День победы, как он был от нас далек. Мнение блогеров Корреспондент.net

12 мая 2011, 16:09
0
5224

Сначала звучали поздравления, но праздничное настроение долго не продлилось: начались скандалы. Блогеры Корреспондент.net, политики и общественные деятели, пристально следили за майскими событиями в Украине и давали им свою оценку.

 

Анатолий Гриценко: Вітаю воїнів-ветеранів!
Усіх, хто зі зброєю в руках захищав свою Батьківщину!
Низький Вам уклін і наша глибока повага!
Здоров'я Вам, добра і душевного тепла!
Залишайтеся з нами, якомога довше!

 

Валентин Наливайченко: День Перемоги і мій народ
Я - українець. Мій прапор - український. Я схиляюся перед його Перемогою.

Мій народ віддав третину свого життя за цю перемогу. На його землі відбулася майже вся війна. Телебачення і кіно про це нічого не говорить.
Крім Олеся Гончара, про роль мого народу у цій війні майже ніхто не сказав.
Перемикаю українські канали і розумію, що українців у цій війні не було.
Все привласнено. Мій народ вмирав і духовні карлики називають його смерть епізодом. Кажуть, могли справитись самі.
Я називаю ім’я мого народу.
Я - українець. Мій прапор - український. Я схиляюся перед його Перемогою.
 
Скандал №1. Закон об использовании красных флагов в качестве официальной символики в день празднования 9 мая

 

Юрий Луканов: Хто розвіє міф про велику перемогу?
Поки народ воює навколо чергового міфу, можновладці спокійнісінько грабують країну. 

 

Поки ніхто

Нове рішення Верховної Ради про вивішування червоного прапора на день перемоги 9 травня засвідчило, що ні влада, ні опозиція не здатні дати належну оцінку тим подіям.

Владна Партія регіонів застосовує ідеологічні штампи часів Радянського Союзу. Тому вона охоче підтримує ідеї на зразок відзначення річниці так званого Стаханівського руху і не дуже опирається встановленню пам’ятника Сталіну у Запоріжжі. Не дивним було і підтримка ініціативи комуністів, які перебувають в одній у коаліції з Партією регіонів, про червоні прапори 9 травня. З’явилися чергові коментарі про велику перемогу.


Досі ніхто з політиків не наважився вийти за межі міфу про велику перемогу. Навіть Віктор Ющенко, який дотримувався думки про радянську окупацію, продовжував святкувати річницю “звільнення народів від фашистської гідри”.

Однак значна частина суспільства вже дозріла до того, щоб інакше оцінити “велику перемогу”...

...І навіть опозиційні політики не наважуються виступити проти цього міфу. Може, воно їм і не треба?

Виталий Бала: 9 травня, що святкувала Україна?
Ми показали і громадянам і світу всю свою "європейскість" та "українську демократію".А святкували ми ,на жаль, різне свято в різних регіонах України...


Про червоний прапор вже було написано і наговорено дуже багато. Але, слід звернути увагу на причини виникнення цієї проблеми та наслідки. Що ми святкуємо і святкували протягом 20 років незалежності України? День Перемоги у Великій Вітчизняній війні, а цього 2011 року на жаль, ми стали свідками ще однієї спроби розєднання українського народу, спроби котра таки збурила суспільство, політиків, які недоречно почали піаритись на цій чутливій темі, ще більше підігріваючи температуру протистояння. Мене в цій ситуацій таки здивувала позиція Президента України, з Верховною Радою вже все зрозуміло, як і з її Головою паном Литвином.

Поки політики не вмішувались, не говорили під якими прапорами святкувати і як святкувати 9 травня все було спокійно і толерантно...

 

Арсений Яценюк: День Победы, Памяти и Примирения
Украина - страна-победительница во Второй мировой войне и потому достойна своего празднования Победы над фашизмом, без сценариев соседнего государства.

Вечером 8 мая я проехал по центру Киева - честно говоря, с тревогой ожидая, не увижу ли красный флаг над Администрацией Президента или Верховной Радой. Не увидел. Глубочайшее разочарование было отложено до 9 мая - когда БТР с красным знаменем возглавлял парад ко Дню Победы на главной улице украинской столицы. Государственный сине-желтый флаг несли только третьим. Перед этим смотрел трансляцию московского парада Победы - огромное полотнище российского триколора первым проплыло над праздничной Красной площадью...

...Украина сыграла выдающуюся роль в переломном событии ХХ столетия, поэтому она как государство-победитель стала одним из основателей ООН. Через 66 лет руководство страны, народ которой заплатил за спасение Европы и мира немыслимую цену, демонстрирует более чем странное, если не кощунственное, отношение к его величайшему подвигу.

Сначала эта власть проглатывает чудовищное оскорбление российского премьера, нанесенное украинскому народу, его миллионным жертвам, погибшим и выжившим фронтовикам. Путин заявил, что Россия справилась бы и без Украины, и руководство нашей страны не нашло возможным отстоять честь своих павших и свою Победу. Имеет ли право руководство государства молчать об этом?


После проглоченного оскорбления правящее большинство принимает пресловутый закон о красных флагах. С самого начала было очевидно, что это провокация, направленная на углубление раскола страны, на неизбежные столкновения. Красный флаг, который должен бережно храниться в музеях, стал причиной драк и стрельбы при преступном попустительстве местной милиции...

...Я считаю, что, как нет одной краски, так и не может быть только Дня Победы. Это День Победы, Памяти и Примирения, как и было определено решением Генеральной ассамблеи ООН в 2005 году. Ни одно слово не должно быть потеряно. Никто не вправе отнять у украинских бойцов их подвиг. Но нельзя и замалчивать трагедии украинского народа...

 

Петр Олещук: Флаг вместо ветерана
В будущем нас ждет "увеличение" затрат именно на символы, а не на людей. Тем боле, что людей, для которых война была частью жизни, у нас с каждым годом все меньше.

 

В канун Дня Победы президент не скупился на обещания для ветеранов.
"В этом году мы повысим пенсии для инвалидов Великой Отечественной войны и жертв нацистских преследований на 20-25%, и собираемся продолжить такое увеличение пенсий ежегодно, до 2015 года", - сказал Глава государства.

Конечно, данная инициатива заслуживает всяческого одобрения. Тем более, что все это реализуется не просто так, а в рамках провозглашенного "года ветеранов". Также в рамках этого года обещано 30 % скидки в аптеках. Правда, не вполне ясно, как эти скидки будут осуществляться в частных аптеках? Если в "приказном порядке", как, например, льготный проезд в маршрутках, то и эффект будет соответствующий.


Однако на самом деле вызывает интерес другое. Как вышеназванные цифры коррелируются с количеством ветеранов Отечественной войны? Всем понятно, что ветераны - люди возрастные. С каждым годом их становится все меньше. Например, в соседней России за год скончались половина ветеранов ВОВ.


Относительно Украины тяжело найти объективные цифры. Если судить по соотношению выделенных сумм на одноразовую помощь, а также размеру самих выплат, то их никак не больше миллиона. В то же время, за прошедший год из жизни ушло 220 тыс. украинских ветеранов. Выходит, приблизительно, те же 20-25 %. То есть, повышать собираются на ту сумму, которую не придется платить умершим.

Если же вспомнить об украинской инфляции, то она за прошедший год по официальным данным составила 9,1 %. Хотя, конечно, все понимают, что между реальной и официальной инфляцией существует определенное различие, о чем мы можем судить по росту цен на некоторые группы товаров. Да и Ассоциация украинских банков не доверяет Госкомстату, заявляя, что реальная инфляция за 2010 год составила 20 %.

В любом случае, для пенсионера свою роль имеет каждый процент роста цен.

В итоге выходит, что на вышеназванном повышении украинское правительство имеет все шансы даже неплохо "сэкономить", "сыграв" на инфляционном дисбалансе...

 


Скандал №2. Во время своего выступления на Шустер Live нардеп от ПР Лукъянов оскорбил пожилых людей, сидящих в студии.

 

Максим Бутченко: Лукьянов - антигерой в Партии Регионов - назвал пожилых людей "ряжеными"
Власть все больше отстраняется от "простолюдина" вручая ему в руки то лопату, то называя "ряженым".

...Не стану разбираться с тем, кто был на войне или не был. Но хочется сказать, что сам факт некорректного, а, по сути, хамского отношения к пожилым людям вызывает сожаление. Сожаление в том, что народные депутаты, нося звание "народные" - на самом деле забыли, что такое народ. Сожаление в том, что депутаты ради конъектурной политической выгоды украинцев хотят столкнуть лбами друг с другом. Сожаление в том, что депутаты даже в студии, прилюдно простых людей могут обозвать, только из-за того, что им не нравится, как их поддерживают.

А какие же тогда разговоры между нардепами о рядовых гражданах, когда они остаются один на один?

Прихожу только к одному выводу, что, к сожалению, в Партии Регионах уже давно не слышат людей. Не слышат их претензии. Не слышат их требования. Не настраиваются на дискуссию со своим же народом. Из-за того рейтинг регионалов падает с каждым днем.

И в этом показательный пример самой политической современной элиты – они не могут вследствие своих "шкурных" интересов отвлекаться на такую "мелочь", как народ...

 

Скандал №3. Беспорядки между украинскими националистами и пророссийскими организациями и ветеранами войны во Львове 9 мая

 

Зорян Шкиряк: Побоїще у Львові. Завдання Кремля виконано на 5
Мені дуже шкода цих принижених, бідних і глибоко нещасних людей, ветеранів, яких правлячий режим використав і зробив розмінною монетою у своїх політичних ігрищах.

 

Ну от, сталося. Побоїще у Львові таки відбулося. Влада може полегшено зітхнути, поставлену Кремлем задачу виконано на "5". Знову розкол, знову поділ на "тих" і "етіх", знову внутрішній конфлікт...


...Механізм запущено, суспільство знову розділене. При цьому, Янукович закон про прапор так і не підписав і стрічку георгіївську не нацупив. Молодець, "зачьот". Побоїще відбулося, а він "нє прі дєлах". В усьому винні "бояри". Зручна позиція, погодьтеся. А я задумався, скільки залишилось живих ветеранів, що брали участь у ВВВ? 


Гадаю на всю Україну кількадесят тисяч, не більше. Адже найменший вік учасника війни має складати 84-85 років!!! Це в нашій країні, де середньостатистична смертність складає 60-65 років… Отже, замість допомоги цим знедоленим людям, підняттям пенсій та реальним соціальним захистом, влада провокує надумані конфлікти… Замість того, щоб постійно опікуватися безкоштовним лікуванням та доглядом, пільгами і т.д., влада, раз на рік, годує їх, тепер вже, китайською гречкою і щедро наливає 100 грам "фронтових". Напевно, це теж потрібно, але…

 

Павел Жебривский: 9 травня made in Ukraine: ганьба, приниження і ще більший розкол
"Завдяки" вчорашньому дню Україна ще більше розділилася. А з розмовами на кшталт "Нехай негідник, але він свій" ми взагалі нікуди далеко не уїдемо.

 

Подіями, які відбулися 9-го травня як у Львові, так і по всій Україні, нанесено достатньо серйозний удар по об’єднанню українців із різними ментальностями...


...На сьогоднішній день експлуатація совєтських символів - це фактично розкол українського суспільства. Тому вчора, коли я покладав квіти до пам’ятника Слави, я побачив вдвічі, а то й втричі менше людей, ніж було у минулі роки. Розгублені люди, для яких цей день - день пам’яті про їхніх батьків і дідів - не розуміють, що робить влада...

...Звичайно, є проблема і з ультранаціоналістами, які суттєво підіграли і ми отримали театр абсурду. З однієї сторони ті, хто не вважають Україну незалежною державою, і з іншої - ті, хто прикривається незалежністю, але коять речі, які не спрямовані на те, щоб Україна стала соборною, незалежною і процвітаючою. Їх можна називати різними полюсами, але ці обидва напрямки в політикумі наносять значну шкоду Україні. А цей шабаш, за який повну відповідальність несе влада, є єдиним - відволікальним моментом від того бедламу, що твориться в Україні. Чи нам сказали, що робити і як навести лад у власній державі?  Як дати людям можливість заробити на хороше життя для себе і своєї сім’ї?

 

Відволікти увагу від шаленої корупції, яка за останні роки просякла всі сфери суспільного життя, і яка не дозволяє нам, українцям, гордитися своєю Батьківщиною - ось головна мета цього шабашу...

...Безумовно, ми маємо віддати шану тим, хто воював. Але воювали не за Сталіна, ката українського і інших народів, не за червоні ганчірки, а за свою сім’ю, відвойовували право називатися людиною, а не бидлом. А сьогодні ми маємо героїзацію очільників, які, за великим рахунком, зі своїми співгромадянами поводилися гірше, ніж іноземні кати!

 

 

Александр Прогнимак: Провокация как Промо-акция
Боевики - пацаны, были на одно лицо. Речь идентична, лаконично - груба. Жесткое позиционирование, лозунги с призывом «к оружию». Да они близнецы - братья подумалось мне.

Приезжаешь в нашу страну - уважай граждан этой страны, чти их героев и их праздники, даты, события. Вся эта заварушка, четко показала, действовали ПРОВОКАТОРЫ с обеих сторон. Кадры, показанные на телеэкранах, когда молодой человек из Севастополя не смог объяснить причин своего приезда на западную Украину, доказывают - молодые ребята просто марионетки...

 

...Ты точно знаешь, что к тебе едут, будут тебя провоцировать, отойди в сторону, соблюди закон. НЕТ, у мальчиков Львова были иные цели, они потирали руки и ждали своих гостей, им эти гости были нужнее всех. ОНИ, ХОТЕЛИ этого визита, и может быть,  даже где-то в душе надеялись на серьезную драку, взбучку, на кровопролитие...


...Эти кадры, которые заставили меня усомниться в "европейской" Украине, я смотрел со своим другом из Норвегии...

Андрей Ильенко: Твердиня вистояла. На черзі - наступ
Схоже, цю провокацію влаштовано на експорт для розкрутки президентської кампанії кремлівського господаря Януковича - Путіна.

...Львів`яни та патріоти з інших міст, які були присутні на цих подіях, чітко показали усім, що на стороні режиму лише деморалізована міліція та купка бандитів, а на стороні націоналістів - тисячі молодих українців, відважних і чесних, які готові піти під кулі за Ідею і які знають, хто є ворог і не мають до цього ворога жодного толерастичного пієтету.

Час порожніх "дискусій" і проплачених мітингів закінчився, панове політичні банкрути. Починається наш час - час вічно зраджуваних вами українців, яким все це просто остогидло.

Досить! Ми не хочемо далі терпіти і "не піддаватися на провокації", ковтаючи приниження за приниженням – залишаємо вам цю вашу улюблену справу.
Відтепер ніяких порожніх розмов, ніяких стенань про "толерантність" та іншої зрадницької колаборантської маячні. Тепер тільки сила, єдність та воля до перемоги! Геть толерантість до ворога! Під червно-чорним прапором соціал-національної революції - до перемоги!

 

Александр Данилюк: Травневі провокації та Громадянська солідарність

Замість того, щоб вчепитись в горлянку сучасним окупантам, наші співгромадяни натхненно лупцюють один одного, з`ясовуючи ставлення до окупантів колишніх.

Мета цих маніпуляцій очевидна. Вам бракує хліба? Влада дасть вам такі видовища, від яких ви забудете про свій голод. У вас накопичились негативні емоції? Чому б вам не виплеснути їх один на одного?


Сьогодні, як ніколи, країні потрібне монолітне суспільство. Ми всі сьогодні знаходимось в кількох сантиметрах від прірви. Прірви, якої не вдасться уникнути нікому. Незалежно від територіального або етнічного походження, мови спілкування, ставлення до історичних постатей, статі або віросповідання.

Лише від нас сьогодні залежить, чи вдасться владі досягти необхідного їй розколу. Лише від нас залежить, чи зможемо ми закласти підвалини справжньому громадянському діалогові. Лише від нас залежить, чи зможемо ми зламати їхнє одвічне "розділяй і володарюй", протиставивши йому своє "слухай і розумій"...

...Час покласти край цій маячні. Ми зобов`язані залишити історію історикам.
При всій повазі, сьогодні важливіше те, яким буде наше майбутнє, ніж те, яким було наше минуле.


Наші діди могли стояти по різні боки барикад. Важливо, щоб ми сьогодні стояли по один бік.


Сергей Мищенко: За Львів відповість Азаров?
У мене складається враження, що хочуть на когось списати всі проблеми уряду.

Кілька варіантів про те, хто має піти, або кого можуть піти...
1)      Що насправді сталося у Львові без повної і детальної перевірки сказати важко. Це мають зробити правоохоронні органи. Я не виключаю, що після перевірки може бути ліквідована не лише Свобода, а й Руськоє єдінство. У будь якому випадку, анулювати свідоцтво про реєстрацію партії може лише Мінюст.


2)      Можна почути думки, що потрібно розпустити Львівську облраду. Але вона немає відношення до подій 9 травня. Якщо і потрібно когось розпускати, то це хіба що Верховну Раду. Парламент тут винен в першу чергу, бо прийняв Закон про червоний прапор. Саме парламент спровокував це побиття, а влада просто далі дала поштовх. Зараз із Західної України роблять монстрів. Наче це окрема республіка. Хочуть не об'єднати Україну, а знову роз'єднати/

3)      Однозначно можна сказати що це була гарно спланована і реалізована провокація. Тому у відставку мають піти не лише губернатор Михайло Цимбалюк, а й міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов. Лише один аргумент - правоохоронці не можуть охороняти учасників акції, якщо її проведення заборонено судом.

4)      У мене складається враження, що хочуть на когось списати всі проблеми уряду. Я не виключаю, що таким чином, чужими руками, хочуть прибрати прем’єр-міністра Миколу Азарова. Але, повторюся, це лише припущення…

Андрей Смирнов: Урок истории
Так вот, личности, которые дрались, стреляли и плевались во Львове, можно называть как угодно - настоящими русскими, коммунистами и патриотами с одной стороны и лучшими из украинцев, цветом и надеждой нации с другой. Но обе эти группы доказали, что до понятия "гражданин Украины" они не доросли.

 

Речь идет о львовском побоище и о Майдане 2004 года.
...Так вот, в 2004 году в Киеве те люди, что стояли на Майдане, повели себя как граждане Украины, которые, даже при обилии мрачных слухов об уголовниках из среды "восточного десанта", не видели в этих людях врагов. Для них это были заблудшие, непонимающие, но не враги.

И никто не крушил автобусы с "донецкими", никто (по крайней мере, из того, что известно мне) не срывал с них ленточек и не топтал их флагов. К ним шли открыто, пытаясь объяснить свою позицию, и присоединить к себе. И помочь по-человечески, если надо. И на милицию никто не бросался, - ей несли цветы. И своей сверх-задачи люди Майдана добились.

Так вот, личности, которые дрались, стреляли и плевались во Львове, можно называть как угодно - настоящими русскими, коммунистами и патриотами с одной стороны и лучшими из украинцев, цветом и надеждой нации с другой. Но обе эти группы доказали, что до понятия "гражданин Украины" они не доросли. Ни те, ни другие не хотят строить единую Украину. И если обе эти группы взять, и хорошенько перемешать, получится на удивление однородная масса - клубок агрессивности, подавленного разума и послушности - не лучшее сочетание для строителей светлого будущего, зато идеальная почва для проходимцев и манипуляторов.

 

***

Полные тексты блогов см. по ссылкам в заголовках

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.