Невеселі уроки стотисячної акції в євро неділю, 24-го…

25 ноября 2013, 09:55
Журналіст, письменник
0
620

Немає толку в керманичів полку...

Що показала і чому навчила євро неділя, 24 листопада 2013 року, ставши політичним аргументом простих українців на шляху їх держави до зближення з європейською спільнотою, виходу з-під осоружного крила Московії?

Більш як стотисячний майдан у Києві, виступи громадян у багатьох містах незалежної держави, акції підтримки практично в усьому світі, навіть в Індії, насамперед засвідчили те, що люди однозначно виокремилися з вектором суспільного напрямку України: тільки в Європу, тільки подалі від різного роду тайожно-таможєнних союзів, від загребущих рук Кремля!

Це найперше і головне.

Чи потрібні після цього ще якісь референдуми, соціологічні дослідження? Думаю, що справляли малу нужду окропом тимчасові господарі печерських пагорбів, усі як на підбір із учорашніми донецькими прописками, а з ними  й лідери КПУ, спостерігаючи за душевним поривом громадян, які запрудили Хрещатик, Майдан, Європейську площу, всі схили й пагорби довкруги цих публічних місць, аби висловити своє віковічне прагнення стати нарешті в рівень із європейськими державами, скинути врешті-решт ярмо російського впливу.

Чи помітили ви це: коли люди рішуче вийшли у центр столиці, ніде й на стало видно людей в уніформі. Як щурі зникли в підворіттях, і за парканами. Тільки сміливий Азаров, заховавшись в одному з своїх численних маєтків, старим і общипаним півнем викаблучувався перед камерою московського ОРТ: а мнє нє страшно. Я нє позволю…

Мовляв, нехай знають його хазяї в Кремлі, все буде так, як домовилися: палиці й далі будуть вставлятися в колеса інтеграції, українське бидло має залишатися в московському ярмі…

Однак у всій цій ситуації мене найбільше вразила повна бездарність опозиційного керівництва. Тижнями готуючись до завчасно оговореного виступу 24 листопада, вони прийшли на трибуну без будь-якого плану дій. Піднялися на подіум перед стотисячним натовпом лише для того, щоб персонально похизуватися словесними вправами на три-чотири хвилини, не більше, і все.

Ви ж, гадаю. чули, бачили те, як зачитавши резолюцію мітингу, аж вилинялий, бідний, від публічних оказій пан Турчинов від "Батьківщини" оголосив наступне. Зараз, мовляв, трохи послухаємо музику, відпочинемо (перетрудилися ж!), а тоді пройдемося приміщеннями Кабінету міністрів, адміністрації президента, Верховної Ради…

Що це, як не провокація, публічний сигнал владі: готуйтеся, скоро прийдуть наші бойовики на штурм…

Хіба так беруть владу в свої руки, попереджаючи про це всіх сторожів і адептів?

А потім, навіщо у вихідний день, коли державні структури не працюють, блокувати, чи навіть брати їх приступом? Як на мене, то це чистої води авантюра, аби спотворити чисті й світлі помисли тисяч і тисяч українців, котрі своєю активною появою в центрі Києва засвідчити: Європо, ми з тобою! Україна – це Європа, а не москово-азія януковичів і азарових! У відповідь влада привела всі правоохоронні органи в повну бойову готовність. А що їй було робити, мовчати?

Тому виникає цілком логічне запитання: чи потрібне це скочування держави на межу кровопролиття? Чи є мізки в тих, хто провокує ламання ребер українцями під державними установами, спричинення громадянського конфлікту?

Повну бездарність новоявлених майдано-вождів показала й минула ніч. Похизувавшись перед людьми головні "революціонери" з першими сутінками розбіглися по затишних домівках святкувати свою персональну перемогу й міцно поспати в теплих ліжках, а полишений напризволяще люд, в основному прибулий із дальніх і ближніх областей на заклик про біду, до самого ранку активно сперечався: тримати в облозі один, чи два майдани. Чим, власне, й повсякчас активно користалася влада, замало не з кожною годиною відвойовуючи життєві простори у "мітингарів", як вульгарно називає євро борців у центрі столиці 5-телеканал...

Ранок приніс іще одну бездарну новину. Залишивши все майданне господарство, А. Яценюк і Ю. Луценко начебто вирушають до Харкова, на зустріч із в'язнем апартаментів лікарні "Укрзалізниці". Авжеж, вони безпорадні й виснажені запеклою боротьбою з режимом геть не знають, що їм далі робити зі збуреним народом, куди його вести далі, які гасла кидати в маси… Їм конче потрібні поради, заряд активності від вождя і вчителя, мудрого світоча, явно забуваючи своє гасло вчорашнього дня: злодій повинен сидіти в тюрмі…

Мене завжди з числа опозиційної еліти найбільше смішить-розважає В. Кличко, либонь, не менший інтелектуал як Янукович і Азаров разом узяті. Якщо в українців  проводиться якась примітна політична акція, у нього обов'язково мають бути якісь невідкладні справи за кордоном, і лідера партій й парламентської фракції, як правило, немає серед свого електорату. Виходить, він буцімто як Бог всюди і є, і його водночас ніде немає. Моліться і вірте в його, повсякчас безпардонно закликає невтомна Ірина Геращенко.

Учора прес-служба партії УДАРу заявила, що їх лідер літав за політичними консультаціями до євро політиків і затримався… в повітрі. Власне, підступна влада там виставила проти нього загороджувальні  бар'єри. Згодом з'явилося неофіційне повідомлення: начебто насправді у когось там із близьких родичів пана Віталія був день народження. Молодець, звичайно, ВВ, що сім'я для нього понад усе.  Як і те, що авангардом поселив її в благословенній Європі. Нам усім туди треба переселятися потихенько. Вожді, як завжди, першими показують дорогу. Якщо тут, не приведи Боже, все завалиться, то вони вже в Європі… Отже, неодмінно голосуйте за них!

Для декого з наших політиків (опозиція не виняток) Україна і Європа, це все одно, що шикарна київська квартира і дача. Тут працюю, а там відпочиваю, чи навпаки... Словом, одне серце на всіх...

Третій, і найжахливіший урок учорашнього дня – опозиція опинилася в повній інформаційній блокаді.

Якщо пригадати події дев'ятирічної давнини, то Майдан тоді набрав таких невиданих обертів лише через інформаційні феєрверки. Пригадайте лишень, як тієї пори заяскрів, розкрив необмежені творчі, журналістські можливості, приміром, 5-телеканал. Скільки  було захоплюючих репортажів із гущі подій, полум'яних і неповторних демонстрацій наживо! Від того бренду на цій інформаційній гілці залишилися лише реклама, реклама, реклама і одна-єдина гидка, неперевершено лизоблюдська передача "Кабінети". Догоджаючи печерським зверхникам телеканал показав ексклюзивні гальюни та вбиральні вже, здається, всіх начальників. Не з'являлися на екрані іще лише золоті унітази, ви знаєте звідки...

Усе це сяйливий  доказ неперевершеного вірнопідданства власника телеканалу владі, в якій він теж займав певний час міністерські пости.

Але ж на 5-му іще є й журналісти. Чому з цим миряться вони? Невже їх влаштовує те, що від назви "інформаційний" канал залишилася, власне,  тільки сама назва, а більше нічого. Учора це було переконливо продемонстровано. Такі історичні, вікопомні події в столиці, а про це тільки незграбні, неоковирні кількахвилинні розповіді про "мітингарів". Таке враження, що передачу ведуть у навчальній студентській студії, а не маститі журналісти-професіонали…

Я вже не кажу про те, що так званий перший національний канал, який працює на гроші платників податків вів пряму телетрансляцію анти європейських заходів влади. Що зовсім промовчало про події в Києві хвалена ТВі. Що FM "Авторадіо", наприклад, у всіх пообідніх випусках новин передавало тільки одну-однісіньку інформацію з Києва. Там, мовляв, відбувся тридцятитисячний мітинг людей, які підтримують дії влади, котра успішно загальмувала рух України до підписання асоціації з ЄС. Для більшої точності, напевне, потрібно було лише додати – "на вимогу зореносного Кремля". І більше на тому радіо ні слова не повідомлялося про Євромайдан, про більш як стотисячну акцію у серці столиці.

Така собі маленька, але цілеспрямована інформаційна зрада купки прикуплених журналістів, котра виконує жалюгідну роль дезінформаторів відносно того, що насправді відбувається. Чи прийде колись благословенний  час, коли  за подібні диверсії повії і зрадники національних інтересів України будуть відповідати?

Якщо сюди додати, що навіть із самого центра Києва кимсь (зрозуміло ж чому) вміло подавлювався сигнал відеотрансляцій подій наживо радіо "Свобода", то хоч сідай та й плач... Довкруги виросла брутальна інформаційна тундра!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.