Остання ніч Президента

22 марта 2011, 23:02
Журналіст, письменник
0
4832

Її пообіцяв влаштувати Володимир Яворівський



Той, хто володіє даром співати, гадаю, отримав щасливу дотацію від Бога.
Але я знаю людину, яка має дві дотації від Всевишнього. Себто вміє неперевершено і співати, і писати. Це відомий український письменник Микола Рябий, який живе і працює у Вінниці.


Колись трапилося, були ми тоді з Миколою Олександровичем ще журналістами обласної газети "Вінницька правда", зайшли повечеряти до залізничного ресторану станції Жмеринка. 


В одному із кутків залу раз по раз зринала пісня. Власне, не пісня, а такий собі речитатив на певний мелодійний розcпів, який горланило шестеро чоловіків у формі пілотів цивільної авіації. Як потім виявилося, екіпаж літака. Як він сюди потрапив - уже й не пригадую. Але до кожної чарки, і так, без неї, вони щосили виводили:

Первый, второй и третий,
Четвертый, пятый и шестой…

Пісня начебто про небесний екіпаж. Про пілотів. Але далі зі словами явно не йшло…


Слухав те все Микола Рябий, тоді підвівся і пішов до льотчиків. А ще згодом, звідти вже полилися такі задушевні, щирі пісні. "Летіла зозуля через мою хату", "На городі льон цвіте, на яр похилився…", "Над лісом, над гаєм чорний ворон кружить".


А вже трохи пізніше почулися і стрілецькі: "Човник хитається серед води", "Поставали козаченьки" та інші.


Двічі чи тричі приходили міліціонери. Певне, щось мали казати, з ресторану нас, напевне, випроводжати. Але постоять, послухають і йдуть собі далі. Так їх зачаровував той спів.


Але Микола Рябий – усе таки не професійний співак. Хоч залюбки і щиро співає. Але насамперед він удатний, блискучий сучасний письменник. Автор майже тридцяти романів і повістей, серед яких “Беріг”, “Вікна”, “Чутки про смерть перебільшено”, “Джерела під зорями”, “Великий літній трикутник”, “Вогнище”, “Земледухи”, “Облава на озброєного вовка”, “Ще не вмерла Україна”, "Калина над прірвою". Особливим успіхом користується ним укладений подорожній щоденник мандрів Антиохійського патріарха Макарія Третього з Халеба до Москви і назад через Україну, землю козаків за часів урядування христолюбивого і хороброго гетьмана Зиновія-Богдана Хмельницького, озаглавлений . "Україна— земля козаків".


А вчора, 22 березня, в Києві, в альма-матері українських художників - Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, відбулася презентація нової книги Миколи Рябого – "Золота колиска".


Хазяювали на цьому дійстві - голова спілки письменників України Володимир Яворівський і лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, президент Академії мистецтв України, ректор художньої академії Андрій Чебикін.


А ще прийшла, виступала і співала неперевершена Ніна Матвієнко. Заглянув привітати з новим твором Миколу Рябого Василь Шкляр. Інші прозаїки, поети, співаки. Було багато художників, журналістів.


Таке високе представництво зібралося тому, що це була не просто презентація чергової книги письменника, а представлялася світові антологія української народної пісні. Таке високе звання в цього неординарного твору.


Усі твори Миколи Рябого, це згустки народної мови, фольклору. І практично жоден не обходиться без пісні в творові. Кожного разу оригінальної, з дивною історичною пам’яттю. Власне, як буває у людському житті.


Але "Золота колиска" – це кладень неперевершених історій. Зітканих із музики й зворушливих слів, які боготворять людську душу. Як пише Микола Рябий, що за визначенням Піфагора, від того у яких ладах і ритмах звучить музика в державі, прямо залежить її сила і міць.


Микола Олександрович, як ви сподіваюся розумієте, досліджує не "Мурку". Він пише про те, що значила пісня для його побратимів письменників Григора Тютюнника, Тараса Мельничука, Романа Андріяшика, Романа Іваничука, з ким він, власне, йшов по життю. Заглиблюється в минувшину української пісні. Знаходить свідчення того, що великий учений-етнограф Михайло Драгоманов доводив: мелодія української народної пісні "Ой не рости, кропе, ой не рости кропе, та високо та на березі" сягає своїм корінням аж кам’яного віку.


Микола Рябий з особливою старанністю, вмінням досліджує антологію стрілецьких пісень. Насамперед, відомої "Червоної калини", яка зародилася ще за часів Богдана Хмельницького.


Автор поринає в творчість поетів і композиторів січовиків Романа Купчинського, Левка Лепкого, Михайла Гайворонського. В творові Миколи Рябого піддається аналізу пісенна творчість Івана Франка, Богдана Лепкого, композиторів Миколи Лисенка, Анатоля Вахняніна.


І все таки, при чому тут художники? - запитає уважний читач.


А при тому, що вся книжка наповнена ілюстраціями з робіт художників на теми пісень, стрілецької творчості.


Як сказав головний академік від художників України Андрій Чебикін, що книжка Миколи Рябого, це й золота колиска творчих мистецьких робіт живописців.


А Володимир Яворівський тут зізнався. Саме цього ранку він поставив останню крапку в повісті під назвою "Остання ніч президента".


Мені ж по секрету автор відкрився, що це має бути дослідження на тему – скільки ці вожді мають мучити український народ. І де ж згубилися наші справжні мудрі правителі?


Як мені здалося, після надпотужних пострілів Ліни Костенко і Василя Шкляра, голова національної Спілки письменників виносив щось не менш презентабельне. І цим хоче вразити, здивувати Україну.


Чекайте…


На фото вгорі: Письменник Микола Рябий підписує книги своїм читачам - відомій співачці Лідії Горошко і вінницькій поетесі Галині Витюк...

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.