За що свободівці в "Олівці" "чистили пику" українофобу

19 марта 2014, 19:17
Журналіст, письменник
1
463

Чи можна в пору війни мораль вивищувати над боротьбою з відвертим бандитським українофобством?

Ох же ж і оживилося, з усіх кутків гидкими черв’яками повилазило московське охвістя на світ Божий, після вчорашніх бурхливих подій у кабінеті т.в.о. очільника НТКУ, затятого українофоба О. Пантелеймонова. Замало не місяць принишкло й сиділо під віником, ховалося воно, замало не до смерті перелякавшись Майдану і перемоги народно-демократичних сил, а тут же ж, бачите, свободівці так публічно прокололися. Так ще ж після такої блискучої «перемоги» путінців у Криму, коли весь світ  з відвертим острахом слухає нового навіженого завойовника, тепер уже з Кремля. Чимдуж побігли під генеральну прокуратуру з транспарантами і розлюченими закликами: покарати, відібрати мандати, засадити на нари! 

Що ж, давайте все з’ясуємо…

І почнемо з того, що вияснимо: хто ж такий він, постраждалий? І що стало причиною конфлікту…

Нічого не буду вигадувати, дам вам лише почитати те, що сам цей О. Панталеймонов написав особисто про себе. Воно, як засохлий бичачий ви**р висить і зараз на сайті Першого Національного телеканалу – знайомтесь  тут.

Цілком можливо, що після виходу цього поста в моєму блозі, горе-герой почне замітати за собою сліди, почистить свою жо**лизну біографію, яку він оприлюднив, задемонструвавши тим самим свою неабияку відданість банді донецьких крадіїв і кровопивць, через це я її скопіював там оприлюднене і подаю в тому варіанті, як офіційно є за станом на 19 годину середи, 19 березня 2014 р. А тут написано, що цей вірний служка режиму Януковичів виходець із брехливого кубла русофільського «Інтера». Тут же викладені і вікопомні його заслуги перед бандою донецьких, котрими він пишається, як заєць хвостом. Отже:

«Діяльність в НТКУ: Розробник концепції та організатор виробництва телевізійних програм для висвітлення діяльності Президента України та Кабінету Міністрів України: "Відверта розмова", "Підсумки тижня", "Офіційна хроніка", "Офіційна хроніка. Тиждень", "Кабмін: подія тижня", "Уряд на зв’язку з громадянами", "Слово регіонам".

Головний редактор масштабних телевізійних марафонів у дні головних національних та релігійних свят (День Перемоги, День Хрещення України-Русі, Різдво, Великдень).

Головний редактор телевізійного проекту "Пряма розмова з країною", присвяченого першій річниці інавгурації Президента України Віктора Януковича (26 лютого 2011 року).

 Головний редактор телевізійного марафону "Ніч виборів" – цілодобового висвітлення перебігу парламентських виборів 2012 року на "Першому Національному" (28–29 жовтня 2012 року).

Головний редактор телевізійного проекту "Діалог з країною", присвяченого третій річниці інавгурації Президента України Віктора Януковича (22 лютого 2013 року).»

Відчуваєте, який високий політ осоружної, вірнопідданої думки, яка неперевершена собача вірність закладена в глибині творчої фантазії квазі-митця О. Пантелеймонова!? Геній возвеличення паршивих, примітивних мосьок, перевтілення, публічного висвячення кастових єнакієво-макіївських придурків і бандюків у високодостойних "державних діячів".  

Виклавши цю му**ю під своїм знімком, це українофобське л., напевне, вирішило, що ось цими величальними на догоду зграї кровопивців – януковичів-азарових-пшонок-клюєвих-захарченків, воно вчинило видатний внесок до розвитку сучасної української журналістики, перетворивши за кошти платників податків національний телеканал у приватну контору для зграї безграмотних неуків, маніяків і клептоманів. До того ж, регулярно транслюючи наживо кожен пук московського попа Гундяєва, з усіх сил насаджуючи тим самим на терени України ворожий, людиноненависницький дух «руського міра». Недарма ж у біографії він записав, що є  великий спец із подачі "релігійних свят" у телекартинці... 

Саме Пантелеймонов, поспіль із різними Бенккендорфами,  Арфушами, Метревелі(цей узагалі безпосередньо кровний макіївський ставленик і дотепер є першим заступником голови НТКУ!), Ноябрьовими, на рівні з режимом окупаційної влади Януковича несуть пряму, безпосередню відповідальність за розвал, знищення  української національної  культури, якій роками геть був перекритий доступ на Перший національний телеканал, агресивне омосковнення її, витравлення з телевізійного вжитку української мови на УТ-1,  повне й до того ж вороже орусачення головного державного мовника, за що їх усіх і кожного зокрема, відповідно до персональних «заслуг», неодмінно потрібно притягати до кримінальної відповідальності. Як ворогів української державності. Позаяк це є відвертий, неприхований удар по генетичному коду української нації. І цим, як на мене, має вже зайнятися парламентська фракція ВО «Свободи». Як головна надія суспільства на відродження української нації. 

І тому я цілком розумію тих людей, народних депутатів України, переконаних патріотів, які прийшли на телеканал і вимагали від українофоба негайно скласти повноваження, написати заяву про відставку, а в таку фронтову пору й далі по-старинці "гнати з Москви" картинку святкування перемоги над Україною з Красної площі. Оскільки бездари, які стали до керма країни не можуть, а швидше усе за конкретні суми коштів, чи ще якісь преференції до цих пір залишають першу телевізійну кнопку країни в руках  відвертих ворогів України, слуг Кремля. Просто не вірю, що вони не розуміють: перший Національний телеканал це не просто обличчя держави, а водночас дух, ритм і пульс всієї нашої нації. І саме тому його не можна ні на мить довіряти відвертим і неприхованим ворогам нашої незалежності, суверенітету, державної цілісності. Особливо ж у такий тривожний час, коли в розпалі війна, інформаційна насамперед. І якщо безпардонне бидло, котре роками нам морочило голову возвеличуючи неука шапкокрада і далі годинами транслює урочистості з Кремля, змушуючи  вислуховувати біснуваті промови нового фюрера, то навіщо тоді, скажіть, вмирали наші героїчні люди на Майдані? За що вони поклали голови? Невже за те, щоб інформаційну політику на НТКУ і далі здійснював ставленик сім’ї януковичів, вірнопідданих сателітів Путіна?

Я не зовсім розумію Олега Тягнибока, який тут же став відмежовуватися від Ігоря Мірошниченка, Андрія Іллєнка, Богдана Бенюка, які в хуліганський спосіб (це й справді ганьба!), але різко і категоично виступили проти припинення дальшого змосковщення українського ефіру. Саме так, неправомірно, діяти їх, думаю, змусила непроста ситуація, в яку порапили всі ми. Бо кожен новий день перед нами всіма ставить стільки запитань, у цій дивніі боротьбі за честь і незалежність України, серед яких найчастіше виникає таке:  "Чи не зрада все це"?Позаяк на багатьох  високих постах і досі залишаються  донецькі, або лише пересталяються місцями на цих бантинах. Як, приміром, це й же  О. Пантелеймонов та його команда ненависників усього українського...

Якщо хочете, в умовах воєнного часу, свободівці, фактично застукали головного телевізійного українофоба за прицілом сотні зенітно-ракетних комплексів С-300, які вочевидь били всіма своїми калібрами прямою наводкою, так би сказати, по свідомості українських громадян, возвеличуючи агресора, окупантів, яких, до речі, засуджує весь світ. І його, як на мене, то за це,  т.в.о. гендиректора НТКУ потрібно було не лише силоміць саджати в крісло перед чистим аркушом паперу й ручкою для написання заяви про звілнення з роботи, а догори дригом за матню на волов’язі, але безпечно (!) спустити з найвищого поверху «Олівця» - так називають висотне приміщення телецентру Києва. Коли сам не розуміє, що він і українське національне телебачення, це антиподи…

 Іншими словами, це був ворожий снайпер, який продовжував стріляти в душі мільйонів українців після того, коли всі його хазяї вже давно втекли за московські бугри.

Я згоден із тим, що в демократичному суспільстві нонсенс гнути будь-що через коліно, добиватися очищення навіть такої делікатної сфери людського буття, як телеефір за допомогою ляпасів і краваткобрання. Але є справді екстремальні, просто таки бойові ситуації, та ще й у період запеклої інформаційної війни не на життя, а на смерть, котра точиться нині, коли застуканий на гарячому негідник відверто працює на ворога, а твої вожді-командири з Банкової та Грушевського на це все чомусь не реагують. Тоді твоя рішучість у припинені зради інтересів держави в  стократ важливіша за гнилу інтелігентну, вихованість, яка неодмінно приведе до нового, чергового провалу революційних завоювань народу.  Отже, за ляпас, якщо він був, треба, можливо, й вибачитись, чи навіть штраф заплатити, але вороги неодмінно мають запам’ятати: спуску не буде нікому. Але й допустити жорстокої розправи над тими, хто чистить авгієві конюшні донецької банди, котра зухвало перетворила Україну в засилля українофобів, теж аж ніяк допустити не можна.

В усьому цьому шабаші, який вибухнув довкруги без сумніву не героїчного, але цілком вмотивованого вчинку депутатів-свободівців, для мене найпротивніше смердить начебто  емоційний виплід С. Шустера на захист О. Пантелеймонова. Навіть мовбито під цілком виправданим мотивом: мовляв, у період московської агресії це буцімто грає на руку В. Путіну.

А те, що Кремль і далі  тримає першу кнопку українського телебачення з найбільшим покриттям аудиторії нашої держави у своїх руках через вірного ставленика Януковича, це нормально?

Тому я й кажу: погляньте, хто згадав про чесність і мораль!?

Забув пан Шустер, як сам іще недавно публічно зізнавався в тому, що регулярно, заледеве  на перед кожним ефіром назирці ходив на напівзігнутих за списками допуску учасників шоу до прямого ефіру на Банкову, як з усіх сил вигинався, ліпив образ героїв епохи з клептоманів і шапкокрадів. Як лизоблюдне заглядав до рота примітивному і недорікуватому проффффесору «Йолка», стрибав із ним поспіль з пенька на пеньок у драконівському Межигір’ї? Чи не тому цей хитрий зарубіжний заробітчанин так войовниче і наступально захищає мовбито принижену честь О. Пантелеймонова, оскільки той підписав йому контракт на цілий рік експлуатації частот Першого національного, що, гадаю, гарантує прибуток  через рекламу, напевне, не на один мільйон гривень, а то й доларів. Ось де, вважаю, насправді ховається розгадка такого бурхливого честолюбства.

Просто пан Шустер, гадаю, добре знає, що такі хлопці зі «Свободи», як Мірошниченко, Іллєнко, Бенюк, чого доброго, завтра візьмуть за загривок цього  грошотруса за незабутній вечір українофобії, продемонтсрований на ряді центральних телеканалів одночасно, приміром, із відвертою пропагандою сепаратизму, котрий за сприяння С. Шустера для всієї України у прямому ефірі учинив кремлівський маріонетка С. Аксьонов. Пам’ятаєте, скільки жовчі було вилито на всіх нас, як тоді відверто й нахабно принижувалася честь і гідність українців? Декілька годин цей злочинець мав повну свободу від Шустера викладати свої брудні, ворожі ідеї щодо відділення від України окремих територій. Ведучий із Києва, вдаючи з себе простачка, тільки розпалював ідеї знищення державності України мовбито випадковими запитаннями напередодні протиправного референдуму в Криму...

Так що для мене, приміром, цілком зрозуміло, чому серед перших захисників українофоба, якого з УТ-1 не зніс навіть Майдан, є приморожений до України гастарбайтер, котрий володіє кількома мовами і тільки українську вивчити гидує. Ви ж, сподіваюся. пам’ятаєте його щодо цього солодку обіцянку в стартових випусках своєї прогарми?

А депутатів-свободівців маємо захисти всі. З ворогами нашої державності, мови маємо не панькатись, інакше й не потрібно нам було затівати ніякої боротьби.

 Ні, свободівська трійка зовсім не подоба пріснопам’ятного воєнного «Смерша», як дехто хоче подати це. Але ворогам нашої державності на українській землі спуску не буде. Бо якщо накажуть Мірошниченка, Бенюка, Іллєнка, а українофоби з НТКУ залишаться в своїх кріслах, я сам зберу людей на штурм «Олівця», а, можливо, й керівних кабінетів на Печерських пагорбах. Іншого виходу не залишається…

Хоча, як на мене, то все було б значно ефективніше, якби з таким же успіхом ударна трійка всмак нам’яла боки тим, хто не вирішує справ щодо увільнення з таких ключових посад, як НТКУ відвертих ворогів української незалежності, нашої національної культури й мови. І не обов’язково публічно…

***

Якщо з хуліганами все, здається, зрозуміло, і проти них, чи фактом події навіть порушено кримінальну справу, тоді виникає делікатне запитання, а чому першу телевізійну кнопку України й досі утримують в своїх руках відверті вороги України, ставленики сім'ї Януковича?

Слава Україні, Героям слава!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.