Хто загасить політичний Везувій в Україні?

10 марта 2014, 22:18
Журналіст, письменник
0
477

Штрихи з листа до секретаря РНБОУ Андрія Парубія...

 

Такого приниження українського духу, такого зухвальства щодо вульгарного знищення нашої державності, суверенітету і незалежності ми ще не переживали ніколи, як це сталося в останні дні. До глибини душі боляче за державу, соромно за  безпорядність, а найбільше за безпомічність,недорікуватість нових вождів і командирів.  Як гнилі кроти позалазили вони в нори і насторожено слухають повідомлення з Криму та  зі Сходу країни. Одна ситуація ганебніша іншої. Прикро, що для кардинального виправлення  становища поки що не робиться жодного поруху. Насамперед, для підмоги людям, які обороняють форпости української армії на півострові.

Що це? Наяву відсутність політичної волі в керіників держави, безпорядність парламенту, бездіяльність уряду? І все це, нагадаю, відбувається одразу після перемоги революції Гідності. Чи забули ми це, друзі?

Зізнаюся, що в дні боротьби Майдану не вірив нікому, окрім однієї людини – це був Андрій Парубій. Він бійцем проявив себе ще з часів вибухів димових шашок у залі Верховної Ради, коли В. Литвин, наперекір опозиції по-зрадницьки проламував продажні харківські угоди бандита Януковича навесні 2010-го. Ще яскравішим, відчайдушним зарекомендував він себе минулої зими, коли у центрі столиці свистіли кулі снайперів.

У чому ж справа, Андрію, пане секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ) ? Де твої героїчні майданівські сотні? Чому вони не на обороні завоювань революції?

 Якщо авакови і наливайченки не мають часу на захист Конституційних засад української державності у Криму, позаяк, схоже на те, що мовбито зайняті торгівлею портфелів із новими призначенцями в областях і районах, то чому твої люди і понині, схоже, ще святкують зимову перемогу над диктатором? Це ж вони, либонь, шастають маєтками повержених донецьких, саме в той гіркий час, коли окупанти топчуть нашу землю. Чи майданівській самообороні боятися якихось напівп’яних козацьких найманців із Кубані? Чи навіть «зелених чоловічків», які все таки знаходяться на чужій для них території?

Операцію щодо захисту живим щитом силами української самооборони військових об’єктів на території Криму треба було розпочинати ще в перші дні березня. І це вже, на жаль, факт: проморгали, прошляпили, проґавили,  проспали. Все це аж надто ганебно і не має прощення. Чому таке сталося – з’ясуємо по війні. Нині ж треба діяти, щоб не було пізно. Бо через день-два, коли Росія відгукнеться нехай і не легітимний запит Верховної Ради Криму про приєднання півострова до переліку своїх регіонів, буде вже пізно будь-що робити. Тоді вже українські військові, а тим паче майданівська самооборона (якщо вона все таки прийде на підмогу українським військовим у Криму)  будуть оголошені окупантами.

Чи простите ви собі пане, цю нерішучість?

А чому найменшого спротиву не здійснюється на прояви сепаратизму в східних областях? Дійшло навіть до того, що, приміром, замість українських прапорів у Луганську порчу із ненависними триколорами вже вивішують навіть диктаторські стяги лукашенкової Білорусі. Ця безвольність, «мудрість» керманичів тихенько сидіти під віником, коли сепаратизм набирає обертів межує зі злочином. Того й дивись, що завтра-позавтра й вихідці з могутньої Молдови теж почнуть  захоплювати об’єкти інфраструктури на лівому, нашому березі Дністра, оголошуючи їх своєю територією. Не кажучи вже, звичайно, про Румунію і Угорщину, які залюбки під шумок відхоплять частину українського територіального пирога.

Хіба в РНБОУ не знають, хто здійснює заколоти в Донбасі, на Слобожанщині?

Усім зрозуміло - російські мандруючі бойовики. Прикордонники нас щодоби приголомшують цифрами мовбито  фільтраційних відмовлень у перетині кордону інтертітушкам. А хто скаже, скільки їх за хабарі проходить через цю полосу? Перетинає межові знаки в обхід офіційних переходів? Відповідь на ці запитання ми знаходимо тоді, коли дізнаємося про десятки, сотні побитих активістів Євромайдану, то в одному, то в іншому обласному центрі, котрих жорстоко атакують заїжджі російські   штурмовики. Дивно, що їм в Україні чомусь ніхто не створює жодних незручностей, перепон. Зрозумівши, що Схід і Південь України для них зона безкарності, що головна риса української влади – м’якотілість, нерозворотливість, невміння захищати свої державні інтереси, ці бандюки все більше нахабніють, розбещуються. Замало не щодня розперезуються, то в Харкові, то в Донецьку, Луганську. Їхнє головне завдання - створити в регіонах хаос, безлад, з обов’язковим вереском до Москви мовбито поросяти, яке застрягло в плоті: "Рятуйте! Руських б’ють!"

Отже, це чіткий і продуманий сценарій, розроблений і профінансований з-за кордону. Адже ж не безкоштовно штурмовики з Росії, Придністровя, Білорусі їдуть в Україну.  Про який, як на мене досить влучно висловився представник Чехії на минулому відкритому позачерговому засіданні Ради безпеки ООН. Він тоді, якщо пам’ятаєте, влучно зазначив, що росіянам тепер небезпечно навіть видавати візи. Сп’яна вони почнуть кричати, що росіян ображають, а Путін на виручку будь-куди введе війська…

Але виникає запитання: чому не затримано жодного з цих зарубіжних гастролерів-бойовиків? Невже це так важко для СБУ, для МВС, коли регіони буквально кишать заїжджими гастролерами, анексіоністськими штурмовиками? Чому цього не вччинять майданівські сотні самооборони, чи цей міфічний якийсь "Правий сектор"? Треба, щоб весь світ побачив, дізнався, хто насправді організовує спецконтингент для дестабілізації ситуації в Криму та на Сході України і встановлює замість державних прапорів ворожі триколори над органами влади в регіонах.  Аморфність, бездіяльність, пасивність українських правоохоронців найбільше шкодить в боротьбі проти конквістадора. Невже це незрозуміло?

Росія веде агресивну пропагандистську компанію проти народу України. Здійснюється ганебна геббельсівська брехлива пропаганда з зомбуванням населення півдня і сходу нашої держави, які більше схильні дивитися саме російські телеканали. І, мабуть, справедливо, що в складі РНБОУ з’явилася людина, яка займається здійсненням інформаційної контрпропаганди. Правда, поки що це ніяк не впливає на віроломство, нахабство ворогів. Вони успішно відключили в Криму всі українські телеканали. На їх місце завели Росію-1, Росію-24, НТВ.

Чим відповідає РНБОУ? Терміново створює російськомовний і англомовний телеканали. Це все одно, що для підвищення народжуваності в регіоні завести службу свах. Чому?

Тому, що ці засоби масової комунікації потрібно ще з рік-два розігрівати, розкачувати. Їм потрібно шукати своїх телеглядачів. Це справа не для війни, яка у нас уже триває декілька тижнів.

Важлива деталь. Коли Росія розпочала агресію проти України, розв’язалася торба інформаційного начинку над Україною. Більшість телеканалів, які виходять через супутники стали розкодованими і їх  нині вільно можуть приймати наші громадяни на свої сателіти. Зрозуміло, щоб годувати громадян незалежної держави своєю приманкою. А ось так званий 1-ий національний телеканал України, який має потужну мережу покриття,  і далі залишається… під ключем. Хочеш дивитися – плати гроші провайдерам.

Таке безглуздя! Навіть війна вносить корективи в плани тих, хто в усьому бачить лише гроші…

Мабуть, ніхто із РНБОУ ніколи не звертав увагу на те, скільки в наших містах і селах антен-коліс встановлено над будинками. Але туди не мають практичного доступу ні Перший телеканал, ні УТР, який, до речі, є всесвітньою радіотелевізійною службою України на закордон. А ось росіяни цей ресурс використовують вельми успішно.

Хіба не можна на базі вказаних вище телересурсів якраз і створити служби російськомовного телебачення, а також англомовну редакцію? Буде повна дурня, якщо телеканали формуватимуть із чистого листа, які не мають своєї аудиторії…  

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.