Колгоспна гордість

28 мая 2012, 14:45
Журналіст, сценарист документального кіно, автор козюльок.Голова Незалежної медіа-профспілки України. Персональний сайт:www.luka
0
1031

Про те, як американці у нас фермерскьий експеримент проводили і чому у них не вийшло

Олігархи винні в усьому. Навіть в поганій погоді. Ми їх лаємо на всі заставки. І їхньою ненажерністю виправдовуємо всі наші проблеми

Тим часом, за океаном я почув історію, яка свідчить, що коріння наших негараздів сягає  ще в початок  дев’яностих, а той глибше.  І знову ж таки винен не тодішній президент Леонід Кравчук. Бо жоден глава держави нічого позитивного не зробить без відповідних суспільних умонастроїв.

У Сполучених Штатах я познайомився  з пані Мирославою Роздольською. Вона підвезла мене  з так званої Союзівки –української оселі, яка розташована в годинах двох їзди машиною від Нью-Йорка.

Дорогою до «столиці світу»  вона мені розповіла історію  перших кроків реформування сільського господарства, започаткованих нею на початку 90- років у Тлумацькому районі Івано-Франківської області. Тоді вона була обрана головою районної ради.

Мирослава Роздольська встановила контакти з американськими неурядовими установами, які були зацікавлені в тому, щоб підтримати розвиток фермерських господарств в Тлумацькому районі та створення фермерських кооперативів, за зразком тих, що успішно діють у США.

«Одного березневого дня разом з американськими фермерами, якi були моїми консультантами та їх дружинами ми  заїхали на колгоспну ферму, - розповіла пані Мирослава, -  Наші жінки поралися на городі  з картоплею.Згорблені, задубілі вони сиділи в куфайках на своїх ослінчиках. Побачивши цю картину, американки  зі сльозами на очах почали обіймати тих трудівниць, промовляючи: «Ми віримо, що скорови самі станете власниками і будете мати достатньо машин, які полегшать вашу працю».

Тут кілька жіночок встали  і навперебій заговорили: «То ви приїхали розганяти нашi колгоспи. Нам і так добре. Ми не потребуємо ніяких власників–панів над собою».

Людям з іншою ментальністю було важко зрозуміти, як це українські селяни не хочуть нічого змінити, щоб стати господарями на своїй землі».

 Дванадцять  добровольців-фахівців, які працювали протягом трьох років у районі допомогли розробити проекти, в яких мало бути задіяне все населення району не тільки на роботі на землі, а й у сфері послуг, промисловому виробництві. За задумом, це був пілотний проект, який мав би поширитися по всій Україні.

Тому постало питання про підтримку проекту на рівні уряду України. Але, як тільки проект намірів було подано до Кабінету Міністрів почалося щось подібне на виверження вулкану.

Голови колгоспіворганізували цілу кампанію на дискредитацію проекту і самої голови райради. Посіяти підозри на загал було не важко, адже природно виникало питання: «А яка вигода  американцям з цього проекту?». Про те, що така сама як і від плану Маршалла, котрий дозволив відбудувати зруйновану Другою світовою війною Європу, - ніхто й думати не хотів. І тим більше про те, що Сполучені Штати зацікавлені в поширенні вільної ринкової економіки і західних цінностей і з цією метою можуть собі дозволити надавати допомогу без відшкодування. 

Вчорашні партійні газети з викривальними більшовицькими інтонаціями писали, що Мирослава Роздольська задумала продати район американцям.

За словами, пані Мирослави, для дискредитації її і самої ідеї було задіяно цілу державну машину. Її справами почало цікавитися КДБ, яке на той час вже носило назву СБУ, але погляди сповідувало старі. За нею стежили, як і за американцями Христиною та Ральфом Далл. Про неї та про волонтерів розпитували працівників, знайомих, родичів і друзів.

Коли Мирослава Роздольська розповіла все це тодішньому послові США в Україні Роману Попадюку, то почула від нього: «Ваша робота дуже важлива,- сказав він, - але будьте готові до того, що Вам не дадуть цей проект здійснити. Стара комуністична система ще дуже сильна».

Вказівки припинити експеримент приходили з самого верху. Певна річ – негласні. Бо офіційно Україна наголошувала на своїй співпраці із Сполученими Штатами.Мирослава Роздольська переконана, що саме тоді почали реалізовуватися плани розкрадання державної власності замість її реформування. Саме тому такий шалений опір зустріла її ініціатива, підтримана американськими неурядовими організаціями.. Адже вона могла б народити власника. А власник-господар став би господарем і в країні.

Але чи змогли б районні можновладці перешкодити цій ініціативи, якби народ масово виступив за неї? Якби не боявся розпускати колгоспи і створювати  фермерські господарства і об’єднуватись у кооперативи?  Думаю, що ні.

Звісно, не все так однозначно було на Прикарпатті. Були села, де комуністична ідеологія не перекрутила мозок на свій лад. Але таких виявилося недостатньо. Якщо в одному селі люди не уявляли себе поза колгоспом, то в іншомунавпаки прагнули стати власниками. Саме такі села  ввжалисянеблагополучним за оцінками радянської влади, бо люди того селапродовжували молитисяпо лісах, у підпільній греко-католицькій церквіі не приймали «радянських цінностей».

Саме в подібному  селі пані Мирославу знову висунули кандидатом до районної ради. До кожної хати того села приходили«агітатори» і розповідали байки про продаж району Америці. Не допомогло: селяни таки вибрали її. Але головою райради вона вже не стала.

В інших селах люди купилися на гречку і олію, обіцянки голів колгоспів орати їм задаром городитощо, і нова районна рада 1995 року була сформована за совковою ментальністю. Чи не відпрацьовувались ще тоді на таких собі невелихих районах нові технології реваншу, маніпуляції свідомістю, підкуп гречкою?

Отож, і маємо те, що маємо.  Діти і онуки тих жіночок працюють по Європах. І ті, хто залишився, досі копають картоплю дідівськими методами, як за часів СРСР на колгоспних полях.

Український тиждень
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.