"Юля-зозуля" - 2

12 декабря 2011, 13:37
Журналіст, письменник
0
1996

Як міністри тремтіли перед Тимошенко...

За першу частину мого посту про Юлю-зозулю (його, під назвою "Юля-зозуля і три яструби-Президенти з чотирьох…" шукайте на цьому ж сайті) мої читачі мене більше ганьблять, аніж ставляться до його нейтрально чи схвально. Я це сприймаю, даруйте за відвертість, так, мовбито до погоди за вікном: сьогодні там порівняно тепло, а завтра може бути й холодно, сніги й завірюхи. Як кажуть філософи: все тече, все змінюється.

Вразив щоправда один чоловік, який написав: як, мовляв, мені не соромно писати подібне тоді, коли жінка з забаганки В. Януковича знаходиться на нарах, без будь-яких доказів її вини. І що я, мовляв, заспіваю тоді, коли Вона стане главою держави?

Цей пан явно начитався передноворічних прогнозів астрологів. Один із них, сам бачив, пише, приміром, що наступний рік має стати порою небаченого успіху зодіакального Стрільця Ю. Тимошенко. Що рік Тигра (а саме в рік його народився і В. Янукович – якщо вірно я розібрався) начебто замало не задушив бідну Юлю. Слава Богу ця пора вже майже позаду. І ось в новому зодіакальному році їй начебто нарешті вдасться вийти на свободу. Щоправда, при величезних грошових затратах.

Якщо навіть і так, усе таки прогрес. А гроші на це у БЮТу чи персонально в пані Юлії, переконаний, знайдуться. Не дарма ж ми так хреново живемо.

Але тут потрібно говорити про інше. Що за двадцять років існування держави, українці не спромоглися на жодного більш-менш авторитетно політика, вмілого керівника держави. Ну якщо не на зугарного проводиря-мислителя, то бодай на людину, котра б могла хоча б сяк-так намітити стратегічну лінію розвитку держави, визначитись із тим, куди багатомільйонному народові який мешкає в самому центрі Європи, прямувати. А то всякчас постійні якісь шарахання – від одного берега до іншого.

Мені можуть зауважити, сказати, приміром, що пані Тимошенко ні при чому до цих закидів, позаяк на чолі держави вона ще не перебувала. На що я зауважу, що під час президентських перегонів вона вже була за два кроки від цього. Чому ж вона тоді не представила свого плану дій. Де ж її стратегія розвитку держави, бачення перспектив України. Ми чули самі лише сварки й відгризання на закиди Ганни Герман та інших поплічників В. Януковича. Все в дусі сільської колотнечі через пліт…

Ось і викликала на себе вовка із лісу, як написав один із читачів цього поста…

Зате прем'єр-міністра Юлію Тимошенко, добряче, до речі, побоювалися її колишні підлеглі.

Якось за її першого керівництва в Кабміні, вирішила Вона провести виїзне засідання уряду в Сімферополі. По закінчені хуралу група київських чиновників зібралася на одній із шикарних дач поблизу Мухолатки. "Банкував" Юрій Луценко. Були ще міністри-соціалісти. Керівники ряду міністерств, голова тодішнього держводгоспу, голова фонду держмайна. Мабуть, іще хтось, усіх нині й не пригадаю, але суть не в тому.

Як випили керманичі по чарці-другій, почалися за столом розвеселі й пересолені анекдоти. І всі, до речі, про Юлю. Над розбурханим штормовим морем, шашликами тільки ха-ха-ха та ги-ги-ги.

Коли це враз хтось помітив, як по серпантину від траси Сімферополь–Ялта, вниз, у напрямку цієї дачі і моря, а інших доріг там не було, стрімко спускається нічне авто. Променями фар два світлих сліди прокреслює небо, то в один бік моря, то в інший.

- Ребята, - похопився аж начебто плаксиво один російськомовний міністр, - это точно Юля… Прячьте водку, коньяки, виски…

- Чоловіче, ти в своєму глузді? – запитав хтось.

- Юля давно відлетіла до Києва, - почувся інший самовпевнений голос.

- Да никуда она не улетела. Куда-то сразу уехала после совещания, кстати, никто не знает куда. Самолет стоит на стоянке. Мои службы недавно передали мне это сообщение…

- Усе цілком ймовірно, - підтвердив стиха за столом інший міністр його слова, і додав: - Тут СБУ Турчинова (а саме він тоді очолював цю спецслужбу – прим. Автора) може мати підслуховуючу апаратуру. Юлі вже все передали, як ми тут знущаємося над нею. Отож, вона вирішила під'їхати, послухати все в живу…

- Та що ви метушитеся, ховаєте спиртне, начебто Юля не знає, що ви всі без коньяку подавитесь шашликами, - загорлав Луценко. - Їй треба цих похорон…

Але поки він це сказав, я примітив, що жодної пляшки із колишньої батареї спиртного на столі вже не було.

Тим часом таємнича нічна машина стрімко наближалася. Ось вона зробила останній віраж і виїхала на шикарний майданчик на березі моря, де стояв величезний мангал, стіл під накриттям, де завмерла, без жодного слова ще не давно вельми гамірлива компанія. Кожен зосереджено думав про щось своє.

Машина зробила дивне коло по набережній і розвернувшись зі всього розгону різко зупинилася за три кроки від приголомшеного столу. Двері з боку водія відчинилися, і всі побачили… усміхненого П. Порошенка. З іншого боку авто вийшла його дружина.

За столом розреготалися так, що аж на мить, здається, принишкло штормове море. Порошенко все здогадався:

- А ви, гади, певне, наклали в штани. Подумали – Юля їде. На вас же ні на кому лиця немає, всі як жовтяки сидите, - знущався секретар національної ради безпеки і оборони…

- Где мой коньяк, - що є сили загорланив російськомовний міністр.  

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.