Розповідь спецпризначенця.

З нами неможливо домовитися. На нас марно впливати. На нас безглуздо намагатися когось цькувати.

Після того, як на початку 2014 року, в Україні, міліцейські спецпідрозділи дискредитували себе виконанням антиконституційних наказів правлячої в той момент еліти, в українського суспільства виник гострий запит на поліцейські сили нового зразка, і, зокрема, на новий поліцейський спецназ. Втім, заради справедливості, варто відзначити, що і до відомих всім подій, під час революції гідності, попри те, що в українській міліції служило багато принципових, чесних, і дуже порядних людей, особливої ​​народною любов'ю вона не відрізнялася.

Можливо, сьогодні ще рано судити про те, наскільки вдала реформа правоохоронної системи, і, все ж, розказана далі історія дійсно вселяє певну віру в її успіх. Її оповідач звичайний молодий чоловік, що покинув престижну роботу і спокійне життя і встав на захист простих людей, в той момент, коли за це можна було поплатиться свободою, а можливо й життям. Потім, - пішов на фронт... Відстоювати свободу і територіальну цілісність нашої країни. Побачив на власні очі все пекло війни. Віроломну та ганебну зраду і неймовірний, по-справжньому лицарський героїзм. За його спиною були ми, і він не зробив жодного кроку назад навіть тоді, коли на це був наказ, і зі своїх позицій пішли інші.

Сьогодні Сергій Тамарін очолює роту поліції спеціального призначення «Східний Корпус». Роту, з якої неможливо «домовиться», на яку марно «впливати», і на яку безглуздо намагатися когось цькувати, а його розповідь, буквально б'є струмом, змушуючи багато в чому заново усвідомити здавалася б такі банальні для нас цінності, як честь, порядність, і повагу перед законом...