Як ЄС і США поламали всі надії українців…

22 декабря 2013, 06:16
Журналіст, письменник
0
1051

Хотів би помилитися, але аналіз подій того, чому і Європа, і США все більше віддалюються від подій українського Майдану свідчить лише про одне: Україну здали на поїдання Кремлем...

 

Зовсім не збираюся бути, а ні віщуном-пророком, а ні плаксивим вістуном, але так мені видається з приватного мого аналізу так званої "підтримки" боротьби українського народу проти ординської влади винищувачів наших національних багатств і святинь, що Європа склала нам… велику фігу в кишені, а в далекому Білому домі попросту начхали на всі проблеми майданних протестів. Приміром, скільки було розмов із надією на те, що ось 19-20 грудня ц.р. відбудеться якийсь там хурал у Брюсселі, саме в його документах буде, мовляв, щось таке, що підштовхне розв’язку українських внутрішніх проблем.  ЄС  навіть буцімто відважиться на якусь надзвичайну заяву щодо огидних учинків влади. І П. Порошенко начебто навіть вилітав на вельми серйозну розмову в верхах щодо цього. Не забули, він же заявляв: буде важливий сигнал з європейської столиці…

Ну, й що?

Іще не так давно єврочиновники не шкодували слини на розхвалювання мовбито справжнього подвигу українців заради відстоювання інтересів їхнього наддержавного об’єднання. Що гріха таїти: замало не всі члени ЄС потроху публічно поскубують свою об’єднану структуру, тому для них вельми дивним виявилося, що в пострадянському Києві мільйони людей готові за нього життя віддати. Звичайно, що це для декого з європейців було здивуванням, навіть своєрідною екзотикою, тому окремі євродепутати навіть прилітали побачити цей дивний ЄвроМайдан. Дехто із них по декілька разів піднімався на тутешню сцену, вповившись українським прапором...

Але що тут скривати: десь і щось в заведеному механізмі рішучих настроїв ЄС явно зламалося. Відбувся непередбачуваний збій.

Як мені здається, шукати його потрібно в аналізі подій візиту в Київ заступника державного секретаря США Вікторії Нуланд. Зверніть увагу, що її начальник, держсекретар Джон Керрі, оцінив Майдан, як події в "сучасному європейському місті", де не "повинно бути насилля".

Іншими словами, наші окремі політики все, що відбувається в нашій столиці називають революцією, новий телевізійний канал ЕСПРЕСО.TV так і пише на своєму екрані – "Революція", цілодобово транслюючи всі події з Майдану, а з Вашингтону це розглядають, як мирні виступи проти утисків влади в одному окремо взятому місті. Можливо навіть на одній вулиці, на одній площі. Таке, що напевне розсмокчеться саме…

Опозиційним політикам, напевне, потрібно було насторожитися вже тоді, коли пані Нуланд перш, ніж прибути до Києва 10 грудня ц.р. зробила короткотерміновий візит до Москви. В окремих російських ЗМК пройшла навіть інформація про те, що заступник держсекретаря США нібито поставила до відома кремлівське керівництво про мету свого візиту в Україну.

Виходило, начебто американський чиновник звітує про те, що буде робити в російській вотчині. Мовбито Україна є департаментом РФ.

Уже тоді можна було робити висновок із приводу того, яких результатів потрібно очікувати від візиту на наші печерські пагорби високо рангового американського чиновника. А щоб не томити вас, скажу, – заздалегідь вони були нульовими. Бо ця поїздка була лише знаком ввічливості з боку Вашингтону. Мовляв, ви, дорогі повстанці, надієтесь на США, ми справді вас бачимо і чуємо. Але не більше…

Інакше кажучи, вже до цієї поїздки заступника держсекретаря США шахова партія була успішно розписана поміж Москвою і Вашингтоном. Білий дім, як мені видається, вирішив умити руки від київських надзвичайних подій, покластися в розв’язанні проблеми виключно на пана… В. Путіна, який вважає Україну особливою зоною російського впливу. Чи потрібно США ламати стосунки з Кремлем через якісь там негаразди з внутрішньою політикою колишньої радянської республіки? Вони он не можуть вгамувати сірійського диктатора, де щодня ллються ріки крові, і який виявився другом Владіміра Владіміровича. А в Києві що? На Майдані пісні співають і гопки скачуть?! Ну й нехай собі стрибають…

На підтвердження цієї тези, як мені видається, є події ночі й ранку 11 грудня, коли підрозділи "Беркуту" нахабно почали трощити барикади повстанців, штурмувати частково захоплене бунтарями приміщення міської держадміністрації та взяті в оренду в Федерації профспілок кімнати, де розмістився штаб спротиву. Маймо на увазі, що якраз цієї ночі в Києві ночували пані Вікторія Нуланд та баронеса Кетрін Ештон, верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки.

Чи можна повірити в те, що українські нинішні зверхники могли б відважитися на такий зухвалий крок, якби не знали, що ніякої загрози їм персонально від того не буде, що побиття бунтарів, влаштоване фактично на очах американо-європейських представників їм не зійде з рук? Можна лише припустити, що звідкілясь (здогадайтеся самі звідки!) де Межигір’я поступили підбадьорююче заохочення. Мовляв, на баришень-начальниць не звертайте уваги, ніякої шкоди вони вам не заподіють: усе схоплено…

Хіба ж цього не можна було вже зрозуміти тоді, коли під час зустрічі з лідерами опозиції заступник держсекретаря США заявила, що ніяких репресивних дії її уряду проти керівників України, які вдаються до силових дій проти мирних акцій громадян, побиття студентів, журналістів, у тому числі й зарубіжних,  не буде. Дійсно, залишилося лише почастувати печивом людей на Майдані…

Баронеса Ештон лише помахала пальчиком у бік В. Януковича і його міліцейських генералів, Нуланд теж сказала, що так учиняти зі своїми людьми не гоже. А хіба ми цього самі не знаємо?

І далі все покотилося, як бачимо, в такому ж дусі відвертого заморожування українських внутрішніх проблем. Європа красномовно набрала в рот води, США зайняті своїми імперськими  справами на дальніх світових рубежах. Підбадьорена цим українська влада веде себе як переможець конфлікту. Нагороди й нові звання для м’ясорубів із "Беркута", повне їх виправдання у звіті генпрокурора перед парламентом. Навіть натяку на те, що винні в побитті студентів і журналістів будуть покарані, що в державі буде дана політична оцінка конфлікту через відставку уряду, чи бодай міністра внутрішніх справ, який, зрозуміло ж, повинен відповідати за протиправні дії підлеглих. Наче в піку майдану, опозиції, намічені нові щедроти для силового блоку в проекті державного бюджету на новий календарний рік. Влада й далі відгороджується від проблем народу штиками. І повністю ігнорує вимоги Конституції, законів держави. Все активніше перебирає на себе роль дешевої повії перед Кремлем. Відтак під явною загрозою суверенітет, територіальна цільність нашої незалежної держави.

Розумію, що картина жахлива. Але дай Боже, щоб я в чомусь помилявся.

Висновок такий. Треба покладатися лише на мудрість, стійкість нашого народу. На незламність духу тих, хто стоїть нині на Майдані, хто пройшов через його горнило. А таких уже мільйони.

Є у мене один знайомий, якому я надзвичайно довіряю. Так ось він каже. "Зірки на небі стали так, що народ наш цього разу, на диво всім, переможе. Будуть важливі події 27 грудня. За тим 15 січня нового року. А далі стане легше…"

Залишилося тільки переконатися наяву…

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.