На нари гроші не пускають...

24 марта 2011, 16:25
Журналіст, письменник
0
6131

За чесними канонами закрити кримінальну справу проти Л. Кучми не можна. Ув'язнити – це точно ні. Із цим, другим, до речі, більше проблем, ніж із першим. Позаяк до тюремної камери товсті гроші зятя не пропустять. Так що у держави наразі є величезна проблем




Якщо хтось вірить тому, що каже Л. Кучма, геть випадково, мовляв, дізнався, що він не виїзний, що його запрошують на допити до генпрокуратури в справі загибелі Г. Гонгадзе і таке інше, той просто обмежена, недалекоглядна людина.

Усе, будьте певні, готувалося давно, сотні разів прораховувалося, співставлялося, узгоджувалося. На те у Л. Кучми є зять-мільярдер, а в певних структурах люди, котрим завжди потрібні гроші. При чому, багато грошей.

Отже, гадаю, що є мозковий центр у пана В.Пінчука, який довго-довго шукав і знайшов лише один варіант юридичного очищення колишнього "русявого" глави держави від бридкої луски справи дивного зникнення фундатора Інтернет проекту "Українська правда". І це лише через офіційне порушення проти Л. Кучми, за дріб’язковим звинуваченням, - перевищення службових обов’язків - кримінальної справи і тут же закриття її за давністю вчинення правопорушення.

Десять років із часу начебто убивства Г. Гонгадзе, як відомо, спливло ще у вересні 2010 року. І це доведено судовим рішенням проти двох полковників МВС і одного майора, які вже давно відбувають покарання за омертвлення людини у ніч проти 17 вересня 2000 року.

Після цієї заморочливої, але конче необхідної процедури - гуляйте діду Кучма всіма курортами світу, насолоджуйтесь райським життям на олігархічні гроші, які ви дали змогу заробити в роки свого правління спритному ділкові В. Пінчуку - нині близькому родичу.

Думаю, що Л. Кучму юридичні фахівці переконали в тому, що треба йти лише цим шляхом, аби однією атакою одразу пробитися в дамки. І назавжди залишитися переможцем.

Щоправда, для цього треба певний час поламати комедію перед телекамерами на підході, і на виході зі слідчого управління генпрокуратури. Покомизитись із нав’язливим і непередбачливим М. Мельниченком. Пересилити себе і сходити на ряд очних ставок. Можливо, навіть із самим екс-генералом О. Пукачем. Якийсь час побути навіть невиїзним.

Із боку влади, вважаю, це теж блискуча операція "Ух". Хід із тимчасовим прищепленням хвоста Л. Кучмі, це все одно, що необхідність свого часу Біллу Клінтону, під прицілом десятків телекамер, зізнатися в тому, що Моніка Лівінські все таки потрапляла в поле зору господаря Білого Дому. Бо якщо навідріз було заперечити все від початку до кінця - означало нарватися на стовідсотковий імпічмент. І саксофоніст Білл, як відомо, тоді вдало зіграв свою партію...

Тут, як на мене, дещо схожа ситуація.

Адже скільки цій "оновлені" Україні, котра вже другий рік активно, через коліно орусачуючись від самої маківки влади аж до самого керівного низу, примощується, присусіджується в фарватер Кремля, а їй усе закидають, нав’язують серйозне звинувачення у вибірковому застосуванні закону проти окремих громадян України. Навіть ставлять умову негайно позбутися цього дефекту, позаяк подібне може призвести до припинення надання зарубіжних кредитів.

І ось вам нате, всім європейським, американським чистоплюям на розтерзання самого Л. Кучму - справжнього козирного туза із рукава. Відчайдушно, розпачливо, як під час гри на крупний інтерес. Словом, круті донецькі не "гонять мульку", хоч і полюбляють "Мурку". Для них, як бачите, закон - понад усе...

Тому під статтю пішов сам Л. Кучма.

А насправді все це крупний блеф. Чистої води дешева афера. В якій кожен має свій далекосяжний інтерес.

Цією блеф-грою влада, схоже, вирішила залатати явну пробоїну, котру державний корабель із новим стерновим отримав на юридичному віражі з експансивним, азартним "прихлопуванням" донецькими опозиційних мух. Тоді єнакієво-макіївські, разом із краматорськими, нарешті розсовавши по своїх глибоких кишенях ключі від глухих державних темниць, стали явно глумитися над учорашніми опонентами.

Ось Л. Кучма і став тією палкою виручалкою, яка одразу має затьмарити і незугарну СІЗОвську епопею всіх учорашніх міністрів та їх заступників, разом у купі із тими, хто вже отримав політичний притулок у країнах Євросоюзу, і хто там іще морочиться у черзі на високе помилування.

Ви ж бачили, як зрадів цій новині, як мені здається, недалекозорий Микола Мельниченко. Він уже на всі цимбали повсюдно славить В. Януковича, який начебто проявив небачену мудрість, давши добро на порушення кримінальної справи проти свого колишнього політичного батька. Екс-майор, здається, навіть готовий цілувати хворі грипозні губи одинокого небожителя Межигір’я.

Колишньому "кроту" із Банкової, очевидно, абсолютно індиферентне, чим закінчиться порушення карної справи проти колишнього глави держави. Гадаю, він би навіть міг здогадуватися, що все це тягне на абсолютний пшик. Але для екс-охоронця, видно, нині головне, що проти Л.Кучми просто завели кримінальну справу, та ще й начебто на підставі якраз його "піддиванних" плівок. А це, зрозуміло, можливість здійснення блискучого звіту перед тими, кого свого часу цікавили ці таємні матеріали.

Однак вийшло, що рятівний парашут для Л.Кучми знаходився... на спині В. Януковича. Щоб відмитися, перед світом, молодій і кроволюбній владі вкрай необхідно було до себе під купол взяти і вчорашнього керманича держави, який добряче підмочив свою репутацію При чому, відповідно до сценарію приземлення, літнього пасажира має неодмінно трохи прим’яти...

Але все таки, і треба визнати це, вихід Л.Кучми з ітні під прожектори явно вдався. Став новиною і для Європи, і для Америки. Приніс небачену славу тим, хто запустив цю покерну справу із крупним політичним блефом.

Явною ознакою цього є навіть те, що політичний пенсіонер О. Мороз, який, здавлося, заліг було десь уже на печі, і той ураз проявив небувалу суєтність. Забігав, замахав політичними крильми, очікуючи й собі на електоральні дивіденди.

Проте, зізнаюся, для мене вельми цікавим нині є дещо інше.

Ось "оббілювачі" Л. Кучми і люди В. Януковича з вулиці Різницької (там, як відомо, знаходиться штаб-квартира генпрокуратури) доживуть до того дня, що закриють справу проти колишнього глави держави. Невже вони вважають, що обвівши довкола пальця все українське суспільство і цивілізований світ, їм із таким же успіхом удасться загнати назад, до колби джина, якого вони випустили якраз під Сорок Святих?.

А що коли народ зажадає відкрити справу проти фігуранта справи Г. Гонгадзе №1 - пана В. Литвина? А тоді, чого доброго, захоче повернути в державну власність і саме Межигір’я?

Так що справа Л.Кучми може стати тією першою ластівкою, яка зробить нову українську демократичну весну. Адже закрити карну справу проти колишнього глави держави за чесними канонами, як на мене, - не можливо. Та й, мабуть, поспішать із своїми кримінальними претензіями до колишнього глави держави і інші люди, як, примром, адвокат Салов із Донецька, колишній народний депутат Олександр Єльяшкевич, якщо, звісно, його вже не перекупили...

Але й посадити до в’язниці Л. Кучму теж нібито не можна - гроші зятя Пінчука до камери не пропустять. Надто великий, громіздкий куш на причепі в діда Кучми, будь-яку тюрму асигнаціями завалить...

Так що саксофоністу Біллу Клінтону було значно легше. Він страждав за яке-не яке кохання. А цей відмивається від трупів...

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.