Генерал армії України Муженко В.М. щодо збитого террористами літака Іл-76 з деса

Інформація по справі генерала Назарова

Я, можливо, поведу мову не про справу генерала Назарова, а про справу по збитому літаку Іл-76.

Наскільки я знаю, в суд направлено також документи щодо проведення терористичного акту по відношенню до наших військовослужбовців і по збиттю літака Іл-76. Це ще одна справа, яка розглядається в цьому контексті. Це одне…

Те, що стосується, як Ви назвали, справи Назарова, і Назарова, взагалі,
я сказав би, що генерал Назаров – це високопрофесійний офіцер, генерал,
патріот України.

В 2014 році, коли в травні-місяці я був призначений керівником антитерористичної операції, я запропонував йому посаду начальника штабу антитерористичної операції і ми з нуля створювали цей штаб і інші структури управління, а також набирали комплект бойових підрозділів, мова йшла тоді тільки про підрозділи, а вже потім і частин, для того, щоб створити угруповання яке здатне було відповідно реагувати на ті загрози, які існували на той час.

Шли важкі бої, були важкі часи, була розгубленість і я скажу, що на той час, не кожен український генерал, далеко не кожен, да і мабуть не всі офіцери, були готові прийняти таку пропозицію і прийти до реалізації тих необхідних завдань, які перед нами тоді стояли. Генерал Назаров, як раз, без вагань на цю пропозицію погодився і високопрофесійно обов’язки свої виконував.

Що стосується обстановки по Луганському аеропорту і необхідності десантування відповідної кількості людей, техніки і таке інше…

Дійсно, обстановка на той час склалася таким чином, що нам необхідно було здійснювати посилення Луганському аеропорту. Мова йшла не тільки про Луганський аеропорт, мова йшла і про ряд інших напрямків, у тому числі і про аеропорт Донецький, але ми зараз ведемо мову тільки про Луганський аеропорт.

Склалась така ситуація, що ті підрозділи, які здійснювали з квітня-місяця охорону Луганського аеропорту знаходились практично в оточенні, тобто територія навкруг аеропорту нами не контролювалась, вона контролювалась російськими найманцями, бандугрупованнями і таке інше… І єдиною можливістю доставляти туди матеріальні засоби, продовольство, а також посилювати дане угруповання, – це була можливість тільки повітряним шляхом. До речі,
до 14 червня, тобто до моменту трагедії з Іл-76, було здійснено сімнадцять
посадок таких літаків типу Іл-76. Це дозволило нам посилити серйозно угруповання і ефективно утримувати Луганський аеропорт, і розширити, навіть, зону контрольовану нами навкруг Луганського аеропорту.

Перекидання підрозділу 14 червня теж давало нам можливості посилити, значно посилити, не тільки Луганський аеропорт, але і вийти на закриття єдиного пункту пропуску, єдиної ділянки яку ми не контролювали – це в районі Ізварино. На жаль, виходячи з цієї катастрофи, нам цього зробити не вдалося.

Так що, як що мова йде про доцільність прийняття рішення в тій обстановці, то я вважаю, що таке рішення було прийнято доцільно.