Фашист не вб`є кохання

28 февраля 2012, 10:45
Журналіст, сценарист документального кіно, автор козюльок.Голова Незалежної медіа-профспілки України. Персональний сайт:www.luka
0
2755

Тремтять від страху городяни. На кухнях всі їдять борщі.

Я сидів вчора за компом  і хотів іти спати, але раптом мене хрінь якась захопила і я за годину її накатав. Ось не знаю як до цього ставитися. А що ви скажете? Тільки, будь ласка, не пишіть щось на зразок - краще б ти пішов спати. Бо це перше що напрошується у випадку критичного ставлення до цього химерного творіння і відповідно буде не смішно. 


Іду безжурно я по місту. 
Цвіркочуть кволо горобці.
Вони побачили фашиста
Із автоматом у руці. 
Я ж не помітив як триклятий
Той окупант жує шашлик. 
В пісочнику сидять малята 
й чекають, що прийде гаплик. 
Кудись сховались комуністи 
Сказали, що партзбори в них 
Зайшли фашисти в наше місто. 
Не розпочавшись, бій затих.
Тремтять від страху городяни. 
На кухнях всі їдять борщі. 
А десь в Росії росіяни
Собі також зварили щі. 
А хтось горілки випив з горя,
Заїв солоним огірком
Ні, то не вітер віє з моря - 
Підпільний діє в нас обком. 
Готує він повстання грізне. 
Фашистів хоче гнати геть.
З усіх щілин лунає слізно:
«Так жить не можна. Краще – смерть!». 
Лиш я єдиний не боюся.
Не помічаю ворогів. 
Йду на побачення до Люсі
Я від кохання вже згорів. 
Але фашист не знає, клятий, 
Про ніжні дотики долонь. 
Шашлик доїв. І з автомата
Прицільний розпочав вогонь. 
Зробила дір в мені без краю
Свинцевих куль жорстока злива
Та я живий. Бо хто кохає –
Того убити неможливо.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.