Україною вже, схоже, править російський посол Зурабов

15 марта 2012, 21:04
Журналіст, письменник
0
1713

Дешева кремлівська агітка "Серпень. Восьмого", яка возвеличує росіян і брудно принижує грузинів, немовби лакмусовий папірець показав, до чого дохазяювалися донецькі "професіонали"...

Іще кілька днів тому, можна було подумати, що Україна й справді хоча б якимось боком може вириватися з-під ненависного російського імперського гніту. Проявляє свою гідну національну ідентичність. Маю на увазі повідомлення "Інтерфаксу", датоване 11 березня ц.р. про те, що Міністерство культури відкликало прокатну ліцензію у російського кінофільму "Серпень. Восьмого" – про героїзацію російської навали на горду Грузію.

Справді, навіщо нам ця кремлівська агітка, з допомогою якої тандем вирішив виправдати свій міжнародний злочин? Що окрім сліпої злоби, духу ненависті до грузинів можна почерпнути в ньому?

Ми ж бо віддавна знаємо зворотне. Насамперед те, що представники цієї гордої національності добрі, надійні люди. Хіба ж ми забудемо, як одного дня на трибуні розтривоженого Майдану враз з’явився лідер революції троянд, президент нинішньої Грузії Михайло Саакашвілі і звернувшись до всіх добірною українською, підтримав виступи мільйонних мас проти кучмізму, режиму бандюків і казнокрадів. 

Хіба ми не пам’ятаємо, що в найскладнішу для України пору – президентських перегонів 2010 року, в східних областях з’явилося 900 посланців із Грузії зі статусом міжнародних спостерігачів, які не дали змогу донецьким іще в першому турі сфальшувати виборчий процес. І тільки підла зрада Ющенка, (за цей ганебний учинок, думаю, його ще проклянуть українці), який зажадав від М. Саакашвілі негайно вивезти з України своїх обсерваторів, сприяв створенню нинішньої жахливої ситуації, коли вимріяна нами незалежна держава знову скотилася до рівня колонії, якою ганебно керують із Кремля.

Яскравим доказом цього стала ситуація з прокатом тієї ж таки героїчної локшини в образі переможних російських вояків, які громлять міфічних грузинів. Після того, як з’явилося повідомлення про позбавлення Мінкультом прокатної ліцензії на "Серпень. Восьмого", продюсер цього шовіністського продукту Ф. Бондарчук телевізійному каналові "Россия-24" заявив, що посол Росії в Україні Михайло Зурабов, мовляв, день і ніч улагоджує ситуацію. І, либонь, таки поламав усі українські спротиви.

І ось у четвер, 15 березня ц.р., з’явилося повідомлення про те, Держагентство з питань кіно таки видало прокатне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільму "Серпень. Восьмого" в Україні.

Дозвольте запитати: а хто ж тоді керує нашою державою? Невже російський посол Зурабов? Як бачимо, саме він відміняє прийняті Мінкультом рішення, натомість ухвалює такі, які вигідні Кремлю.

Що ж  за цим стоїть?

Повна зрада національних інтересів вищими українськими чиновниками, домінування агентів російського впливу над хваленими донецькими "професіоналами"? Чи одне й інше, разом узяті?

Але давайте не забувати, що міжнародне співтовариство вважає: 20 відсотків території суверенної Грузії знаходиться під окупацією. Чий чобіт топче цю територію, гадаю всім добре відомо. Пів мільйона громадян, зігнаних із рідних місць, ледве зводять кінці з кінцями. А в Кремлі й далі засукують рукави…

І хочуть, щоб ми всьому цьому аплодували. Бо ж у художньому кадрі російська і всепереможна армія… 

Першим наклав табу на цей кремлівський агітпродукт Азербайджан. Там побачили, що фільм порушує етичні норми, принижуючи національну гордість Грузії. Запалили червоне світло на шляху російського мілітариського кінопродукту.

Молдова також відмовилася пускати в прокат цю пропагандистську муру. І Москва, не зважаючи на всі відчайдушні потуги, не зуміла перебороти стійкості молдавських чиновників, які вміло відстоюють свої національні інтереси. Бо люблять свою маленьку державу і не бажають нагинатися перед шовіністичними замахами кремлівської пропаганди. 

Як сказав мій добрий знайомий, Молдова перемогла тому, що там немає… президента. Давно уже його не можуть вибрати. А ми здалися тому, що він у нас начебто і є, але найбільше боїться гніву кремлівських карликів. Тому замість глави держави у нас, схоже, править московський посол, якийсь Зурабов…

А щоб було зрозуміло вам, друзі, як ставиться світ до російського бліцкригу в серпні 2008-го, пропоную вам відкрити публікацію за такою ось адресою – http://www.liberation.fr/politiques/01012360796-un-dejeuner-avec-nicolas-sarkozy

Це стаття з впливової французької газети Libération. Вона пише про зустріч глави французької держави Ніколя Саркозі з істориками. На ній глава французької держави розповідав про кулуарні переговори з російською стороною. Саркозі, зокрема, назвав тоді російського прем'єра Володимира Путіна божевільним, який думав тільки про те, як, повісити президента Грузії. За словами глави Франції, він не поділяв цей настрій і на знак протесту покинув переговори. В результаті, російські війська в Тбілісі не ввійшли, додав Саркозі. Французький лідер також розповів, що в серпні 2008-го поставив умову: якщо він приїде в Москву, Кремль зупинить свої танки…

То чи не зрозуміло, що Україні не потрібна героїзація цієї шизофренії, навіть художніми засобами…


PS

На питання: а чи було перше, "заборонне" рішення на прокатну ліцензію, відповім так: "Інтерфакс", друзі, не помиляється. Там, допоки не мають документа в руках, повідомлення у світ про новину не видадуть. Золоте правило, вважайте, аксіома…

А потім, зверніть увагу й на таку важливу деталь. Коли у пресі, як сорока на тину, закрутилося-завертілося про червоне світло на шляху прокатної ліцензії для "Серпня. Восьмого", із Мінкульту, який, схоже, десь уже полякали впливові "федеративні друзі", сором’язливо повідомили й таке. Мовляв, преса перебільшує, граничне рішення щодо ліцензії на російську мульку мало прийнятися не пізніше, як до 13 березня. А позитивний дозвіл під пана Зурабова, як бачимо, видали лише – 15-го.

Чому? Невже ж бо таким складним, проблематичним виявився вердикт (їх сотні приймається на рік), ще дві доби понад строк вагалися? 

Неправда. Кілька діб після першого негативного рішення російський посол активно "дозбирував" на бантинах української влади агентів московського впливу, гуртував українофобів та зрадників України, дотискував позитивне для себе рішення. І таки добився свого. 

Про людське око, в ліцензії видали обмеження. Мовляв, прокат фільму дозволяється, але окрім дітей до 18 років. 

Так немовби йдеться не про політичну, а про сексуальну складову…

Одне слово, білий фільм, як циганська литка… 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.