Леонід Кучма: ефект бумеранга

25 марта 2011, 13:55
журналист
0
11653

Фарс, влаштований нинішньою владою щодо колишнього президента Кучми у звинуваченні його в співучасті в убивстві, викликає огиду. І не тому, що Леонід Данилович святий і безгрішний.

Колишній президент за дві свої каденції наробив стільки помилок, і, можливо, навіть злочинів, що це практично виключає будь-яке співчуття до нього. Чого варте лише влаштоване саме за його потурання тотальне пограбування країни й перетворення її в закрите акціонерне товариство, яким досі бездарно володіють кілька сімей.


Парадокс ситуації полягає в тому, що саме Кучма зробив усе можливе й неможливе, щоб саме ці люди прийшли до влади й далі продовжували його справу. Він їх називав своєю командою. Командою справжніх професіоналів, яку впродовж останнього року їхнього урядування щиро й без оглядки повсякчас підтримував.

І ось команда справжніх професіоналів, котра ще місяців два тому оголосила остаточний вердикт про не замовний характер убивства відомого журналіста, круто поміняла орієнтацію. Нині вона завела кримінальну справу на свого батька, котрий її  породив, звинувачуючи його в замовному характері вбивства.

Загалом президент Кучма отримує те, на що заслуговує. Але в таку справедливість якось не хочеться вірити. А тим більше радіти її здійсненню. І не тільки тому, що Леонід Кучма, попри всі його недоліки, не міг дати команду на фізичне знищення журналіста. І не тільки тому, що цей журналіст не представляв на той час будь-якої загрози для влади. Просто це не входило в управлінську обойму методів тодішнього досить авторитарного президента. До брутального знищення опонентів Леонід Данилович – слава Богу! – не доріс. А наробивши шкоди країні й у глибині душі відчуваючи свою відповідальність, він запросив до влади зовсім не своїх людей – Віктора Ющенка й Юлію Тимошенко – й дав їм можливість врятувати той корабель у 2000-му році, який він зі своєю командою невпинно ввів у прірву. Відчуваючи ту ж відповідальність, Кучма по суті врятував Майдан у 2004-му році від кровопролиття.

Саме тому в кровожерливість Кучми не віриться, хоч безконтрольна влада псує найкращих людей. Інколи доводить їх до звірячого стану. Але Леонід Данилович до безконтрольності й вседозволеності йшов десять років і так по-справжньому й не дійшов до неї. А ось його вихованці вже на першому році владарювання швиденько наблизилися до царської межі.

Дуже схоже, що партії влади банально хочеться прибрати до рук майно зятя Кучми – Віктора Пінчука. А це й металургійні гіганти, котрі й досі приносять шалені прибутки, й одні з найрейтинговіших телеканалів, що напередодні парламентських виборів виглядають аж занадто привабливо. Тому в них аж руки трусяться схопити бумеранг, який щойно з усієї сили вліпив у найболючіше місце Леоніда Даниловича, для того, щоб повторити фатальне вкидання. І в кого поцілить цей бумеранг найближчим часом – будемо свідками.

Плівки майора, фактичну легітимацію яких здійснила Генеральна прокуратура,  містять багато чудесних відкриттів. В тому числі й щодо чинного президента, прем`єр-міністра, голови Верховної Ради. Там багато цікавого. І чим більше ми знатимемо про дії влади, тим свідоміше робитимемо власний вибір. При умові, якщо він після цього ще в нас залишиться. Чи не так?   

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.