У Москві у 1989 році мешкало майже 9 мільйонів жителів, а в Ленінграді – більше ніж 5 мільйонів.

Андрій Іллєнко: «Третє. Після Москви та Ленінграду». 1 бал.

Олександр Бригінець: «Третє. Це була стратегія влади, щоб Київ не став другим містом за населенням. У СРСР постійно намагалися створити конкуренцію Москви та Петербурга». 1 бал.

Олександр Чорноволенко: «Третє місце в Союзі було в Києва». 1 бал.

Питання №2. Одна з вулиць Подільського району носить ім’я Вікентія Хвойки? А чим він був знаменитий?

Правильна відповідь – він був археологом. Відкрив і дослідив Кирилівську стоянку, що існувала близько 20 000 років тому на Подолі в Києві, а головне - явив світові перші пам’ятки Трипільської культури.

Андрій Іллєнко: «Археолог, який відкрив залишки Трипільської цивілізації під Києвом». Сумарно - 2 бали.

 Олександр Бригінець: «Це історик, дослідник Трипільської культури. Якби світова наука визнала знання про Трипільську культуру, то історія Європи зазнала б разючих змін». Сумарно - 2 бали.

Олександр Чорноволенко: «Проводив розкопки на Кирилівській вулиці, відкрив Трипільську культуру». Сумарно - 2 бали.

Питання №3. У 1953 році в Сирецькому лісопарку було відкрито цей транспортно-розважальний, а заразом і навчальний дитячий атракціон. Який?

Правильна відповідь – на день залізничника 2 серпня 1953 року в Сирецькому лісопарку було відкрито дитячу залізницю.

Андрій Іллєнко: «Дитячу залізницю». Сумарно - 3 бали.

Олександр Бригінець: «Дитячу залізницю». Сумарно - 3 бали.

Олександр Чорноволенко: «Залізницю дитячу проклали». Сумарно - 3 бали.

Питання №4. За  літописними версіями, саме на цій київській річці, а зовсім не на Дніпрі, як вважає багато хто, відбулося хрещення киян у 988 році?

Правильна відповідь – на Почайні поблизу її впадіння в Дніпро.

Андрій Іллєнко: «Почайна». Сумарно - 4 бали.

Олександр Бригінець: «Це річка Почайна». Сумарно - 4 бали.

Олександр Чорноволенко: «На місці тієї річки нині розташована однойменна Почайнинська вулиця. А річка називалась Почайна». Сумарно - 4 бали.

Питання №5. Перша дільниця київського метро від станції «Вокзальна» до станції «Дніпро» протяжністю 5,2 кілометра стала до ладу саме в цьому році. В якому?

Правильна відповідь – будівництво київського метрополітену було розпочато управлінням «Київметробуд» у 1949 році, а перша дільниця Святошинсько-Броварської лінії від станції «Вокзальна» до станції «Дніпро» стала до ладу 6 листопада 1960 року.

Андрій Іллєнко: «У 1960 році». Сумарно - 5 балів.

Олександр Бригінець: «У 1961 чи 1960 році». (Точно рік не вказано, але один з варіантів правильний – 0,5 балів за це питання) Сумарно - 4,5 бали.

Олександр Чорноволенко: «У 1960 році. До поїздів метро ще з тих пір, згідно конструкторського задуму, чіплялося 5 вагонів, хоча, за всіма розрахунками, для більш ефективних перевезень, їх мало би бути 6». Сумарно - 5 балів.

Питання №6. У .Києві є вулиці Тампере, Лейпцизька, Братиславська, Тулузи, Краківська. Чому саме ці міста вирішили увіковічнити в назвах вулиць?

Правильна відповідь – не лише Київ, але й окремі столичні райони поріднилися з багатьма зарубіжними містами, починаючи з 1961 року. На честь міст-побратимів у Києві названо чимало вулиць.

Андрій Іллєнко: «Напевно, міста-побратими». Сумарно - 6 балів.

Олександр Бригінець: «Це міста-побратими. У нас зараз є понад 30 міст-побратимів Києва, але немає стільки вулиць, які були б названі на їхню честь». Сумарно - 5,5 балів.

Олександр Чорноволенко: «Це міста-побратими Києва». Сумарно - 6 балів.

Питання №7. У 1970-х роках на Київському водосховищі було введено до ладу київську ГАЕС. Розшифруйте її назву.

Правильна відповідь – йдеться про першу в СРСР гідроакумулюючу електростанцію (ГАЕС). Вона розташована на правому березі Київського водосховища, за 2,5 кілометра вище від Київської ГЕС, поблизу міста Вишгорода».

Андрій Іллєнко: «На Київському водосховищі? Тоді, мабуть, гідроакумулююча електростанція». Сумарно - 7 балів.

 Олександр Бригінець: «Гідроелектростанція, а що позначає літера «А» - не пам’ятаю» (у  відповіді не прозвучало «гідроакумулююча електростанція» – 0 балів за це питання.) Сумарно - 5,5 балів.

Олександр Чорноволенко: «Гідроелектростанція» (так само прикметника «акумулююча» не було названо – 0 балів за це питання.) Сумарно - 6 балів.

Питання №8. Лише в 1701 році Києво-Могилянська Академія дістала свою нинішню назву. А починаючи з 1632 року (від часу заснування) називалася саме так.

Правильна відповідь – називався цей навчально-освітній заклад Києво-Могилянським колегіумом і став першою вищою школою не лише в Україні, а й в усій східній Європі.

Андрій Іллєнко: «Колегіум, по-моєму». Сумарно - 8 балів.

Олександр Бригінець: «Колегіум». Сумарно - 6,5 балів.

Олександр Чорноволенко: «На Подолі при Братському монастирі діяла Братська школа, а пізніше її стали називати колегія». Сумарно - 7 балів.

Питання №9. Де в Києві розташовані Аннозачатіївська та Хрестоздвиженська церкви?

Правильна відповідь – обидві церкви розташовані на території Києво-Печерської Лаври. Аннозачатіївська церква розташована над входом до Дальніх печер, а Хрестоздвиженська височіє над Ближніми печерами.

Андрій Іллєнко: «Чесно, не знаю» (0 балів за це питання.) Сумарно - 8 балів.

Олександр Бригінець: «На Подолі, по-моєму» (0 балів – неправильна відповідь.)Сумарно - 6,5 балів.

Олександр Чорноволенко: «Чи не на Подолі?» (0 балів – неправильна відповідь.) Сумарно - 7 балів.

Питання №10. Цей навчальний заклад, що містився в другій половині 19 століття на місці нинішньої будівлі Палацу культури та мистецтв, був покликаний «давати освіту, естетичне й етичне виховання і право на посаду вчительок дворянських і купецьких дітей».

Правильна відповідь – це Інститут шляхетних дівчат, в який приймали на навчання дівчат дворянського походження, а пізніше дочок почесних громадян та купців 1-ої гільдії.

Андрій Іллєнко – «Інститут благородних дівиць».Сумарно - 9 балів.

Олександр Бригінець: «Це жіночий заклад, як же він там називався…? Зараз, зараз. Моя бабуся там навчалася…Інститут благородних дівиць». Сумарно - 7,5 балів.

Олександр Чорноволенко: «За Союзу там був Жовтневий палац. А до революції – Інститут благородних дівиць». Сумарно - 8 балів.

Питання №11. У 1935 році у Києві почав діяти цей громадський вид транспорту?

Правильна відповідь – тролейбус. Він був запущений у Києві 5 листопада 1935 року (це місто стало другим в СРСР після Москви, в якому почав функціонувати цей вид транспорту).

Андрій Іллєнко: «Тролейбус». Сумарно - 10 балів.

Олександр Бригінець: «Тролейбус». Сумарно - 8,5 балів.

Олександр Чорноволенко: «Фунікулер чи тролейбус» (0,5 балів, бо названо два варіанти.) Сумарно - 8,5 балів.

Питання №12. У якому році володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський зруйнував Київ, знищив багато церков та монастирів та вивіз до Володимира ікону Пресвятої Богородиці?

Правильна відповідь – у 1169 році основоположник майбутньої московської держави Андрій Боголюбський, за підтримки князів Мурома, Рязані, Смоленська, Полоцька тощо, увірвався до Києва і жорстоко сплюндрував це місто.

Андрій Іллєнко: «Рік точно не скажу. Кінець 12 століття» (0,5 балів – століття вказано правильно.) Сумарно - 10,5 балів.

Олександр Бригінець: «Я не пам’ятаю про це» (0 балів – немає відповіді.) 8,5 балів.

Олександр Чорноволенко: «Він сплюндрував місто не гірше татарської орди. В 12 столітті. 60-70 роки». (0,5 балів – назване століття і десятиліття) Сумарно - 9 балів.

Питання №13. Радянські війська у ході «Битви за Дніпро» у вересні 1943 року захопили так званий Букринський плацдарм за 80 кілометрів південно-східніше Києва, у той же час за 30 кілометрів північніше столиці України вони утримували інший плацдарм, який носив цю назву?

Правильна відповідь – Лютізький плацдарм. На початку листопада звідси було розпочато головний наступ на Київ силами танкового угруповання, перетягненого з Букринського плацдарму.

Андрій Іллєнко: «Лютізький». Сумарно - 11,5 балів.

Олександр Бригінець: «Лютізький плацдарм. Там, до речі,  загинув мій дід і там же він і похований». Сумарно - 9,5 балів.

Олександр Чорноволенко: «У Нових Петрівцях ще відкрита діорама тієї битви. Вилетіла назва з голови. А! Пригадав. Лютізький плацдарм». Сумарно - 10 балів.

Питання №14. Воронезький фронт, яким командував генерал Ватутін і який восени 1943 року вибив німців з Києва, 20 жовтня було перейменовано. Свою нову назву він носив аж до завершення війни. Яку?

Правильна відповідь – назву 1-го Українського фронту. Його командувачами були: спочатку  генерал армії Микола Ватутін, потім маршал Георгій Жуков  і насамкінець маршал Іван Конєв.

Андрій Іллєнко: «1-й український». Сумарно - 12,5 балів.

Олександр Бригінець: «1-й український». Сумарно - 10,5 балів.

Олександр Чорноволенко: «Це 1-й український. У його лавах згинуло дуже багато українців, мобілізованих на скору руку. Яких часто кидали в бій без будь-якої зброї». Сумарно - 11 балів.

Питання №15. У цьому році було відкрито Київський Імператорський університет святого Володимира (нині Національний університет імені Тараса Шевченка).

Правильна відповідь – У 1834 році.  Цей університет у перший рік відкриття нараховував лише  два відділення: історико-філологічне та фізико-математичне.

Андрій Іллєнко: «183… Зараз я Вам точно скажу. 1834 рік». 13,5 балів.

Олександр Бригінець: «Зараз скажу…. 170 років не так давно святкували … 1842 чи 1843». (вгадано з похибкою в 10 років – 0,5 бала за це питання) – Сумарно - 11 балів.

Олександр Чорноволенко: «Це десь близько середини 19 століття» (вгадано з похибкою в 10-15 років – 0,5 бала за це питання.) Сумарно - 11,5 балів.

Питання №16. Першим ректором цього університету став цей  український  вчений-енциклопедист, історик, етнограф, поет зі старшинського роду на Полтавщині.

Андрій Іллєнко: «Максимович». 14,5 балів.

Олександр Бригінець: «Він був професором біології в Московському університеті. А пізніше  його призначили ректором щойно відкритого київського університету, щоб він почав проводити в його стінах політику деполонізації та русифікації. А він натомість почав гнути проукраїнську лінію та писати українську історію і за 10 місяців його зняли з посади ректора.  Я забув його прізвище» (прізвища названо не було, але сказано про нього багато -0,5 балів.) Сумарно - 11,5 балів.

Олександр Чорноволенко: «Ви хочете, щоб я прізвище Вам назвав? На жаль, не пригадаю» (відповіді не надійшло – 0 балів.) Сумарно - 11, 5 балів.

Отже, в підсумку в Андрія Іллєнка – 14,5 балів із 16 можливих. В Олександра Бригінця та Олександра Чорноволенка  по 11, 5 балів. Як на мене, гідні результати! Чи в когось інша думка?

З 24 вересня запрацює наш новий сайт: detonator.kiev.ua і там можна буде переглянути навіть телеверсії інтелектуальних змагань політиків. Охочі взяти в них участь – зголошуйтеся прямо зараз! Для охочих поспілкуватися не публічно, а в приваті традиційно лишаю адресу своєї поштової скриньки: 3348724@mail.ru

Сергій Іщенко-Сіроманець