Митний союз за 2 роки: кому - успіхи, а кому - проблеми

25 января 2013, 15:05
журналист
0
5883

Що принесло росіянам, казахам і білорусам створення наднаціонального об`єднання? Цифри і факти очима безпосередніх учасників інтеграції.

Заради справедливості все ж підкреслимо, що 2 роки- надто малий час, щоб робити остаточні висновки про таку масштабну справу. Але все ж деякі спостереження вже є. Тим більше, що колись російський президент Володимир Путін - автор ідеї МС й головний двигун інтеграції пострадянських країн, переконуючи українське керівництво та й українців в надзвичайній корисності нового союзу, обіцяв їм, здається, уже чи не в перший рік неймовірний стрибок товарообігу, що мало принести Україні 5-9 мільярдів доларів США і ледь не десять відсотків зростання ВВП.

Треба думати, що щось таке російський лідер обіцяв і казахам та білорусам. То що ж вони отримали?

Пошлемося спочатку на неупереджені джерела. В даному випадку російські ЗМІ свого часу широко цитували висновки ЄБРР, що досить схвально відгукнувся саме про факт інтеграційних процесів на просторі колишнього СРСР. І ці висновки, схоже, багатьом у Кремлі подобалися.

Отже, за висновком економістів із Європейського банку реконструкції та розвитку створення Митного союзу Росії, Білорусії та Казахстану є «першим успішним прикладом регіональної економічної інтеграції між країнами колишнього Радянського Союзу». Особливо похвалили європейські специ факт введення єдиного митного тарифу, котрий спростив і уніфікував можливості всіх трьох країн.

Але хто ж від цього виграв і скільки? Минулого року голова Євразійської економічної комісії Віктор Христенко, доповідаючи президенту країни підсумки роботи Митного союзу відзначав суттєві успіхи в роботі трьох країн. Ось цитата з його доповіді: «Этот процесс идет активно, и, в принципе, результаты, если судить по объективным и статистическим показателям, тоже выглядят достаточно неплохо. Если внешняя торговля трех стран выросла за пять месяцев чуть больше 10%, то взаимная торговля между тремя странами выросла в полтора раза: более 15%, почти 16%». Слід уточнити, що В. Христенко подав правильні цифри, але лише за кілька найбільш вдалих місяців.

А ось результати дослідження, проведених у Росії нещодавно Центром розвитку Вищої школи економіки на замовлення Мінекономрозвитку РФ. "За два года, прошедших с момента создания Таможенного союза, доли взаимного товарооборота всех стран-участниц не изменились. Более того, цифры сохраняются на прежнем уровне с 2005 года. Данные показывают, что успехи совсем не радуют. В 2011 году доля регионального товарооборота в совокупном объеме внешней торговли России, Беларуси и Казахстана не превысила средние значения за пять лет до вступления соглашения о создании ТС в силу(2005-2009 годы). Показатель давно находится в пределах 10-12%. При этом товарооборот без учета топлива имеет более ярко выраженную тенденцию к снижению.

Если рассматривать отдельно Россию, то здесь наблюдается более оптимистическая картина. В частности, показатели у России по интенсивности торговли с 2009 по 2011 год выросли в 1,5 раза, а импорт России из третьих стран за два года также удвоился. Данные Федеральной таможенной службы подтверждают эти цифры: объем товарооборота в России увеличился на треть".

Як бачимо, не все так і безнадійно в Митному союзі. Декому об`єднання все ж принесло певні позитиви. І непогані. Хто б сумнівався?!

"Возможно, торговые результаты отдельных стран ТС могут измениться к лучшему по мере отступления финансового кризиса, однако заслуги самого этого объединения вряд ли будут существенными, - заявляють експерти однієї з найавторитетніших російських інвесткомпаній БКС. - Показатели России, скорее всего, улучшатся благодаря вступлению в ВТО это будет иметь более серьезное значение, чем Таможенный союз".

Що стосується Білорусії, то на думку Олександра Лукашенка вона нічого не втратила, але й не виграла від об`єднання. Підводячи попередні підсумки роботи МС він чомусь обізвав його "бесполезным".

Реакція Казахстану значно складніша. Хоча б тому, що саме Нурсултан Назарбаєв ще з початку 90-их років постійно виступав за найтіснішу інтеграцію пострадянських республік. Аж до створення наднаціонального органу, котрий прийматиме рішення. Логіку казахського президента зрозуміти непросто. Може, це була просто дипломатична гра ніби як у піддавки з могутнішими сусідами, що передбачала отримання певних дивідендів у підготовчий час, сподіваючись, що рішення про новий союз прийнято ніколи не буде. Але В.Путін виявився надто наполегливим.

Що ж отримав мудрий і незамінний Нурсултан Абішевич у результаті реалізації своєї ініціативи?

Ось висновки спеціалістів Світового банку в Казахстані: "В результате введения единого внешнего тарифа ТС с исключениями тарифные доходы в Казахстане примерно удвоились, затраты бизнеса и потребителей импорта увеличились, и под тарифным зонтиком ресурсы переместились в сферы неэффективного производства. Следовательно, в результате вступления в ТС реальная заработная плата снизилась на 0,5 %, а реальная доходность капитала в Казахстане упала на 0,6 %. Казахстан меньше торгует с остальным миром и больше с Россией, Белоруссией и остальной частью СНГ, что ведет к снижению импорта технологий из более технологически продвинутого Европейского союза и других стран, и в долгосрочной перспективе может привести к потере достигнутой производительности.

…Казахстан будет терять около 0,3% реальных доходов в год в результате полного введения единого внешнего тарифа. Тогда реальная заработная плата и реальная доходность капитала упадут еще больше".

Як стверджують казахські аналітики, в рамках нового наднаціонального утворення - Митний союз - відбулося об`єднання джерел сировини для решти світу. І моральне задоволення для ініціаторів. Але не для всіх. У Казахстані результати роботи МС викликали хвилю національного невдоволення. Схоже, чи не вперше глибоко засумнівався в пострадянській інтеграції й вождь Казахстану. Адже на певний час законсервував розвиток власної країни. А російські лідери можуть пишатися, що відстояли пріоритети своєї Батьківщини. І її домінуюче становище. Хай навіть і за чужий рахунок. Але, схоже, поки що з цим усі згодні. Чи не так?

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Журналисты
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.