Щебетливі солов’ї донецької казарми

30 января 2012, 14:04
Журналіст, письменник
0
2030

Що вигідніше Шустерам-Кисельовим, прославляти владу з її неприхованим полюванням на опозицію в Україні, чи перші кроки до демократії і свободи слова, які робляться в їх рідній Росії?

У Росії в люті, тріскучі морози скресла політична крига… в телеефірі несподівано з’явилася опозиція. Виявляється, як і секс, в Московії вона є…
Явилася немовби за чарівним помахом із Кремля. Іншого пояснення цього несподіваного феномену просто немає. Відтак, минулого недільного вечора, одразу на двох провідних федеральних каналах – ОРТ і НТВ відбувалися бурхливі диспути з приводу останніх політичних подій. І з екранів могли вільно свою точку зору сформулювати представники опозиції – Володимир Рижков, Геннадій Гудков. Гаррі Каспаров, Андрій Ілларіонов, Борис Нємцов, Михайло Касьянов.
Як заявляють учасники телеефіру, передача вийшла все таки у запису. Це така собі свобода слова, із хірургічним скальпелем у руках влади. А тому, зрозуміло, чимало з того, що прозвучало в студії було вирізано під час монтажу. Однак…
Усе що про Путіна і його злодійську камарилью, масову чиновницьку корупцію в Росії, ненависний тоталітарний режим на повен голос у студії говорили опозиціонери, почули прості люди – жителі Москви і Підмосков’я, які брали участь у масовці. І найголовніше – в обох студіях відбувалося голосування щодо того, хто ж може перемогти на президентських перегонах 4 березня ц.р. І на ОРТ, і на НТВ виявився майже однаковий результат – 32 відсотки підтримки у діючого прем’єр-міністра. А це може означати лише одне – у першому турі В. Путін ніяк не зможе перемогти. Якщо, зрозуміло, за час до початку весни не трапиться чогось екстраординарного…
Крім того. 32 відсотки, це все таки не 67-ім, які безсоромно нарахувала для ВВП пригодована владою соціологічна служба "Левада", і про що, до речі, як не дивно, було заявлено у випуску інформаційної програми "Час", який вийшов буквально за декілька вечірніх годин до випуску ефіру з опозицію. Така ось дивна арифметика.
Ви мене можете запитати: чому радію, адже невідомо, що насправді принесуть в кінцевому підсумку для нас, для багатостраждальної України російські президентські вибори?
Ні, так далеко вперед не зазираю: звісно ж, я не пророк. Мені, знаєте, потепліло на душі від того, що, можливо, нарешті скінчиться нахабне, безчельне засилля московських шулерів на основних українських телевізійних каналах, які безсоромно зомбують наш електорат уже не перший рік. Коли, приміром, прикидаючись простачком, активним піднощиком патронів для бандитської влади, при чому, за кошт наших платників податків (!), у поті чола трудиться на благо Банкової і Грушевського примітивний Савик Шустер. Безцеремонно трапляється топчеться по українських святинях, начебто не знаючи тонкощів нашої народної душі ще один "завозний" - Євгеній Кисельов, котрий із неймовірною силою прославляє, возвеличує, роблячи в прямих ефірах ангелів із тих, які щонайбільше винні в страшенному занепаді України. Знищенні української мови, культури, економіки. Вся його "Велика політика" це потужний антиукраїнський, антидемократичний проект…
Хлопці начебто втікали свого часу з Москви від утисків тоталітарного режиму, знаходилися в пошуках демократії і свободи слова. Прилаштувалися в Україні, буцімто, з метою розбудовувати ці базові принципи громадянського суспільства на наших теренах, де з’явилися після подій 2004-2005 років прямі телевізійні ефіри, право людей на плюралізм політичних думок. Але виявилося, що по-справжньому, на повну силу талант обох пришельців, їх гостроязика сила розправили крила лише в умовах безсоромного, продажного служіння напівдиктаторському режиму В. Януковича, котрий аж надто швидко зумів скористатися плодами вільготного Майдану.
Виявляється, якщо згортання свобод у суспільстві не стосується їх персонально, і дає змогу заробляти дзвінку монету навіть на утвердженні тоталітаризму й тиранії, то все це, виявляється, допустимо, якщо не сказати навіть "о’кей". У тому числі можна успішно закрити очі й роти на застосування вибіркового правосуддя в українській державі, переслідування членів попереднього уряду, по що на повен голос гомонить увесь світ. І в цьому руслі, мабуть, можна активно позбавляти слова опозицію, творчо трудитися над побудовою ефірів на такий кшталт, коли б фронді на виступи залишалася лише сама дуля з маком. Словом, такий розклад - це все гаразд. Лиш би гарні гроші платили…
Тоді ж, хто ж вони є ці московські солов’ї кланової донецької влади?
Думаю, що тривіальні професійні ренегати. Лубочні іноземці-гастарбайтери. І, звичайно, хочеться, щоб розбуджена Росія забирала вже їх додому. Аж надто вже всі стомилися від цього демонічного шустер-кисельовства…
Тепер щоправда, виникає питання: чи потрібна їм хвалена демократія і свобода телевізійного слова, яку вони мовбито шукали в нас, коли, виявляється, заробляти на одурманені мас владою значно комфортніше?

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.