«Угорське» Закарпаття як спецоперація РФ

30 августа 2017, 15:59
0
74

Угорська меншини в Україні завжди була додатковим фактором впливу у її зносинах із офіційним Будапештом.

Угорське» Закарпаття як спецоперація РФ


Угорська меншини в Україні завжди була додатковим фактором впливу у її зносинах із офіційним Будапештом. Декларуючи повагу до суверенітету й територіальної цілісності нашої держави, Угорщина ніколи не забувала про етноісторичну приналежність Закарпаття і впродовж тривалого часу намагалась закріпити свій вплив в регіоні шляхом автономізації краю. З приходом до влади в Угорщині правоцентристської консервативної партії «Фідес – Угорський громадський союз» на чолі з Віктором Орбаном угорські «прагнення» щодо Закарпаття, як і деяких інших її колишніх територій, набули нових рис і характеру. Нова угорська влада розпочала комплексну роботу по формуванню сприятливих соціальних, економічних й політичних умов для повернення регіону, у перспективі, до свого історичного «лона». І в цьому її завжди підтримувала Росія.

Чому угорський фактор у черговий раз стає приводом для поширення сепаратизму в Україні?

Підтримка угорської меншини в Україні давно стала державною політикою Угорщини. З 2012 року діє спеціальна програма сприяння економічному розвитку регіонів Карпатського басейну, в серпні того ж року затверджується «План Векерле. Стратегія поетапного розвитку угорської економіки в Карпатському регіоні», який встановив комплекс практичних заходів щодо зміцнення конкурентоспроможності угорських малих та середніх підприємств Карпатського басейну, розвитку регіональної інфраструктури, створення єдиного ринку праці тощо. З 2014 р. для Закарпаття розроблена окрема економічна програма – «План економічного розвитку ім. Егана Еде» з солідним бюджетом – майже 104 млн. євро, які виділятимуться з держбюджету Угорщини протягом 2016-2018 років. Додатково існують спеціальні програми, в рамках яких здійснюється фінансування різноманітних освітніх та просвітницьких проектів для закордонних угорців. Одна з таких програм має назву «За угорську культуру та освіту». У 2017 році в рамках цієї програми на розвиток угорської культури та освіти в Закарпатті має бути виділено 34 млн. форинтів (3,17 млн. грн.). Аналізуючи усі ці «інвестиції» у розвиток Закарпаття можна прийти до простого висновку – підтримка угорської меншини в Україні уже давно вийшла за рамки «збереження національної самобутності». На сьогоднішній день ми маємо усі ознаки угорської «економічної експансії».На фоні складної воєнно-політичної та суспільно-економічної обстановки в нашій державі, посилення економічного впливу Угорщини в регіоні необхідно розцінювати як платформу формування й поширення сепаратистських настроїв, а також маніпулювання цим негативом з боку російської пропагандистської машини. Особливо чітко це проглядається в контексті русинської проблематики. Апелюючи до власного самовизначення та автономії, представники русинського руху в Україні давно зрозуміли, що у тандемі з угорцями вони мають більше шансів на реалізацію своїх планів. Свою вигоду у цьому питанні побачив і Будапешт, який з використанням «підручних» політичних сил та громадських організацій налагодив з місцевими русинами співпрацю й утворив додатковий фронт «боротьби за автономізацію Закарпаття». Очевидно, що цей фронт існує більше в інформаційно-пропагандистському вимірі, однак додаткового напруження в суспільстві він однозначно додає. Зокрема, за результатами виборів до органів місцевого самоврядування у 2015 році, етнічним угорцям вдалося отримати в Закарпатській області більше 8 відсотків депутатських мандатів, у тому числі посаду заступника голови обласної ради, що стало найкращим результатом за всю історію участі етнічних угорців у місцевих виборах і були високо оцінені в Будапешті. Там висловили сподівання, що такий прогрес дозволить «більш ефективно працювати над питанням створення автономного утворення на території Закарпаття». На майбутнє, перед угорськими політичними силами Закарпаття стоїть завдання отримати не менше 80% депутатських мандатів, що з огляду на посилення присутності угорських грошей в регіоні можна назвати цілком реалістичним результатом.

Оцінюючи перспективи подальшого посилення угорської присутності в Закарпатті та можливі загрози для України у зв’язку з цим необхідно прийняти той факт, що сьогодні міжнародні норми, які покликані захищати національні меншини, використовуються правлячими політичними силами сусідніх країн для реалізації своїх реваншистських ідей.

І як тут не відзначити вплив Росії на політику Угорщини на чолі з В.Орбаном. Не зважаючи на те, що Угорщина є повноправним членом Європейського Союзу і користується на рівних усіма європейськими благами і можливостями, у першу чергу фінансовими, вона найактивніше з усіх членів ЄС критикує європейську політику санкцій щодо Росії й виступає за їх відміну і жодного разу не проголосував проти їх продовження. Інші сумніви стосуються можливості великих фінансових вливань в Карпатський басейн у той час, коли в угорської держави не вистачає ресурсів для розбудови однієї власної атомної електростанції, що схиляє її до підписання кабальної угоди з агресором, якому протистоїть чи не увесь світ. І тут виникає риторичне питання стосовно справжніх фінансистів угорських ініціатив відносно меншини в Україні та їх кінцевої мети. Відповідь на ці запитання надав колишній голова угорського уряду Ференц Дюрчань, який напряму звинуватив Віктора Орбана в зраді на користь РФ, а також колишній співробітник угорських спецслужб, що стверджує, що після приходу до влади в Угорщині Віктора Орбана угорській контррозвідці суворо заборонено вживати будь-яких заходів щодо запобігання діям російських спецслужб на території Угорщини. Як говориться, коментарі зайві...

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: сепаратизм,Україна,Росія-Україна,Угорщина,національні меншинства
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.